Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Лікар, якого не існує: як ШІ допомагає продавати фальшиве здоров'я через deepfake-відео

Zoryana Popovych
Zoryana Popovych Топ автор Редакторка медіа «Блог ОН Клінік».
Підписатися на нас
1
11 хвилин читання

Уявіть відео, у якому відомий лікар розповідає, що знайшов спосіб вилікувати діабет за 17 годин. Він говорить знайомим голосом, дивиться в камеру, а поруч з'являється логотип авторитетного медіа. Наприкінці ролика глядачеві пропонують замовити засіб, який нібито приховують фармацевтичні компанії.

Єдина проблема: лікар ніколи цього не говорив, журналісти не публікували такого матеріалу, а сам продукт може не мати доведеної ефективності.

Це не сюжет фантастичного фільму, а реальна модель онлайн-шахрайства, яка використовує штучний інтелект, рекламні алгоритми та довіру людей до медичних експертів. Deepfake-відео з лікарями й знаменитостями просувають добавки, засоби для схуднення, препарати від болю в суглобах і продукти, яким приписують здатність лікувати хронічні захворювання.

Для шахраїв це вже не просто спосіб обманути окремого покупця. Це масштабована рекламна індустрія, у якій ШІ здешевлює виробництво фальшивих рекомендацій, а соціальні мережі забезпечують доступ до мільйонної аудиторії.

Один із найвідоміших прикладів медичного deepfake-шахрайства пов'язаний із німецьким лікарем і телеведучим Еккартом фон Гіршгаузеном (Eckart von Hirschhausen). Його обличчя та голос неодноразово використовували в підроблених рекламних роликах, де він нібито рекомендував засоби від діабету, проблем із суглобами, серцево-судинних захворювань і зайвої ваги.

У червні 2024 року в соцмережах поширювалося відео, в якому лікар начебто розповідав про революційний засіб, здатний позбавити діабету за 17 годин без виходу з дому. Насправді фон Гіршгаузен не робив такої заяви й не рекомендував рекламований продукт.

У 2026 році лікар став автором документального розслідування ARD/WDR «Hirschhausen und die Deepfake-Mafia». Разом із журналістами він простежив діяльність міжнародних шахрайських мереж, які використовують підроблені відео, від Німеччини до Болгарії та Бразилії.

За словами самого лікаря, у мережі «гуляли» понад 2000 варіантів шахрайських оголошень із його обличчям і голосом. Підроблені ролики використовували не лише для реклами засобів від діабету: серед пропозицій були знеболювальні, препарати для потенції та засоби для схуднення. Сам фон Гіршгаузен публічно попереджає, що не має стосунку до таких товарів, а його зображення, відео та цитати використовують без дозволу.

Цей випадок показує одну з головних особливостей медичного шахрайства за допомогою ШІ: зловмисникам не потрібно створювати вигаданого експерта з нуля. Вони можуть взяти реальні записи інтерв'ю, виступів або телевізійних програм, змінити аудіодоріжку й отримати відео, у якому людина нібито говорить те, чого ніколи не говорила.

Deepfake-реклама не обмежується одним роликом у стрічці Facebook або TikTok. Зазвичай вона є частиною складнішого сценарію, побудованого за принципом звичайної маркетингової воронки.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Спочатку користувач бачить емоційне відео з відомим лікарем або знаменитістю. У ньому розповідають про нібито прихований метод лікування, замовчувані фармацевтичними компаніями відкриття або простий спосіб позбутися хронічної проблеми. Далі реклама веде на сайт, який імітує сторінку відомого медіа, медичної клініки або державної установи. На такій сторінці можуть бути:

  • вигадані інтерв'ю з лікарями та нібито незалежні огляди препарату;
  • фотографії людей у медичних халатах і фальшиві професійні біографії;
  • підроблені відгуки покупців із фотографіями та історіями одужання;
  • неправдиві твердження про клінічні дослідження й схвалення регуляторів;
  • знижки, обмежені пропозиції та таймери, які спонукають оформити замовлення негайно.

Після цього людині пропонують залишити номер телефону або оформити покупку. У деяких схемах продаж відбувається через телефонних операторів, які додатково переконують клієнта придбати кілька упаковок.

Фактично перед нами повноцінна комерційна система: рекламне оголошення залучає потенційного покупця, підроблений сайт формує довіру, а відділ продажів перетворює інтерес на оплату. ШІ робить цю модель дешевшою та швидшою. Замість того щоб домовлятися зі справжнім лікарем, знімати рекламу й оплачувати роботу акторів, шахраї можуть створити десятки варіантів відео з різними обличчями, мовами та рекламними обіцянками.

Проблема значно масштабніша за окремі вірусні відео. Це підтверджує дослідження Reset Tech «Clickbait Cures: Unmasking the Deceptive Health Ad Infrastructure on Meta and Google», опубліковане у квітні 2026 року.

Дослідники проаналізували рекламні кампанії, які просували 390 різних продуктів на ринках Європейського Союзу. До вибірки увійшли добавки та інші товари, яким приписували здатність лікувати діабет, псоріаз, аритмію, підвищений артеріальний тиск та інші захворювання. За результатами дослідження Reset Tech, у період із 2023 до 2026 року дослідники зібрали рекламні оголошення, що просували 390 продуктів із таргетингом на країни ЄС:

  • 350 549 оголошень у Facebook;
  • 2073 оголошення в Google.

