Суверенна фабрика ШІ, національна LLM і кредити на €60 млрд: що Кабмін обіцяє у сфері технологій до 2027 року
Програму діяльності Кабміну зазвичай читають заради пенсій, податків і зарплат бюджетників. Але якщо копнути глибше, у документі є окремий технологічний шар – і він цікавіший, ніж здається на перший погляд.
Уперше цифровізація прописана не як приємний додаток до «справжніх» реформ, а як самостійна лінія роботи практично кожного міністерства – від оборони до нотаріату. SPEKA розібралась, що саме обіцяють, наскільки це реально виконати і де в планах явно бракує конкретики.
ШІ отримав власну "фабрику"
Найгучніший пункт стосується Мінцифри і називається «Суверенна фабрика штучного інтелекту». Ідея в тому, щоб у держави була власна обчислювальна й технологічна інфраструктура для ШІ – без повної залежності від чужих хмар і чужих моделей.
Паралельно згадується платформа для агрегації та розподілу обчислювальних ресурсів, а ще – створення корпусу високоякісних даних українською мовою для тренування LLM. Тобто йдеться не просто про підключення готового ChatGPT чи Gemini до державних сервісів, а про спробу побудувати технічну базу під власну мовну модель.
Показник, за яким це можна перевірити, звучить конкретно: до 2027 року має бути створений корпус для тренування національної LLM, а державні сервіси – перенесені на власну інфраструктуру. Задача амбітна навіть для країн з набагато більшими бюджетами на дослідження ШІ. Тож головне питання тут не «чи хочуть», а «чи вистачить грошей і людей за два роки».
Окремо Мінцифри обіцяє інструменти ШІ для органів виконавчої влади, зокрема так званий EU AI tool, і використання ШІ для проактивних послуг – коли держава сама пропонує людині сервіс, а не чекає заяви. Логічне продовження філософії «Дії», просто вперше оформлене як офіційна ціль із дедлайном.
Оборонні технології як окремий двигун
У розділі Міноборони штучний інтелект згадується не як модне слово, а як інструмент для ситуаційної обізнаності та підтримки рішень на полі бою. Ціль сформульована так: скоротити втричі середній час від визначення пріоритетної технологічної потреби до впровадження рішення – по суті йдеться про швидкість, з якою розробки з фронту доходять до серійного виробництва.
Ще цікавіший пункт – впровадження й масштабування щонайменше 10 пріоритетних технологій, які вже мали позитивний вплив на ситуацію на полі бою, з окремою оцінкою ефекту кожної. Рідкісний випадок, коли документ обіцяє не просто «впровадити інновації», а виміряти їхню бойову ефективність.
А ось і фінансова підкладка під усе це масштабування: Кабмін розраховує залучити щонайменше 60 млрд євро кредитних коштів ЄС на закупівлю озброєння, з яких не менше половини мають піти саме на продукцію українського оборонно-промислового комплексу. Простими словами – це та сума, яка має перетворити технологію, що показала себе на фронті, на серійне виробництво, а не залишити її дослідним зразком.
У Мінцифри тут теж є своя частина – стимулювання розробки технологій подвійного використання через Brave1. Показник конкретний: інвестиції в українські оборонні компанії мають зрости з 220 до 350 млн доларів, профінансовано щонайменше 400 військових розробок. Це один із небагатьох технологічних KPI в документі, які легко звірити публічно – статистика Brave1 відкрита.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Медицина, освіта і юстиція – тихий, але масштабний фронт
Поза гучними заголовками про ШІ ховається величезний масив рутинної цифровізації, яка не потрапить у заголовки, але торкнеться значно більшої кількості людей.
МОЗ обіцяє завершити перехід від паперових медичних карток до електронних, додати п'ять нових цифрових сервісів і забезпечити доступ до «кабінету пацієнта». Паралельно – MedTech Sandbox, регуляторна пісочниця для тестування щонайменше п'яти інноваційних медтех-продуктів перед виходом на ринок.
Ще один пункт – центри кібербезпеки, які мають охопити понад 600 медичних інституцій. З огляду на те, скільки разів за останні роки хакери атакували лікарняні системи по всьому світу, це не косметика, а критична інфраструктурна робота.
МОН масштабує освітній застосунок «Мрія» на понад 5000 шкіл і розвиває його модулями штучного інтелекту, а ще запускає «Мрія. Дошкілля». Окремо – індивідуальні навчальні рахунки: система, яка має обліковувати навчальні досягнення людини протягом усього життя, а не тільки в межах школи чи виш.
