80% ринку в тіні: хто заробляє на контрабанді техніки

Сучасна побутова електроніка майже не виробляється в Україні — країна залежить від імпорту. Попри це, внутрішній ринок виглядає привабливо: технологічний, сучасний, із платоспроможним попитом. Однак, як розповів Данило Гетманцев на своєму YouTube-каналі, до 80% цього ринку перебуває в тіні.

За експертними оцінками, у 2025 році обсяг сірого сегмента сягає 58 млрд грн. Щонайменше 20 млрд грн — це прямі втрати бюджету від несплати податків.

Дві економіки одного ринку

Торгівля електронікою фактично поділена на дві частини. Перша — «біла»: компанії легально імпортують товар, сплачують 20% ПДВ, податки із заробітних плат та податок на прибуток. Друга — «чорна»: мережі, що працюють через подрібнення на ФОПів або взагалі без оформлення, реалізуючи контрабандний товар.

У 2024 році держава провела перевірки великих «чорних» мереж. Частина підприємств почала виходити «в білу». Перевірки тривали і в 2025-му. Проте, за словами авторів розслідування, дотиснути шахраїв не вдалося.

Схема проста. Перша ланка — контрабанда: ввезення товару поза митним контролем за участі корумпованих митників і правоохоронців. Друга — продаж без документів через мережі підставних ФОПів. У результаті бюджет не отримує ПДВ, податки із зарплат і податок на прибуток.

Серед тіньового сегмента — до 100 брендів різного масштабу. Серед відомих назв: ТМ «ЯБКО», «YABLUKA», «STYLUS», «Техно Їжак», «Touch», «eStore», «iStore», «iPeople», «Appleroom», «SOTA» та інші.

Проблема не лише у «дірявій» митниці. Митниця і система ФОПів, через які продається контрабанда, формують єдину екосистему. Лікувати лише одну частину — марно.

Білий сегмент: інша модель

Підписуйтеся на наші соцмережі

В Україні існує і білий бізнес, який не торгує контрабандою. Серед прикладів називають Comfy, Фокстрот, «Європлюс», Samsung, АСБІС-Україна, ЛОГІН, Tefal, Bosch. Ці компанії легально імпортують товар і сплачують податки.

За податковими звітами, середні зарплати в таких компаніях становлять від 50 до 120 тис. грн на місяць — показник, що різко контрастує із «сірими» мережами.

Кейс «Техно Їжак»: подрібнення і мільйони втрат

Мережа «Техно Їжак» має 56 магазинів. Компанія фігурує у кримінальній справі щодо несплати 170 млн грн через подрібнення бізнесу на ФОПів, але продовжує працювати за цією моделлю.

При онлайн-замовленні покупцю виставляють рахунки від різних ФОПів. Йдеться про класичне подрібнення бізнесу, коли продажі розпорошуються між десятками формально незалежних підприємців. При цьому у бренду є ТОВ на загальній системі. За 2025 рік це ТОВ сплатило лише 100 тис. грн податку на прибуток і 1 700 грн ПДВ.

Попри публічні заяви про закриття 26 ФОПів після відкриття кримінальної справи, практика подрібнення триває.

Орієнтовний річний оборот мережі — щонайменше 2 млрд грн. Це означає втрати для бюджету на рівні 330 млн грн ПДВ і щонайменше 26 млн грн податку на прибуток.

Окрема проблема — зарплати. Основне ТОВ Gizmo Store, через яке проходять офіційні обороти, має лише 17 працівників із середньою зарплатою 13 тис. грн. Водночас бренд шукає продавців із зарплатами 25–40 тис. грн, а B2B-продавців — 50–120 тис. грн. Лише через виплати «в конвертах» бюджет недоотримує до 20 млн грн на рік.

За оцінкою, сумарне ухилення від оподаткування, — щонайменше 371 млн грн щороку.

Кейс «Ябко»: розрив між декларацією і реальністю

Найбільш відомим сірим брендом називають «Ябко». Попри масштабні піар-кампанії про сплату податків, у 2025 році в точках продажу фіксували продаж без фіскальних чеків або з нефіскальними чеками.

В окремих випадках покупцям пропонували оплату з посиланням на рахунок у Monobank без визначених реквізитів або через Google Pay без відображення отримувача.

Модель — класичне подрібнення на ФОПів. Модель побудована на масовому використанні ФОПів як окремих точок приймання платежів, що дозволяє мінімізувати податкове навантаження і уникати сплати ПДВ.

За експертними оцінками, оборот компанії сягає щонайменше 20 млрд грн на рік проти 2,3 млрд грн, задекларованих у податковій. Частина товару проходить через нелегальний оптовий ринок, після чого реалізується під дрібними брендами поза основною мережею.

У компанії працює 650 і більше людей. Офіційна середня зарплата — 13,3 тис. грн. Водночас вакансії на ринку пропонують 25–50 тис. грн.

За розрахунками авторів розслідування, бюджет щороку недоотримує від діяльності бренду близько 3,2 млрд грн.

Правоохоронна реакція і наслідки для ринку

У вересні 2024 року щодо «Ябко» проводилися численні обшуки та були задокументовані порушення податкового законодавства. Вироків немає, мережа продовжує працювати.

Повідомлення про вилучення товару на 100 млн доларів не призвели до зміни поведінки гравців. Продажі тривають, а модель подрібнення зберігається.

Проблема полягає не у відсутності слідчих дій, а у відсутності завершених рішень, які змінюють правила гри. Поки провадження не доходять до результату, ринок отримує сигнал, що ризик покарання є прийнятним.