Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Звичайний переказ — і 23% податку? Що варто знати кожному

Світлана Овсієнко
Світлана Овсієнко Копірайтер SPEKA
0
6 хвилин читання
Звичайний переказ — і 23% податку? Що варто знати кожному зображення 1 Звичайний переказ — і 23% податку? Що варто знати кожному

Переказ батькам на продукти, повернення боргу від друга чи поповнення власної картки — звичні побутові операції раптом опинилися у фокусі податкового контролю. Про ризик донарахування 18% податку на доходи фізичних осіб і 5% військового збору за такими транзакціями йдеться у відеороз’ясненні на YouTube-каналі «Наказ», де детально пояснюється, як фінансовий моніторинг трансформував практику перевірок.

Фінансовий моніторинг у 2026 році: що вважають «підозрілим»

У 2026 році фінансовий моніторинг в Україні суттєво посилився. Банки ретельніше аналізують усі операції громадян, а метою декларується боротьба з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та ухиленням від податків.

Кожен переказ фіксується. Якщо Національний банк помічає підозрілі ознаки — значні надходження на картку або систематичні перекази від різних осіб, — інформація може бути передана до податкової у межах повноважень, передбачених законодавством. Закон це дозволяє. Водночас не встановлено чіткого переліку критеріїв: під контроль можуть потрапити як мільйонні суми, так і регулярні приватні перекази, що формально не є доходом.

Лист від податкової: що вимагатимуть і як діяти

Після передачі даних податкова має реагувати. Найчастіше перший крок — офіційний лист із вимогою пояснити походження коштів та надати банківські виписки.

Ігнорування такого звернення — помилка. У відповіді зазвичай необхідно пояснити економічну природу коштів і надати банківські виписки. Якщо йдеться про борг — бажано мати договір позики. Якщо про подарунок — підтвердження родинних зв’язків. Якщо про підприємницький дохід — декларації ФОП і підтвердження сплати податків.

Ключовий ризик полягає в методиці нарахувань. За результатами перевірки ДПС у окремих випадках бере загальну суму всіх переказів на карту і може трактувати її як дохід, що підлягає оподаткуванню у межах конкретної перевірки. З цієї суми пропонують сплатити 18% ПДФО та 5% військового збору — загалом 23%.

Підписуйтеся на наші соцмережі

У окремих випадках податкові органи можуть не здійснювати деталізоване розмежування, які платежі є доходом, а які — ні. Якщо власник картки не погоджується, саме він змушений доводити правомірність кожної операції.

23% податку за переказ на карту: нова реальність та гучна судова справа

Які перекази не є доходом

Не всі надходження на картку — це об’єкт оподаткування.

Подарунок від близьких родичів не вважається доходом. Переказ матері на день народження не створює податкового зобов’язання.

Повернення боргу також не є доходом: якщо позичені 10 000 грн повертаються, це відшкодування власних коштів.

Не оподатковуються і перекази між власними рахунками — це переміщення грошей, а не отримання доходу.

Однак у разі перевірки ці обставини потрібно підтвердити документально. Без договорів позики, банківських виписок або чітких пояснень позиція платника податків слабшає.

Судова справа на 5 млн грн

У 2023 році один із платників отримав на карту перекази на загальну суму близько 5 млн грн. Частина коштів була підприємницьким доходом, задекларованим як ФОП із уже сплаченими податками. Інші надходження — повернення боргів, перекази від родичів і поповнення власних рахунків.

Національний банк звернув увагу на значний оборот і направив інформацію до податкової. Після перевірки ДПС нарахувала податки на 4,7 млн грн — фактично на весь оборот без деталізації його природи.

Власник картки звернувся до суду, обґрунтувавши характер платежів і надавши банківські виписки та інші документи. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову платника та підтримав позицію податкового органу, визнавши лист НБУ достатнім підтвердженням доходу. Апеляційний суд не врахував аргументи платника, і рішення набрало законної сили.

Подана касаційна скарга, провадження у Верховному Суді відкрито. Проте це не зупиняє виконання рішення апеляції: оскільки рішення апеляційного суду набрало законної сили, податковий орган може ініціювати процедуру стягнення до завершення касаційного розгляду.

Призначення платежу та документи: базова лінія захисту

Перше — коректно заповнювати призначення платежу. Формулювання «переказ» або «за товар» не дають захисту. Натомість конкретизація — «повернення боргу за договором від…», «подарунок від матері», «поповнення власного рахунку» — створює доказову базу.

Друге — зберігати документи. Навіть простий письмовий договір позики може стати ключовим доказом. Банківські виписки варто архівувати системно.

Третє — якщо надходження мають регулярний характер і пов’язані з оплатою послуг, доцільно зареєструвати підприємницьку діяльність як ФОП. Легалізація доходів істотно зменшує ймовірність податкових претензій і спорів.

Нова податкова реальність

Посилення фінансового моніторингу означає, що великі або системні обороти більше не залишаються непоміченими. Передача інформації від НБУ до податкової стала робочим механізмом, а у наведеній справі суди підтримали позицію податкового органу щодо нарахування.

Для громадян це сигнал: питання не в тому, чи перевірять, а в тому, чи зможете ви довести природу своїх коштів. У новій реальності побутові транзакції потребують такої ж уважності, як і бізнес-операції. Інакше звичайний переказ може перетворитися на податковий борг із 23% навантаженням та роками судових спорів.

0
Icon 0

Підписуйтеся на наші соцмережі