Портрет українського споживача-2026: менше любові до брендів, більше полювання за знижками
Український споживач у 2026 році живе в умовах суперечливих настроїв. З одного боку, люди втомлені, тривожні й змушені уважніше контролювати витрати. З іншого — не відмовляються від маленьких задоволень, хочуть жити тут і зараз та зберігають віру в краще майбутнє.
Це безпосередньо впливає на покупки: українці частіше шукають вигідні пропозиції, активніше пробують нові бренди й дедалі рідше обирають товар лише через звичну назву.
Дослідження Gradus, InfoSapiens і Kantar, представлені в презентації HAVAS, показують головний тренд року: споживча поведінка змінюється не лише під тиском економічних обставин, а й під впливом емоційного стану суспільства.
Віра в майбутнє — попри тривогу сьогодення
Попри повномасштабну війну та невизначеність, більшість українців не втратили віру у власне майбутнє. За дослідженням Gradus, у серпні 2026 року 65% респондентів вважали, що зможуть мати краще життя в майбутньому. Для порівняння: у 2025 році так відповідали 64%, у 2024-му — 61%.
Водночас емоційний фон залишається складним. За даними InfoSapiens, найпоширенішими негативними станами серед українців є тривога, страх і паніка — про них повідомили 39% опитаних. Ще 28% відчувають злість і роздратування, 27% — емоційну нестабільність, 25% — апатію та пригніченість, а 22% — розгубленість і безнадію.
Проте негативні емоції не витісняють позитивних. 58% українців називають серед своїх станів віру в перемогу, 54% — віру в стійкість армії та держави, а 50% — натхнення і гордість за народ та націю. Високим залишається й рівень гордості за українське громадянство — 88%.
Економія стала звичкою, але не охоплює все однаково
Фінансова обережність стала однією з визначальних рис українського споживача. Найчастіше люди заощаджують на відпочинку та подорожах — про це свідчать 78% опитаних. Ще 75% економлять на побутовій хімії та косметиці, 74% — на одязі й взутті, 73% — на побутовій техніці.
Скорочують витрати й на повсякденне дозвілля: так відповіли 70% респондентів. На продуктах харчування та транспорті економлять по 58% опитаних, на комунальних послугах та оренді — 57%. Найменше схильні обмежувати витрати на медицину, однак і тут про економію повідомили 49%.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Дані Kantar MMI демонструють, що заощадження охоплює не лише великі покупки чи розваги. Українці переглядають витрати в багатьох повсякденних категоріях, а отже, бізнесу дедалі важливіше пояснювати цінність своєї пропозиції та давати покупцеві зрозумілу причину витратити гроші.
Шопінг як спосіб емоційної підтримки
Водночас економія не означає повної відмови від покупок заради задоволення. Навпаки, споживання дедалі частіше стає способом емоційної саморегуляції. Схожу тенденцію фіксують і в інших країнах: американці теж переглядають витрати на маленькі радощі.
За дослідженням Gradus, 69% українців мають низький рівень енергії. При цьому 73% визнають, що під час війни потребують маленьких радощів для емоційного балансу. У 2025 році цей показник становив 69%, а у 2024-му — 64%.
Ще 69% опитаних хочуть жити тут і зараз, не відкладаючи життя на невизначене майбутнє. Водночас почуття провини за особисті покупки поступово слабшає: якщо у 2024 році його відчували 50% респондентів, то у 2026-му — 42%.
Ця тенденція позначається і на каналах покупок. 56% українців здійснюють онлайн-покупки кілька разів на місяць або частіше, а 19% купують в інтернеті щотижня.
Бренд більше не гарантує вибір
Ще одна помітна зміна — послаблення традиційної лояльності до брендів. За даними Gradus, у 2026 році лише 49% українців звертають увагу на бренд під час вибору товару. Два роки тому таких було 66%. Натомість 44% опитаних регулярно пробують нові бренди.
Покупець стає прагматичнішим: порівнює пропозиції, оцінює ціну, асортимент і зручність. Самої впізнаваності бренду вже недостатньо, щоб гарантувати вибір.
Дослідження Kantar пояснює цю тенденцію через мотиви купівлі повсякденних товарів. Найважливішими чинниками залишаються акції та знижки — їх назвали 43% респондентів. Майже так само важлива ціна — 42%. Довіру до бренду як фактор вибору відзначили 35%, звичку до певної марки — 24%.
Kantar також виокремлює чотири типи споживачів. Найбільші групи — «Звичка» (близько 38%) та «Раціоналісти» (35%). Перші автоматично чергують кілька знайомих брендів, другі обирають за ціною та акціями й залишаються з маркою, поки це вигідно. «Прихильників», які мають емоційний зв’язок із брендом, близько 14%, а «Дрейферів», які не мають улюбленої марки й орієнтуються на наявність товару або настрій, — близько 13%.
Таким чином, лояльність дедалі частіше виявляється не емоційною прихильністю, а звичкою або прагматичним розрахунком. Щоб утримати покупця, брендам потрібно постійно підтверджувати свою цінність — ціною, якістю, доступністю та досвідом взаємодії.
Онлайн зростає, але повсякденні покупки залишаються офлайновими
Онлайн-шопінг уже став звичною частиною споживчої поведінки, проте цифровий канал не витіснив традиційні магазини. За даними Gradus, 81% покупок продуктів харчування та побутової хімії українці досі здійснюють в офлайні.
Натомість товари, які купують для задоволення або як невеликі необов’язкові покупки, розподіляються між онлайн- та офлайн-каналами приблизно порівну.
Серед найчастіше згадуваних мереж для щоденних покупок — АТБ, «Аврора» та «Сільпо». В онлайн-сегменті помітні позиції мають Rozetka і Temu.
Споживач став прагматичнішим, але не перестав хотіти більшого
Дані досліджень показують подвійність споживчої поведінки українців у 2026 році. Люди уважніше ставляться до витрат, частіше шукають знижки та менше покладаються на відомість бренду. Водночас вони не відмовляються від маленьких радощів, прагнуть жити теперішнім і зберігають віру в краще майбутнє.
Для бізнесу це означає необхідність працювати одразу з кількома мотивами покупця. Ціна й акції залишаються важливими, але не єдиними чинниками вибору. Значення мають довіра, доступність товару, зручність покупки та емоційна цінність пропозиції.
Дані досліджень Gradus, InfoSapiens і Kantar зібрала й проаналізувала агенція HAVAS, у зборі даних допомагали FORWARD та THE ONE Agency.