Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Як війна змінює статки, кар'єрні цілі та бренди: 5 років досліджень Gradus

Світлана Овсієнко
Світлана Овсієнко Копірайтер SPEKA
Підписатися на нас
0
5 хвилин читання
Як війна змінює статки, кар'єрні цілі та бренди: 5 років досліджень Gradus зображення 1 Як війна змінює статки, кар'єрні цілі та бренди: 5 років досліджень Gradus. Фото: magnific.com

Зустріч із друзями, вихідний без новин і можливість просто виспатися стали справжнім люксом у країні, де рівень стресу населення залишається близьким до 90%. Суспільство поступово пристосовується до обставин, змушуючи бізнес змінювати підходи як до збереження команд, так і до роботи з клієнтами.

Про те, як понад п'ять років тривалих викликів змістили фінансові звички, кар'єрні пріоритети та довіру до брендів, в інтерв'ю для міжнародної бізнес-школи Laba розповіла засновниця та СЕО дослідницької компанії Gradus Євгенія Близнюк. Опитування свідчать, що 52% українців витрачають на турботу про власне здоров'я набагато більше зусиль, ніж раніше, а 39% відчувають емоційне вигорання.

Сценарне планування та новий економічний прагматизм

Через постійну невизначеність і загострення ситуації восени 2026 року горизонт планування людей знову скоротився до кількох місяців або року. Довгострокові стратегії поступаються місцем сценарному плануванню — формуванню «Плану А» та «Плану Б» під різні варіанти розвитку подій. Відповідно, рішення про значні інвестиції чи суттєві життєві кроки, зокрема купівлю житла, зміну роботи або створення родини, часто відкладають.

Водночас показники суспільного оптимізму виявляють стійкість. Зафіксувавши найнижчу точку очікувань у 2024 році, уже з 2025 року віра у відновлення почала зростати й нині утримується на рівні понад 60%.

У межах дослідження Gradus «Майбутнє очима українців»:

  • 72% респондентів впевнені у здатності України залучати іноземні інвестиції;
  • 57% опитаних очікують подальшого покращення рівня життя.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Економічний патріотизм і нова етика взаємодії з брендами

Споживачі ретельніше рахують витрати, порівнюють цінові пропозиції й шукають вигідні альтернативи, проте залишають простір для спонтанних дрібних покупок задля емоційної підтримки. Високим залишається рівень економічного патріотизму: 92% опитаних довіряють локальним виробникам, а майже половина спрямовує більшу частину власного бюджету саме на українські товари.

Ситуативні маркетингові повідомлення втрачають ефективність — майже третина громадян (близько 30%) ігнорує рекламу через інформаційне перевантаження.

Експертка радить брендам спиратися на три ключові орієнтири:

  • 1
    Зберігати присутність. Зупинка комунікацій під час криз сприймається споживачами як ознака нестабільності компанії.
  • 2
    Давати практичну цінність. Покупці очікують прозорих знижок, акцій та додаткових переваг за свої гроші.
  • 3
    Дотримуватися щирості. Замість ідеалізованих картин чи надмірного пафосу аудиторія краще сприймає реалістичні образи, емпатію та простий людський діалог.

Трансформація ринку праці: від зарплати до піклування

Утримати фахівців виключно фінансовою винагородою стає дедалі складніше. Дані опитувань свідчать, що 30 зі 100 працівників, які відчувають виснаження й демотивацію, вже розглядали можливість звільнення.

Роботодавці змушені ставати джерелом психологічної та операційної стабільності через впровадження практик підтримки:

  • Mental Health Days — надання додаткового відпочинку після масованих атак для відновлення ресурсів;
  • Спортивні програми — компенсація абонементів для зниження тривожності через фізичні навантаження;
  • Системна психотерапія — проведення роз'яснювальної роботи та консультацій, зокрема для подолання розладів сну.

Суттєвих змін зазнають кар'єрні амбіції молоді (Gen Z). Вертикальне зростання до керівної посади більше не є їхньою головною метою — у пріоритеті збереження балансу між працею та особистим життям. Компанії адаптують ці прагнення через гейміфікацію кар'єрних треків та поступове розширення професійних ролей.

Глибокий дефіцит кадрів спонукає бізнес залучати нові демографічні групи:

  • Перекваліфікація жінок: 70% українок висловлюють готовність працювати на посадах, де раніше переважали чоловіки (проти 50% у 2024 році), а 56% прагнуть здобути нові навички. Адаптації сприяє створення інституту внутрішніх колег-менторок.
  • Залучення фахівців 50+: адаптація робочих місць, гнучкий графік та неповна зайнятість з урахуванням сімейних чи медичних потреб.
  • Інтеграція ветеранів: розробка прозорих правил повернення, оновлення технічних компетенцій та навчання команд етиці взаємодії й повазі до особистих кордонів.

Межі автоматизації: де ШІ програє людському контакту

Цифрові інструменти стають звичною частиною процесів — 40 зі 100 українців самостійно використовують сервіси штучного інтелекту. Алгоритми показують високу ефективність у рутинних операціях: перевірці статусу замовлення, наданні базових довідок чи підборі товарів.

Однак у чутливих сферах споживачі віддають перевагу живому спілкуванню:

  • Фінансові операції та персональні дані потребують участі фахівця для збереження довіри;
  • Опрацювання скарг і нестандартні ситуації вимагають людської емпатії, яку алгоритми не здатні імітувати.

Автоматизація має підвищувати зручність сервісу, але не замінювати безпосередній контакт там, де він є критичним для порозуміння та збереження доступності послуг для всіх вікових груп.

0
Icon 0

Підписуйтеся на наші соцмережі