Корупція як рішення: чому Україні потрібне управління талантами

Україна може зменшувати корупцію не лише покараннями, а перебудовою самої логіки держави — так, щоб чесна дія була простішою за обхідну. Про це ексголова НАЗК Олександр Новіков говорив на YouTube-каналі Sergiy Nozdrachov, пояснюючи, чому OKR, управління талантами й сильна організаційна культура стають питанням національної спроможності.

Корупція в Україні: чому “рішенням” стає обхідний шлях

Головна теза Новікова звучить провокативно: корупція є не тільки проблемою, а й рішенням, яке люди обирають, коли система не дає зручного, законного й доброчесного способу досягти результату.

Цю логіку він пов’язує з підходом Клейтона Крістенсена з книги «Парадокс процвітання»: поведінку змінює не моралізаторство, а краща альтернатива. Якщо людина або організація хоче досягти успіху, але законний шлях заблокований бюрократією, непрозорістю чи неефективністю, система сама підштовхує до корупційної практики.

Антикорупційна політика в такій моделі має відповідати на практичне питання: як зробити чесну дію швидшою, простішою і кориснішою за корупційну.

Для цього потрібні:

Новіков наводить таку динаміку: у 2013 році з корупційними практиками стикалися 61% громадян, у 2019-му — 40%, а у 2025 році — приблизно 17–18%. Це не означає, що проблему розв’язано. Але це показує: коли система прибирає стимули до корупції, поведінка людей змінюється.

Управління талантами в державі: два типи організацій

Новіков ділить організації на два типи: ті, що розкривають таланти людей, і ті, що їх закопують. Якщо керівництво не створює свідомого процесу розвитку сильних сторін, воно придушує потенціал навіть без прямого наміру.

У його трактуванні корупціонери часто є талановитими підприємцями, які застосували енергію, ініціативність і здатність домовлятися в токсичній системі. Якщо немає доброчесного способу реалізувати амбіцію, частина людей шукає обхідний.

Завдання управління талантами — перенаправити цю енергію в продуктивну діяльність. Сильна організація створює середовище, де людина:

Токсична організація виникає там, де цілі людини й організації конфліктують. Сильна — там, де вони збігаються.

OKR у держсекторі: як перейти від процесів до результатів

OKR у розумінні Новікова — це не таблиця KPI, а операційна система управління. Вона дає державним інституціям спільну мову: місію, візію, цінності, довгострокові цілі, квартальні результати, ініціативи та проєкти.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Держсектор часто мислить процесами: що погоджено, скільки документів підготовлено, які наради проведено. OKR змінює фокус: не “що ми зробили”, а “яка зміна відбулася”.

Простіше кажучи, OKR у держсекторі — це методологія постановки цілей і вимірюваних результатів, яка допомагає державним органам переходити від процесного управління до управління за результатами.

У цій моделі важливими є не ресурси й не формальні дії, а зміни в поведінці, доступі, використанні або довгостроковому впливі. Коли команда сама формує цілі в межах місії, вона природно використовує сильні сторони.

НАЗК і автономія: як бюрократія може розкрити людей

Коли міжнародна комісія обирала Новікова керівником НАЗК, йому радили звільнити всіх працівників організації з корупційним іміджем. Він відмовився.

У НАЗК тоді працювали люди з податкової та Рахункової палати, а культура була настільки закритою, що керівникам департаментів фактично забороняли спілкуватися між собою. Автономія і право самим формувати цілі відповідно до місії дали, за його словами, “вибух” результативності, креативності й талантів.

Серед людей, яких він згадує, — Анна Кавтоненко, Юлія Кулікова, Дмитро Соколов. Навчання у Києво-Могилянській бізнес-школі, зокрема програми Олени Щербини та Олександра Саврука, допомогло вибудувати делегування, стратегічну архітектуру й роботу з цілями.

Цей кейс важливий для державного управління: навіть консервативна бюрократична структура може змінюватися, якщо отримує зрозумілу місію, автономію та вимірювані результати.

