Чому ШІ не «з’їв» робочі місця і не дав прибутків: статистика та сигнали ринку
Штучний інтелект поводиться як технологія з двома реальностями. В інвестиціях і пресрелізах він уже «скрізь», але в повсякденній роботі — досі вибірковий і часто необов’язковий. Саме ця тріщина між гучними обіцянками й реальною поведінкою користувачів сьогодні стає головним індикатором майбутнього ШІ. У свіжому випуску тижневого спринту про технології та інновації на YouTube-каналі «ЦЕ ПО РОБОТІ» ці суперечності зведені в один ланцюжок фактів — від голосування в DuckDuckGo до статистики Gallup, від «соцмережі ботів» до податків українського IT.
DuckDuckGo: коли є вибір, більшість обирає «без ШІ»
Історія, яка підсвічує базову проблему «AI everywhere», починається з простого UX-рішення. DuckDuckGo завершив публічне голосування щодо ролі генеративного ШІ в пошуку: 175 000 користувачів протягом 10 днів обирали між інтерфейсом із ШІ та без нього. Результат виявився однозначним: 90% проголосували за версію без генеративного пошуку.
Це не універсальний зріз усіх користувачів інтернету, але це точний сигнал про те, що в частини аудиторії «вбудований ШІ» не асоціюється з покращенням сервісу за замовчуванням. У коментарях до новини цей епізод трактують як попередження для великих гравців на кшталт Microsoft, Google і OpenAI, які інтегрують ШІ «всюди» — від пошуку до офісних інструментів — часто без опції повного вимкнення.
Firefox: реакція ринку — дати користувачу рубильник
На цьому тлі Mozilla демонструє інший підхід: не нав’язувати, а дати контроль. У Firefox версії 148, яка, має вийти приблизно 24 лютого, заявлено окремий розділ керування ШІ, де генеративні функції можна повністю заблокувати або налаштувати частково.
Логіка прозора: якщо частина людей хоче «без», то продукт, який дозволяє відмову, зменшує напругу навколо примусової інтеграції. Це вже не дискусія про те, «чи потрібен ШІ», а про те, хто контролює його присутність у процесах.
PwC: користь є, але більшість компаній її ще не відчула
Скепсис користувачів підкріплюється не менш тверезою управлінською статистикою. PwC провели опитування серед 4454 керівників бізнесу і отримали асиметричний розподіл ефектів:
- 12% компаній реально бачать зростання прибутків від впровадження ШІ;
- 13% змогли скоротити витрати без збільшення доходів;
- 8% навпаки заробили більше, але без економії;
- 55% — більшість — заявили, що не отримали відчутної вигоди, а частина навіть зафіксувала зростання витрат.
Голова PwC Мухамед Канде підкреслює: кращих результатів досягають компанії, які інвестують у якісні дані, мають чіткий план розвитку ШІ та відповідальні механізми захисту. Додатковий маркер «недовпровадженості» — лише 14% співробітників щодня користуються генеративним ШІ.
Якщо підсумувати, проблема не в тому, що ШІ «не працює», а в тому, що він працює нерівно й часто дорожче, ніж очікували ті, хто купував ідею швидкої окупності.
Gallup: ШІ стає інструментом офісу, а не масового персоналу
Звіт Gallup про використання ШІ на роботі у IV кварталі 2025 року додає ключову деталь: загальне охоплення майже не зростає, але ті, хто вже користується, роблять це частіше.
- 12% працівників працюють з інструментами ШІ щодня (раніше було 10%);
- 26% — кілька разів на тиждень;
- 49% — ніколи не використовують ШІ у своїй роботі.
Важливе розходження — не лише «хто користується», а й «хто взагалі розуміє, що в компанії це впроваджено»:
- лише 38% працівників вважають, що їхня компанія впровадила ШІ;
- 41% кажуть «ні»;
- 21% не знають.
Галузеві та рольові розриви виглядають як карта реального попиту:
- технологічний сектор — 77%;
- фінанси — 64%;
- університети — 63% студентів і викладачів;
- професійні послуги — 62%;
- ритейл — 33%.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Ще помітніший поділ — між офісом і «польовими» ролями:
- серед тих, хто може працювати віддалено, ШІ використовують 66%;
- серед тих, кому потрібно бути на місці, — 33%.
За рівнями управління:
- лідери — 69%;
- менеджери — 55%;
- виконавці — 40%.
Gallup формулює причину без евфемізмів: люди не бачать користі. А практичний висновок аналітиків ще жорсткіший: інтеграцію роблять там, де є зрозумілі кейси, правила та навчання; де все залишили на рівні «погратися», значна частина співробітників навіть не стартує. Найвищі ризики — у бізнесів із великою часткою польового персоналу: ритейл, виробництво, сервіси.