За оцінками дослідників, реклама у Facebook мала сукупне охоплення майже 878 мільйонів у країнах ЄС, а оголошення в Google отримали від 5,9 до 8,3 мільйона показів у ЄС. Особливо показовий результат: 20% із 390 досліджених продуктів раніше позначали офіційні органи охорони здоров'я ЄС та інших країн як незаконні або небезпечні для споживачів.

У рекламі використовували не лише фальшиві медичні рекомендації, а й фотографії знаменитостей, імітацію відомих фармацевтичних компаній та логотипи установ. Частина рекламних сторінок працювала скоординовано, а деякі кампанії використовували мережі автоматично створених облікових записів.

878 мільйонів — це потенційне охоплення рекламних оголошень, а не кількість унікальних людей, які купили продукцію або повірили рекламі. Проте масштаб показує, наскільки далеко від окремих випадків просування сумнівних добавок просунулася ця модель.

У звичайній рекламі компанія має переконати покупця, що її товар кращий за альтернативи. У фальшивій медичній рекламі завдання інше: змусити людину повірити, що перед нею не реклама, а рекомендація фахівця або важливе медичне відкриття. Психологічні механізми, які використовують «медичні» шахраї:

  • 1
    Авторитет експерта. Білий халат, медична термінологія, знайоме обличчя лікаря та посилання на нібито наукові дослідження створюють враження професійності. Людина може сприймати рекламне відео як медичну консультацію, особливо якщо впізнає лікаря з телебачення.
  • 2
    Надія на швидке вирішення проблеми. Обіцянки позбутися діабету, болю в суглобах або зайвої ваги за кілька днів приваблюють людей, які вже тривалий час лікуються або не отримали очікуваного результату. Особливо вразливими можуть бути люди з хронічними захворюваннями та ті, хто шукає альтернативу тривалому лікуванню.
  • 3
    Недовіра до системи охорони здоров'я. У рекламі часто використовують конспірологічні твердження: нібито лікарі приховують ефективний метод, фармацевтичні компанії не хочуть втрачати прибутки, а державні установи забороняють доступні засоби лікування. Такий сюжет перетворює шахрайську пропозицію на історію про боротьбу з несправедливою системою.
  • 4
    Соціальний доказ. Вигадані відгуки, фотографії до і після, історії нібито вилікуваних пацієнтів і коментарі під відео створюють ілюзію масового позитивного досвіду. Людина бачить не просто рекламну обіцянку, а начебто підтвердження від інших покупців.

ШІ підсилює кожен із цих механізмів: допомагає створювати переконливі відео, локалізувати їх для різних країн, змінювати мову та адаптувати повідомлення під конкретну аудиторію.

Реклама медичних товарів має відповідати правилам платформ і законодавству країн, у яких її показують. Facebook та Instagram забороняють оманливу рекламу, а також певні твердження про лікування захворювань. Google встановлює обмеження на рекламу медичних товарів і непідтверджені заяви про здоров'я. Однак на практиці виявити й зупинити такі кампанії складніше, ніж видалити окреме оголошення.

По-перше, шахраї можуть створювати нові рекламні акаунти, сторінки та домени після блокування попередніх. По-друге, одна й та сама кампанія може містити десятки варіантів відео, текстів і посилань. По-третє, підроблені матеріали можуть маскуватися під журналістські публікації, інтерв'ю або освітній контент.

Дослідження Reset Tech виявило, що проблемні рекламодавці могли продовжувати роботу навіть після видалення окремих оголошень. Автори звіту вважають, що платформи мають протидіяти не лише окремим рекламним матеріалам, а й цілим мережам рекламодавців, які систематично порушують правила.

Відповідальність онлайн-платформ не повинна зводиться тільки до маркування контенту як створеного ШІ: важливо також не допускати поширення шахрайських рекламних мереж. Інакше виникає ситуація, коли платформа може видалити одне підроблене відео, але вже наступного дня користувач побачить інше — з тим самим продуктом, іншою знаменитістю та новим рекламним акаунтом.

Фінансові втрати — лише одна частина проблеми. Якщо людина купує добавку, яка не має заявленої ефективності, вона може втратити гроші. Але ризики стають серйознішими, коли рекламований продукт позиціонують як заміну призначеному лікуванню.

Наприклад, пацієнт із діабетом може повірити, що певна добавка здатна нормалізувати рівень глюкози без медикаментів. Людина з артеріальною гіпертензією — відмовитися від призначених препаратів на користь «натурального засобу». А пацієнт з онкологічним захворюванням — втратити час на сумнівні методи замість своєчасного лікування.

Не кожна добавка є шахрайством, а не кожен продукт без рецепта — неефективний. Проблема полягає в неправдивих обіцянках вилікувати захворювання без належних доказів, а також у підроблених рекомендаціях, які створюють хибне відчуття медичної безпеки.

Для бізнесу, який працює у сфері здоров'я, ця проблема має ще один вимір: довіра стає активом, який легко використати для шахрайства, але складно відновити після зловживань. Коли люди регулярно бачать відео з підробленими рекомендаціями, їм стає складніше відрізняти справжню медичну інформацію від рекламної маніпуляції. Крім того, лікарі, чиї обличчя використовують без згоди, змушені витрачати час і ресурси на спростування вигаданих заяв та захист своєї репутації.

ШІ зробив підробку експертності доступною майже кожному, хто має відповідні інструменти. Тепер головне питання — чи зможуть рекламні платформи та регулятори так само швидко навчитися зупиняти тих, хто перетворює довіру до медицини на джерело прибутку.

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
1
Icon 0

Підписуйтеся на наші соцмережі