Цифровізація проти корупції: чому код прибирає хабарі, але не схеми

Комп’ютер не бере хабарів, але цифровими системами все одно керують люди. Україна створила одну з найрозвиненіших екосистем електронних державних послуг, проте технології усувають насамперед зловживання всередині формалізованих процедур. YouTube-канал «Ціна держави» розповів, як Дія, Prozorro, відкриті дані та електронні реєстри змінюють боротьбу з корупцією.

Чи може цифровізація перемогти корупцію в Україні

Цифровізація не здатна викорінити корупцію повністю, але ефективно скорочує її побутові й адміністративні прояви. Онлайн-сервіси прибирають прямий контакт із чиновником, обмежують ручне втручання, фіксують дії та ускладнюють приховування рішень.

Найкраще цей механізм працює там, де процедуру можна описати чіткими правилами: під час реєстрації бізнесу, видавання довідок, сплати податків, проведення закупівель або оформлення будівельних документів.

Код не може вимагати гроші за пришвидшення заявки. Водночас він не здатний самостійно припинити політичні домовленості, кулуарний вплив, кадровий протекціонізм або передачу готівки поза офіційними системами.

Цифрові державні послуги: досвід Естонії

Естонія однією з перших перетворила електронне врядування на системний антикорупційний інструмент. У 2000 році там запрацювала сплата податків онлайн, у 2001-му — універсальна цифрова ID-картка, а у 2005 році — електронне голосування на місцевих виборах.

Цифрова ідентифікація, пов’язані між собою реєстри та електронна підзвітність скоротили кількість процедур, у яких посадовець міг одноосібно ухвалювати рішення. Корупційні ризики зменшувалися не лише через контроль, а й завдяки усуненню можливості домовлятися неофіційно.

Цифровізація і корупція в Україні: від паперу до Дії

Першу Національну програму інформатизації Україна ухвалила у 1998 році. Через недостатнє фінансування та слабкий контроль вона майже не змінила державне управління. Закон про електронний підпис з’явився у 2003-му, але системний перелом розпочався після 2014 року.

Суспільний запит на прозорість прискорив відкриття державних даних і запуск електронних сервісів. У 2017 році економічний вплив відкритих даних оцінювали у $903 млн. Близько $200 млн із цієї суми припадало на бізнеси, які створювали продукти на основі державної інформації.

Підписуйтеся на наші соцмережі

У 2016 році новим стандартом закупівель стала Prozorro. Система відкрила дані про тендери, учасників, пропозиції та контракти, полегшивши контроль за використанням бюджету.

У 2019 році було створено Міністерство цифрової трансформації, а у 2020-му запрацювала Дія. Відтоді оцифровано понад 100 послуг — від реєстрації ФОП до переоформлення автомобіля та отримання будівельних документів.

Електронне врядування вивело Україну у світові лідери

За Індексом розвитку електронного уряду ООН Україна піднялася з 87-го місця у 2014 році на 30-те у 2024-му. В індексі електронної участі, який оцінює цифрове залучення громадян до державних рішень, країна перемістилася із 77-го місця на перше.

Електронні петиції стали практичним механізмом такого впливу. У 2023 році петиція з вимогою ветувати законопроєкт №9534, який не передбачав негайного відкриття декларацій, набрала понад 25 тис. голосів за три години. Документ повернули парламенту з вимогою відновити відкритий доступ.

За Open Data Maturity 2025 Україна посіла четверте місце серед 35 оцінених країн із показником 97,1%. Попереднього року вона була третьою з результатом 97%.

Цифрові державні послуги заощаджують мільярди

Сукупний економічний ефект 87 досліджених цифрових послуг від 2020 року перевищив 184 млрд грн. Поточну щорічну економію оцінюють у 59,6 млрд грн, а за повного переходу на онлайн вона може зрости до 85,9 млрд грн.

Середня вартість отримання однієї послуги скоротилася більш ніж на 80% — із понад 1500 до 242 грн. Ефект виникає завдяки економії часу, відсутності поїздок, черг, паперової тяганини та повторних візитів до установ.

Оцифрування 14 будівельних послуг забезпечує близько 3,3 млрд грн економічного ефекту на рік. Із цієї суми 3,26 млрд грн пов’язують зі скороченням витрат на хабарі, посередників і неформальне прискорення процедур.

Антикорупційні сервіси України створюють цифровий слід

Боротьба з корупцією не обмежується Дією. В Україні діють реєстр електронних декларацій, реєстр звітності політичних партій, портал повідомлень викривачів, реєстр порушників, електронне кримінальне провадження eCase та система моніторингу Державної антикорупційної програми.

Реєстр декларацій відкрив інформацію про доходи, майно й фінансові зобов’язання посадовців. Ці дані дають змогу відстежувати зміни у статках, виявляти ризики та проводити перевірки й журналістські розслідування.

DREAM показує рух коштів у проєктах відбудови, переможців тендерів і підписані контракти. DOT-Chain Defence скорочує кількість посередників у забезпеченні військових підрозділів. Такі платформи залишають цифровий слід, який важче приховати або змінити заднім числом.

Чому боротьба з корупцією не завершується цифровізацією

У 2025 році власний корупційний досвід мали 18,2% опитаних українців. Проте у 2022–2025 роках цей показник залишався в межах 17–19%. Отже, після початкового ефекту автоматизації подальший прогрес потребує не лише нових сервісів.

Цифровізація також створює технологічні ризики. Кібератака на реєстри Міністерства юстиції у грудні 2024 року тимчасово зупинила нотаріальні дії, операції з нерухомістю та частину інших сервісів. Електронна держава потребує постійного захисту, резервування даних і незалежного аудиту.

Цифровізація проти корупції потребує сильних інституцій

Цифрові державні послуги найефективніше протидіють масовій побутовій корупції. Вони прибирають чиновника з типової операції, обмежують ручне втручання, фіксують рішення та відкривають інформацію для контролю.

Проте застосунок не може замінити незалежний суд, спроможні правоохоронні органи, захищені реєстри та невідворотність відповідальності. Без сильних інституцій цифрова система здатна виявити порушення, але не гарантує розслідування та покарання.

Цифровізація не долає корупцію повністю, однак позбавляє її звичних умов — непрозорості, паперової плутанини, ручного контролю й відсутності доказів. Технології стають дієвим антикорупційним інструментом лише разом із підзвітністю влади, кібербезпекою та зміною управлінської культури.