Moldbook: 1,4 млн ботів, які імітують «соцмережу»
На іншому полюсі — експерименти, які виглядають як демоверсія світу без людей. Розробники, які спілкувалися на Reddit, створили соцмережу Moldbook, де «живуть і спілкуються» понад 1,4 млн ботів.
За структурою це нагадує Reddit, але за змістом — інше середовище: замість побутових історій чи новин боти обговорюють абстрактні філософські й технічні теми. Платформа майже повністю керується ШІ, а модерацією займається бот на ім’я Клод Клодерберг: він вітає нових користувачів, видаляє спам і блокує тролів. Засновник проєкту Metsh розповів NBC News, що майже не втручається в роботу системи й часто навіть не знає, які рішення ухвалює модератор.
Втім, навіть «ботоцентрична соцмережа» швидко впирається у тверду економіку: розвиток обмежують витрати на API (кожна відповідь — це запит), використання базових моделей і те, що складніші агенти все ще залежать від людей, які задають їм цілі.
OpenAI: гроші закінчуються раніше, ніж обіцяна прибутковість
Найчутливіша точка індустрії — фінанси. За прогнозом The New York Times, OpenAI може залишитися без коштів уже до середини 2027 року. У зовнішньому звіті торік оцінювали, що компанія «спалить» близько $8 млрд у 2025 році, а до 2028-го витрати можуть зрости до $40 млрд. На цьому тлі особливо контрастує прогноз самої компанії: вихід на прибутковість — лише до 2030 року.
Додатковий масштаб ризику задають плани Сема Альтмана щодо будівництва дата-центрів загальною вартістю до $1,4 трлн.
Економіст Себастіян Малабі (Council on Foreign Relations) пояснює «прірву» не технологією, а економікою: багато ШІ-компаній витрачають швидше, ніж здатні заробляти. Він також підкреслює структурну перевагу Microsoft чи Meta: вони були прибутковими ще до ШІ-ери і можуть чекати віддачі. Новим гравцям складніше, бо користувачі звикли до безкоштовних сервісів і легко переходять до конкурентів, коли з’являється реклама чи обмеження.
Bain & Company оцінювали «чорну діру» індустрії щонайменше у $800 млрд навіть за оптимістичного сценарію. Парадокс у тому, що «гравітаційне поле» Альтмана одночасно дозволило залучити рекордні $40 млрд інвестицій — більше, ніж у будь-якому іншому приватному раунді в історії.
DeepSeek: паніка минула, але конкуренція стала дешевшою
У січні 2025 року китайський чатбот DeepSeek спричинив паніку на американському фондовому ринку. За один день ринок втратив майже $1 трлн капіталізації, а Nvidia — близько $600 млрд. Шокував не стільки сам продукт, скільки заява розробників: конкурентну модель навчили за $5,6 млн, використавши лише близько 2000 чипів і кілька місяців.
Пізніше стало зрозуміло, що DeepSeek не зробив «магічного прориву», а радше оптимізував відомі підходи; на старті модель галюцинувала й уникала чутливих тем. Рік потому західні компанії відновили капіталізацію: Nvidia стала найдорожчою компанією світу з ринковою вартістю понад $4,6 трлн, а сам DeepSeek випав із топів App Store у більшості країн.
Однак стратегічний ефект залишився: відкритий код і низька вартість. Китайські моделі вже тестують у західних компаніях: Pinterest — для рекомендацій, а у Airbnb агент підтримки побудований на китайській моделі Qwen від Alibaba. За оцінками аналітиків, китайські відкриті моделі займають близько 30% ринку агентних рішень, де ключові критерії — економічність і гнучкість налаштування.
На рівні геополітики звучить оцінка: Китай відстає від США приблизно на 6–7 місяців у передових моделях, але компенсує це масштабом, дешевою енергією та державною підтримкою. Китай виробляє більш ніж удвічі більше електроенергії, ніж США, а централізоване планування дозволяє швидко спрямовувати ресурси на ШІ-інфраструктуру.
Український IT у 2025: податків більше — і це не лише «про зростання» бізнесу
Поки глобальна ШІ-економіка шукає модель окупності, український IT-сектор у 2025 році помітно наростив фіскальний внесок. DOU підрахував, що загальні обов’язкові платежі зросли на третину і за рік склали 58,6 млрд грн. Із них податкові надходження до держбюджету — 50,53 млрд грн (+35% до 2024), а ще близько 8,1 млрд грн — ЄСВ (+23%).
Дані надала Державна податкова служба за двома ключовими КВЕДами: комп’ютерне програмування та оброблення даних/хостинг. Важливе уточнення: частина айтівців оформлена на інших КВЕДах, тож це не повна картина галузі.
Структура платежів така: майже 33 млрд грн сплатили юридичні особи, 17,6 млрд грн — ФОПи. Найбільший квартал за надходженнями — IV квартал: понад 13 млрд грн.
