Як дихання впливає на тривожність: вчені знайшли несподіваний механізм

5 хвилин читання

Дихання може впливати на наш емоційний стан не лише через психологічне відчуття спокою. Вчені знайшли конкретний нейронний механізм, який пов’язує ритм дихання носом із рівнем тривожності, повідомляє Science Alert. 

Як дихання впливає на тривожність

Дослідники вивчали цей процес на мишах і виявили своєрідний «шлях від носа до мозку». Він передає сигнали про рух повітря через носову порожнину до ділянок мозку, пов’язаних з емоціями.

Результати дослідження опублікували в науковому журналі PNAS.

Читайте також: Забруднене повітря може шкодити не лише легеням. Нове дослідження показало, що частинки диму, пилу та сажі здатні посилювати ревматоїдний артрит — хронічне аутоімунне захворювання, яке викликає запалення та біль у суглобах, повідомляє Science Daily.

Що спільного між носом і тривогою

Вплив дихання на емоційний стан відомий давно. Повільне та контрольоване дихання використовують у медитації, йозі та різних практиках релаксації.

Попередні дослідження також показували, що повільне дихання може допомагати зменшувати тривожність. Але залишалося питання — як саме ритм дихання впливає на мозок.

Нове дослідження дає одну з можливих відповідей. Виявилося, що важливу роль може відігравати не тільки саме надходження кисню, а й механічний рух повітря через ніс.

У носовій порожнині є спеціальні клітини — нюхові сенсорні нейрони. Вони потрібні для сприйняття запахів, але водночас реагують і на рух повітря.

Тобто кожен вдих і видих може створювати сигнал, який передається безпосередньо до мозку.

Вчені знайшли «шлях від носа до мозку»

Дослідники простежили, як цей сигнал проходить через мозок.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Спочатку нюхові сенсорні нейрони реагують на рух повітря під час вдиху. Потім сигнал потрапляє до нюхової цибулини — ділянки мозку, яка традиційно пов’язана з обробкою запахів.

Звідти інформація передається далі — через нейрони периринальної кори до базолатеральної частини мигдалеподібного тіла.

Саме мигдалеподібне тіло відіграє важливу роль у формуванні емоційних реакцій, зокрема пов’язаних зі страхом і стресом.

Таким чином, дослідники описали своєрідний ланцюг: дихання носом, сенсорні нейрони, нюхова цибулина, кора, мигдалеподібне тіло, емоційна реакція.

Чим повільніше дихання, тим менше тривожності

Експерименти показали, що цей зв’язок залежить від частоти дихання.

Коли дослідники стимулювали сенсорні нейрони на нижчих частотах, у тварин спостерігали менше поведінкових ознак тривожності.

За високої частоти стимуляції ефект був протилежним.

Це може пояснювати, чому повільне дихання часто використовують як спосіб заспокоїтися під час стресу.

Дослідники також протягом двох тижнів застосовували до частини мишей контрольований повільний потік повітря через ніс. Після цього активність відповідного нейронного ланцюга відновлювалася, а поведінкові ознаки тривожності зменшувалися.

А якщо дихати ротом?

Це питання також важливе.

Попередні дослідження показували, що повільне дихання носом може сильніше впливати на тривожність, ніж аналогічне повільне дихання ротом.

Нова робота може пояснювати, чому так відбувається.

Коли людина дихає носом, рух повітря безпосередньо стимулює сенсорні клітини в носовій порожнині. Вони передають інформацію в мозок і можуть впливати на активність структур, пов’язаних з емоціями.

Тобто значення може мати не лише те, наскільки повільно ми дихаємо, а й те, через який шлях повітря потрапляє в організм.

Чи означає це, що дихальні вправи лікують тривожність

Дослідження проводили на мишах, причому експерименти використовували дуже контрольовані умови. У роботі також брали участь лише самці тварин.

Тому переносити отримані результати безпосередньо на людей поки що зарано.

Втім, дослідники вважають, що результати допомагають краще зрозуміти, чому контрольоване дихання може впливати на емоційний стан.

У перспективі це може допомогти створити прості неінвазивні методи додаткової допомоги людям із тривожністю.

Чому це цікаво саме зараз

Тривожні розлади належать до найпоширеніших психічних розладів у світі. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, з ними живуть сотні мільйонів людей.

При цьому дихання — одна з небагатьох функцій організму, яку людина може частково контролювати навіть у стані сильного стресу.

Ми не можемо за бажанням зупинити роботу серця чи змінити активність окремих ділянок мозку. Але можемо змінити ритм дихання.

Поки що вчені говорять лише про результати експериментів на тваринах. Але якщо подібний «шлях від носа до мозку» підтвердять у людей, це може дати ще одне пояснення тому, чому повільне носове дихання допомагає деяким людям заспокоїтися під час стресу.