Стрес у підлітковому віці перебудовує мозок назавжди: до чого це призводить

4 хвилин читання

Підлітковий стрес не просто «важко переноситься». Він фізично змінює архітектуру мозку в спосіб, який не зникає з часом. Такого висновку дійшли дослідники з Університету Сан-Паулу, пише Earth. 

Стрес у підлітковому віці може призвести до шизофренії. Фото: Freepik 

Чому підлітковий мозок не має захисту від стресу

Група нейробіологів провела серію експериментів на мишах двох вікових груп: «підлітках» (31–40 день) і «дорослих» (65–74 день). Протягом десяти днів обидві групи піддавали стресу, це були легкі електричні розряди і обмеження рухів.

Читайте також: Однаковий рівень стресу руйнує чоловіче і жіноче тіло за принципово різними сценаріями. Чоловіки отримують удар по серцю і метаболізму, жінки — по імунній системі і психіці. Такого висновку дійшли хорватські дослідники з Університету UNIOS, пише Earth.

Різниця в результатах виявилась помітною. У дорослих мишей мозок відновився: короткочасне падіння активності гальмівних нейронів минуло, ритми стабілізувались, а от у «підлітків» була зовсім інша картина. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

У них збудливі нейрони перейшли в режим перенапруги, а гальмівні — назавжди змінили свій режим роботи. Баланс між цими двома системами, який тримає мозок стабільним, так і не відновився.

Дослідники порівняли цей стан з двигуном автомобіля, що постійно крутиться на підвищених обертах без надійного гальма. Система сигналізує, але зупинити себе не може.

До чого може призвести стрес у підлітковому віці 

  • Окрім клітинного рівня, команда вивчала мозкові хвилі — ритми, що відображають координацію між різними ділянками. У підлітків стрес спричинив тривале падіння гамма-коливань. 
  • Саме ці хвилі відповідають за увагу й пам'ять, і саме їх порушення є характерною ознакою шизофренії. Відхилення зберігалось навіть після того, як стресовий фактор повністю зник.
  • У дорослих мишей постраждали тета-хвилі, які регулюють зв'язок між корою й гіпокампом. Але вони відновились, ритм повернувся до норми.
  • Раніше ми писали про інший механізм зв'язку стресу та депресії — коли імунні клітини мігрують просто в мозок. Нове дослідження доповнює цю картину, бо справа не лише в імунній реакції, а й у тому, коли саме людина отримала удар.
  • Висновки пов'язані з генетикою. Близько 40% генів, асоційованих із шизофренією, перетинаються з генами депресії. Стрес виступає своєрідним «тригером вибору»: залежно від того, в якому віці він стався, мозок зміщується в різних напрямках. 
  • Підлітковий стрес підштовхує до шизофренії, особливо в тих, хто генетично вразливий. Стрес у зрілому віці частіше запускає депресивні патерни.
Генетично вразлива людина може розвинути шизофренію, якщо вона зазнала травми в підлітковому віці, тоді як та сама травма в дорослому — може викликати депресію. 
Феліпе Гомес, один із дослідників 

Якщо хронічний стрес у дорослих прискорює біологічне старіння, то стрес у підлітковому віці робить дещо інше: він змінює саму схему, за якою мозок функціонуватиме роками після. Різниця не в масштабі збитку, а в його природі.

Як стрес впливає на українських підлітків 

Українські підлітки дорослішають в умовах безпрецедентного хронічного стресу. За даними Rating Group та UNICEF, восени 2024 року 27% дітей мали підвищений рівень стресу, а до жовтня 2025-го — вже 37%. У 2024 році кожна п’ята дитина віком 6–17 років демонструвала симптоми тривожності, а поширеність депресії, тривоги, ПТСР та інших розладів серед постраждалих від війни майже вдвічі перевищує світовий рівень.

Проблема не зникне разом із завершенням війни: дослідження свідчать, що підлітковий стрес може призводити до довготривалих змін у мозку. Навіть у відносно безпечних регіонах рівень тривожності серед молоді продовжує зростати.

Для бізнесу і роботодавців це теж не абстрактне питання. Покоління, що зараз проходить підлітковий вік в умовах хронічного стресу, через 5–10 років стане кадровою основою економіки. Тому варто допомагати дітям прожити цей стан. Один із небагатьох ефективних чинників захисту — регулярне спілкування дітей з батьками про свої переживання, що знижує рівень стресу вдвічі.