Окремо виділяють Дія City: за даними податкової, резиденти режиму сплатили 33,5 млрд грн, що майже вдвічі більше, ніж у 2024 році. Економіст Юрій Гайдай пояснює це тим, що кількість резидентів зросла майже вдвічі — приблизно з 1900 до 3874, а також тим, що в режимі працюють не лише класичні IT-компанії: там є, зокрема, Монобанк та IT-підрозділи реального бізнесу і мобільних провайдерів; помітно росте miltech.
Чому сума так зросла? Експерти називають дві групи причин. Перша — макрофактори: інфляція та девальвація, які підняли гривневий еквівалент виручки. Друга — податкові зміни наприкінці 2024 року: з 2025-го військовий збір зріс з 1,5% до 5% і його поширили на ФОПів на спрощеній системі. Найбільший приріст у юросіб дали ПДФО та військовий збір: +7,6 млрд грн, що становить 71% приросту податків від IT.
У масштабі країни внесок галузі виглядає двояко. На фоні приблизно 3,3 трлн грн податкових надходжень у 2025 році IT дає близько 2%. Водночас наведено порівняння масштабу: 50,5 млрд грн податків — це умовно як одна система Patriot або близько 2,5 млн FPV-дронів, а також приблизно у 12,5 раза більше, ніж річний бюджет Мінцифри на 2025 рік (близько 4 млрд грн).
Чому ШІ не знищив робочі місця: статистика не підтверджує «паніку»
Окрема лінія — страхи про безробіття. Економіст Рено Фукар у журналі The Conversation нагадує, що інструменти на кшталт ChatGPT уже широко використовуються в офісах, освіті, маркетингу та програмуванні, але рівні зайнятості залишаються високими. Наведені показники безробіття:
- ЄС — 6% (історичний мінімум);
- Велика Британія — 5,1%;
- США — 4,4%.
Логіка проста: якби ШІ масово «з’їдав» робочі місця, статистика вже показала б стійке зростання безробіття. Фукар також нагадує історичний шаблон: технології зазвичай знищують одні професії, але створюють інші — як це було із сільським господарством чи банкоматами. Тому революція ШІ радше повільна, а компанії часто використовують її як привід для звичайної оптимізації, а не для справжньої перебудови процесів.
Показовий приклад — радіологія: очікували, що алгоритми «замінять» людей, через що впав інтерес до навчання, але через кілька років попит на радіологів став гострим. Алгоритми прискорили обробку знімків, але постановка задачі, інтерпретація та відповідальність залишилися за фахівцем.
Британські дошкільнята і книжки: технологічний світ змінює навіть базові навички
Найсильніший контрапункт до всіх розмов про «розумні моделі» — побутова статистика з освіти. Благодійна організація Kindred Squirt опитала 1000 працівників початкових шкіл, і 28% з них заявили, що діти в підготовчих класах не знають, що робити з книжкою. Дехто намагається «свайпати» сторінки, як на планшеті або смартфоні.
Лише половина батьків вважає вміння поводитися з книгою базовою навичкою до школи. Вчителі пов’язують проблему з надмірною ранньою взаємодією дітей з екранами: книжка сприймається як «неробочий пристрій». Понад половина опитаних педагогів вважають, що діти проводять забагато часу перед екранами.
І це не лише про читання. За словами вчителів, приблизно чверть дошкільнят не вміє самостійно їсти або пити, близько 26% не можуть користуватися туалетом без допомоги дорослих. У деяких регіонах, зокрема на північному сході Англії, цей показник доходить до 36%. Загалом близько 37% дітей, на думку педагогів, не готові до навчання.
Де ШІ справді ламається: між грошима, продуктами й людьми
Цей масив фактів не вкладається ані в тезу про «перегрітий хайп», ані в обіцянку універсального порятунку. Він оголює структурний розрив між трьома різними темпами, з якими ШІ рухається в економіці, продуктах і реальній роботі людей.
Перша — швидкість індустрії та капіталу: інвестиції, дата-центри, витрати, раунди на десятки мільярдів і сценарії, де гроші можуть закінчитися раніше, ніж з’явиться стійка монетизація.
Друга — швидкість продуктів: ШІ вбудовують у все, але дедалі важливішою стає опція «вимкнути» і повернути користувачеві контроль.
Третя — швидкість людей і організацій: Gallup і PwC показують, що масова корисність не виникає автоматично. Її доводять кейсами, навчанням, правилами й дисципліною даних. Без цього ШІ лишається інструментом офісу, менеджменту та ентузіастів.
Тому головне питання найближчих років звучить не «чи буде ШІ всюди», а «хто зможе зробити його економічно виправданим для більшості — і хто не витримає ціну гонки, якщо користувачі так і не скажуть масове “так”».