Дія.City для DefenseTech: як техсектор будує нову економіку

Український технологічний сектор проходить наймасштабнішу трансформацію у своїй історії: від постачальника аутсорсингових працегодин до творця суверенної оборонної індустрії.

На своєму YouTube-каналі економіст Віктор Галасюк розібрав, як продумана державна політика створює умови для появи та масштабування цілих галузей. Спеціальний податковий та регуляторний простір Дія.City, розроблений командою Мінцифри для класичного IT, під час повномасштабної війни швидко адаптували під нові потреби оборони. 

Це стало каталізатором розвитку DefenseTech та розгортання курсу на технологічну самодостатність України — здатність самостійно виробляти всередині держави критичні компоненти, матеріали й технології, від яких залежать оборона, виживання та економічна перспектива.

Як Дія.City трансформується та стимулює 100 мільярдів податків

Спеціальний правовий простір демонструє прискорену динаміку зростання. На початок жовтня Дія.City об'єднує понад 4600 резидентів та близько 217 тисяч фахівців. Режим забезпечив прозору легалізацію ринку праці: понад 80% спеціалістів працюють за трудовими або гіг-контрактами, тоді як частка ФОП становить менше 5%.

За чотири роки існування спецрежиму резиденти сплатили понад 100 млрд грн податків, із яких 39 млрд грн — за перші вісім місяців 2026 року. Податкові надходження зростають нелінійно, випереджаючи збільшення кількості компаній за рахунок зростання їхніх оборотів.

Для стабільних компаній діють чіткі вхідні критерії:

Дія.City не ліквідувала спрощену систему оподаткування, а створила якісну альтернативу для бізнесу, якому потрібні формалізовані відносини, передбачуваність та зрозумілість для закордонних партнерів.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Від IT-аутсорсу до DefenseTech: власні R&D та зброя China-free

Режим трансформувався від стимулювання сервісного аутсорсу та продуктового IT до розбудови оборонної інфраструктури. У просторі вже працює близько 500 DefenseTech-компаній, із яких понад 230 долучилися за останній рік. Найбільші оборонні резиденти залучили понад 200 млн доларів інвестицій за півтора року. Це відповідає світовому тренду, де венчурні кошти масово перетікають у MilTech та штучний інтелект.

На відміну від класичного аутсорсу, де продається робочий час програмістів із низькою продуктивністю праці, у DefenseTech виникають власні продукти. Компанії формують R&D-підрозділи, які безпосередньо інтегровані з виробництвом, створюють інтелектуальну власність та розбудовують ланцюги постачання.

Військовий попит на безпілотники, зв'язок, софт, роботизацію та технології подвійного призначення став потужним поштовхом для високотехнологічної промисловості. На ринку з'являються зразки сучасної зброї категорії «China-free» з рівнем локалізації понад 90%, що гарантує незалежність від імпорту та відповідність стандартам західних партнерів.

ПНВК, ФОП та гіг-контракти: як працюють інструменти Дія.City

Гнучкість Дія.City базується на принципі добровільності. Компанії можуть обирати між класичним податком на прибуток та податком на виведений капітал (ПНВК). Понад 1500 резидентів обрали ПНВК, який дозволяє реінвестувати прибуток у розробки та масштабування без сплати податку до виплати дивідендів. Ця модель є найбільш релевантною для продуктових та оборонних підприємств.

Дискусія навколо ФОП-моделі залишається гострою та політично чутливою. Критики закидають, що ФОПи не зникли з технологічного сектору. Утім, це не є ознакою невдачі спецрежиму, адже Дія.City не створювалася для примусового переведення всіх фахівців. Один спеціаліст може зберігати статус ФОП і одночасно мати гіг-контракт чи трудовий договір. Спецрежим не ліквідовує спрощену систему оподаткування, яка свого часу допомогла вирости сервісному IT, а пропонує якісний апгрейд для бізнесу, якому потрібні формалізовані відносини, передбачуваність та прозорість для західних інвесторів.

Близько 10% резидентів мають 100% іноземний капітал завдяки наявності інструментів англійського права:

Цей правовий інтерфейс дозволяє венчурним інвесторам безпечно структурувати угоди, отримувати частки в компаніях та планувати вихід із проєктів.

Мультиплікатор IT та стимули: що потрібно для промислового прориву

Один працівник у хай-тек секторі створює 2,7 робочих місця у суміжній економіці, а загальний мультиплікатор галузі сягає 3,75. Високі зарплати фахівців формують внутрішній попит на нерухомість, освіту, транспорт та сервісний бізнес, зокрема ритейл. Спеціальний режим для технологічного сектору обґрунтований високою мобільністю бізнесу та забезпеченням понад 6 млрд доларів валютної виручки на рік.

Проте для повноцінного промислового прориву одного лише податкового режиму недостатньо. Необхідна комплексна система підтримки:

Законопроєкти 13414 і 13415: ніша чипів та рівність з конкурентами

Для залучення капітальних інвестицій у виробничі галузі Парламент ухвалив у першому читанні законопроєкти №13414 та №13415, що передбачають компенсацію капітальних видатків через податкові звільнення. У сфері напівпровідників реалістичною нішею для України є не будівництво капіталомістких фабрик із виготовлення чипів, а проєктування, тестування, корпусування та виробництво спеціалізованої електроніки для європейських і американських ланцюгів постачання, де затребувані рішення «China-free».

Дія.City стала успішним механізмом збереження та розвитку технологічного бізнесу в умовах війни. Проте іноземні конкуренти пропонують ще сильніші, більш концентровані та оркестровані стимули без безпекових ризиків.

Головне завдання державної політики — не створення зрівнялівки всередині країни, а вирівнювання умов для галузей-локомотивів порівняно із закордонними аналогами. Розвиток власних R&D, залучення капітальних інвестицій та підтримка високих технологій є єдиним шляхом до побудови стійкої виробничої економіки.