Прокуратура, НАЗК і відповідальність без дегуманізації

Новіков пояснює прокурорську роботу через місію, процедуру і повагу до людини навіть тоді, коли вона порушила закон. У 2011 році під час перевірки Луганської ОДА він виявив акти виконаних робіт на 70 млн грн за об’єкт, якого фактично не було; керівник департаменту визнав провину.

Він також згадує справу про порушення правил охорони праці, після якої засуджений, за його словами, змінив ставлення до безпеки праці та допомагав потерпілому і його родині. Ще один приклад — справа великого забудовника, який, як згадує Новіков, залишався в Україні, поки процес відбувався під його наглядом, а згодом виїхав.

Для Новікова покарання не має суперечити процедурі, а процедура — людяності. Місія кримінального провадження — захист суспільства, держави й потерпілих при дотриманні правової процедури.

Міноборони і державне управління: швидкість інновацій проти асиметрії

Олександр Новіков, який є радником міністра оборони, формулює місію Міноборони як перемогу над асиметрією швидкістю інновацій і силою організації.

За його оцінкою, Україна має сильну сторону у виробництві безпілотних систем і темпі інновацій. Українські технології, вважає він, можуть стати важелем впливу на союзників, зокрема США.

Третій елемент — сила організації — залишається найскладнішим. Неефективність породжує корупцію, тому оборонна сфера потребує не тільки технологій, а й управлінської культури, де чесність стає практичним рішенням.

У ширшому сенсі це вибір безпекової політики України: бути не реципієнтом, а творцем і донором міжнародної безпеки. Безпекоцентричність має проходити через економічну, гуманітарну, освітню й управлінську політику — через конвергенцію цивільних і військових технологій, освіти, інновацій та управління.

Україна талантів: як подолати меншовартість через суб’єктність

Сергій Ноздрачов застерігає від надмірних узагальнень про “національну меншовартість” і пропонує інший фокус — суб’єктність.

Розкриття талантів починається з самоцінності, але самоцінність зростає не через споживання, а через внесок. Для людини критично важливі чотири речі:

На рівні держави це означає: управлінська культура має допомагати людям розуміти власний напрям, сильні сторони й те, яку цінність вони створюють для інших.

Освіта в цій моделі не має готувати людей лише “для системи”. Вона має допомагати їм будувати нову систему. Таланти дітей не визначаються тестом, а розкриваються через увагу педагогів, спостереження, критичне мислення і простір для автономії.

Державне управління без корупції: три практичні кроки

Щоб зменшити токсичність організацій і корупційні стимули, потрібні не кампанії, а системні зміни.

Перший крок — змінити суспільний запит до політики. Партії мають формулювати не загальні обіцянки, а місію, конкретні цілі та вимірювані ключові результати.

Другий — змінити нормативне регулювання державного управління: регламент Кабміну, окремі накази Національного агентства з питань державної служби, підхід до планування і звітності. Процеси мають бути підпорядковані результатам.

Третій — увага ключових керівників до цілепокладання і досягнення цілей. Якщо прем’єр-міністр, міністри, держсекретарі й керівники великих організацій фокусуються на результатах, система починає говорити однією управлінською мовою.

Що може зробити кожен громадянин для культури результатів

Найпрактичніший висновок — починати з персональної операційної системи. Кожна людина може сформулювати власні цілі, ключові результати й процес їх досягнення, спираючись на автентичні природні таланти.

Це не замінює державних реформ, але створює культуру, без якої реформи не працюють. Якщо бізнес, громадські організації, школи, команди й родини не говорять мовою місії, цілей і результатів, ця мова не з’явиться в уряді сама собою.

Українська перевага може бути не лише в дронах, санкційних проєктах чи цифрових сервісах. Вона може бути в здатності побудувати країну, де свобода не руйнує порядок, а порядок не душить таланти.

Сильна держава починається з організацій, у яких чесність, результат і людський потенціал працюють в одному напрямі.