Мін'юст цифровізує виконавче провадження та, що особливо помітно для звичайних людей, нотаріат – один із небагатьох секторів державних послуг, які досі суттєво прив'язані до фізичної присутності й паперу.
МВС розвиває аналітичні інструменти й системи відеомоніторингу, а також окремо унормовує правила польотів безпілотників – тема, яка за останні роки стала одночасно і цивільною, і оборонною.
Бізнес-клімат для технологічних компаній
У блоці Мінекономіки та Мінцифри є ціла лінія, спрямована не на державу, а на приватний технологічний сектор. «Дія.Сіті Інвест» має створити умови для залучення інвестицій у технологічний сектор, а за показником – забезпечити державну підтримку щонайменше 30 суб'єктам інноваційної екосистеми та створення трьох венчурних фондів.
Окремо прописана державна політика розвитку напівпровідникових технологій та робототехніки – сфер, де Україна поки що не помітний гравець, але які прямо пов'язані з оборонним виробництвом.
Не обійшлося і без реформи е-Акциз – цифровізації акцизної системи, яка формально стосується адміністрування податків, а фактично є перевіркою того, чи вміє держава будувати складні цифрові фіскальні системи без збоїв.
Зв'язок: від 5G до автономних станцій
Показники в цьому блоці – одні з найконкретніших у всьому документі, і саме тому їх найлегше перевірити. Пілотне впровадження мобільного зв'язку п'ятого покоління заплановане у п'яти містах – Львові, Бородянці, Харкові, Києві та Одесі.
Паралельно стоїть ціль: щонайменше 70% базових станцій мобільного зв'язку мають працювати не менш як 72 години без централізованого електропостачання за рахунок альтернативних джерел.
Показник із цілком практичним сенсом для кожного, хто пережив масові відключення світла – і його неможливо підмінити красивою звітністю: станція або тримає зв'язок три доби, або ні.
Ще один технічний, але суттєвий пункт – вимога, щоб критичні державні цифрові системи відновлювали роботу протягом 24 годин після збою основної інфраструктури.
Про кібербезпеку загалом сказано доволі формально, але сам факт, що вимоги до стійкості й резервного копіювання прописані для нових реєстрів на рівні всього життєвого циклу системи – це помітний крок вперед порівняно з тим, як цифрова інфраструктура будувалася раніше.
Де оптимізм варто притримати
При всій конкретиці частина технологічних цілей сформульована так, що перевірити їх виконання буде складно навіть за наявності доброї волі. «Розбудувати найзручнішу цифрову державу у світі» – гарне гасло, але не показник. «Впровадити ШІ в діяльність органів виконавчої влади» не каже нічого про масштаб: чи йдеться про пілотний чат-бот в одному відомстві, чи про системну зміну того, як ухвалюються рішення.
Питання ресурсів теж лишається за кадром. Побудова суверенної інфраструктури ШІ, тренування власної LLM, розгортання 5G і водночас цифровізація нотаріату, охорони здоров'я та податкової системи – це паралельна робота, яка потребує не лише грошей, а перш за все дефіцитних технічних кадрів.
За них Україна конкурує з усім світом – включно з тими самими компаніями, куди частина українських розробників або виїхала, або перейшла працювати віддалено.
Чого насправді очікувати
Технологічний блок Програми – один із найбільш продуманих у документі: тут найбільше жорстких, вимірюваних показників, які справді можна звірити з реальністю – від відсотка автономних базових станцій до суми інвестицій у Brave1. Цим він відрізняється від, скажімо, гуманітарних чи культурних розділів, де переважають формулювання на кшталт «сприяти» й «посилити».
Але амбітність цього блоку – і його головний ризик. Створення суверенної інфраструктури ШІ та національної мовної моделі – завдання, з яким не завжди справляються країни з набагато більшими технологічними бюджетами й кадровим резервом.
Якщо до 2027 року вдасться реалізувати хоча б половину заявленого – це вже буде відчутний технологічний стрибок для державного сектору. Питання, як завжди, не в тексті Програми, а в тому, чи витримає її виконання зіткнення з реальністю бюджетних видатків, кадрового голоду і воєнних пріоритетів, які завжди мають властивість витісняти все інше.
Раніше SPEKA розповідала, що експерти, серед яких керівники великих компаній, обговорили ключові проблеми — від бюрократії у будівництві до критичного стану освіти.