Учені дослідили 10 дієт і з’ясували, які з них пов’язані з повільнішим старінням
Середземноморська, скандинавська та DASH-дієта - це лише частина з десяти моделей харчування, які пов’язали з повільнішим біологічним старінням. Дослідники проаналізували дані понад 6,4 тисячі людей і виявили, що здоровіший раціон асоціюється зі сприятливішими показниками епігенетичного віку. Результати дослідження опублікували в журналі Nature Communications.
Водночас науковці наголошують: ідеться про зв’язок, а не доведений причинно-наслідковий ефект. Тобто дослідження не доводить, що перехід на певну дієту сам по собі уповільнить старіння.
Що таке біологічний вік і як його вимірювали
Біологічний вік показує, наскільки швидко старіє організм на клітинному та молекулярному рівнях. Він може відрізнятися від кількості років, які людина прожила: двоє людей одного календарного віку можуть мати різні показники біологічного старіння.
Команда дослідників на чолі з фахівцями Німецького центру нейродегенеративних захворювань (DZNE) проаналізувала дані 6470 учасників віком від 30 до 95 років. Середній вік становив 56 років.
Науковці порівняли особливості харчування учасників із біомаркерами старіння в крові. Для цього вони досліджували метилювання ДНК - хімічні зміни, які впливають на активність генів і змінюються протягом життя.
Дослідники використали три епігенетичні годинники - методи оцінювання біологічного віку. Аналіз охопив приблизно 850 тисяч ділянок ДНК, що майже вдвічі більше, ніж у багатьох попередніх дослідженнях.
Результати додатково перевірили на незалежній вибірці з 1034 учасників дослідження EPIC-Potsdam. Загальна картина виявилася подібною: здоровіші харчові звички були пов’язані з повільнішим епігенетичним старінням.
Які 10 моделей харчування досліджували
Науковці оцінювали не десять окремих меню, а десять систем рекомендацій та індексів, які дають змогу визначити якість раціону.
1. Середземноморська дієта
Передбачає багато овочів, фруктів, бобових, цільнозернових продуктів, горіхів та оливкової олії. Риба й морепродукти - регулярна частина раціону, а червоне м’ясо та солодощі обмежують.
2. Скандинавська дієта
Підписуйтеся на наші соцмережі
Орієнтується на продукти північних країн: жирну рибу, ягоди, коренеплоди, капусту, бобові, цільнозерновий жито та овес. Перевагу віддають сезонним і локальним продуктам.
3. DASH
Система харчування, розроблена для зниження артеріального тиску. Вона передбачає овочі, фрукти, цільнозернові продукти, нежирні молочні продукти, горіхи та бобові, а також обмеження солі, насичених жирів і солодощів.
4. MIND
Поєднує принципи середземноморської дієти та DASH із фокусом на здоров’ї мозку. Особливу увагу приділяє зеленим листовим овочам, ягодам, горіхам, бобовим, цільнозерновим продуктам і рибі.
5. Alternate Healthy Eating Index (AHEI-2010)
Індекс оцінює раціон за його відповідністю рекомендаціям щодо профілактики хронічних захворювань. Враховує споживання овочів, фруктів, цільнозернових продуктів, горіхів, бобових, риби, а також червоного й переробленого м’яса, солодких напоїв і трансжирів.
6. Plant-based Diet Index (PDI)
Індекс рослинного харчування. Вищі оцінки отримує раціон із більшою часткою рослинних продуктів, незалежно від того, наскільки вони корисні. Тобто він не означає, що будь-яка рослинна їжа автоматично є здоровою.
7. Healthful Plant-based Diet Index (hPDI)
Різновид рослинного харчування, який окремо заохочує корисні продукти: овочі, фрукти, цільнозернові, горіхи та бобові. Натомість рафіновані зернові, солодощі й солодкі напої не вважаються бажаною основою раціону.
8. Дієта EAT-Lancet
Модель харчування, розроблена з урахуванням одночасного впливу на здоров’я людини та довкілля. Вона передбачає переважання рослинних продуктів, помірне споживання риби й молочних продуктів та обмеження червоного м’яса.
Останні два показники в дослідженні оцінювали не здорові моделі харчування, а менш корисні харчові звички.
9. Unhealthful Plant-based Diet Index (uPDI)
Індекс нездорового рослинного харчування. Він враховує, зокрема, солодкі напої, солодощі, рафіновані зернові та інші продукти рослинного походження з низькою поживною цінністю. У цьому випадку нижчий бал був пов’язаний із повільнішим старінням.
10. Dietary Inflammatory Index (DII)
Індекс оцінює потенційний вплив раціону на запальні процеси в організмі. Вищі показники відповідають більш прозапальному харчуванню, а нижчі - раціону з менш вираженим потенціалом підтримувати запалення.
Які дієти показали найвиразніший зв’язок зі старінням
Загальна тенденція була подібною для всіх десяти показників: краща якість харчування асоціювалася з повільнішим біологічним старінням.
Водночас деякі моделі показали стабільніший зв’язок із різними показниками епігенетичного віку. Зокрема, DASH і скандинавська дієта були пов’язані з усіма трьома використаними епігенетичними годинниками.
Дослідники також виявили певні відмінності між моделями харчування. Наприклад, DASH мала характерні зв’язки з біологічними процесами, пов’язаними із серцево-судинною системою, а MIND - із когнітивними функціями та пам’яттю.
Однак значна частина механізмів була спільною. Понад 70% біологічних шляхів, пов’язаних із дослідженими моделями харчування, збігалися. Вони стосувалися структури клітин, клітинної сигналізації та обміну речовин - процесів, важливих для старіння й розвитку хронічних захворювань.
Чи потрібно повністю змінювати раціон
Один із практичних висновків дослідження - не обов’язково дотримуватися всіх рекомендацій одночасно. Лише 18 учасників основної вибірки потрапили до групи з найвищими показниками прихильності до всіх десяти моделей харчування.
На думку авторів, це важливо, оскільки здоровий раціон можна адаптувати до особистих уподобань, культурних традицій і бюджету. Не обов’язково повністю відмовлятися від звичних страв або переходити на сувору дієту.
Водночас дослідження має обмеження. Воно показує зв’язок між харчуванням і біомаркерами біологічного старіння, але не доводить, що зміна раціону безпосередньо спричиняє уповільнення цього процесу. Дані відображають стан учасників на певному етапі, а не результати багаторічного експерименту зі зміною харчових звичок.
Для підтвердження причинно-наслідкового зв’язку потрібні додаткові дослідження, які відстежуватимуть, як зміни раціону протягом тривалого часу впливають на епігенетичні показники.