«Ми задаємо тренди для всього світу»: Валерія Коваль про медицину, бізнес і повоєнну Дію

Поки одні країни лише обговорюють цифровізацію на конференціях, українці вже отримали через смартфон мільярди гривень компенсацій за зруйновані війною домівки — а урядовці Каліфорнії тим часом телефонували, щоб дізнатись, як саме це влаштовано технічно.

У першій частині розмови для SPEKA заступниця міністра цифрової трансформації України з розвитку екосистеми цифрових та офлайн персоналізованих сервісів Валерія Коваль розповіла, у що перетворилась Дія за сім років і як система витримує пікові навантаження мільйонів українців.

У другій частині — про те, як цифрова держава допомагає постраждалим від війни отримати компенсації на мільярди гривень, чому Каліфорнія та Німеччина переймають український досвід, де в екосистемі Дії проходить межа між застосунком і окремими продуктами, і якою буде Дія після перемоги.

Понад 9,7 мільярда гривень компенсацій: як Дія працює з наслідками війни

Насамперед це програма єВідновлення, що користується великим попитом. Станом на 1 серпня 2026 року компенсації за цією програмою вже отримали 97 тисяч українців на загальну суму понад 9,7 мільярда гривень. Загалом за весь час було подано вже понад 160 тисяч заяв.

Цей тип компенсацій містить дві ключові категорії: виплати за дрібні ремонти — категорія А, де середня сума становить близько 72 тисяч гривень, та за капітальні ремонти — категорія В, із середньою виплатою 341 тисяча гривень. Для десятків тисяч родин це можливість повернути собі дім.

Також ми активно розвиваємо сервіси для ветеранів, захисників та їхніх родин. У нас діють документи для ветеранів і, наприклад, програма ветеранського спорту — 1500 гривень на заняття спортом щоквартально. Маємо щоразу кількасот тисяч заяв.

Де межа екосистеми: чому Дія.City й Дія.Освіта не входять в один застосунок

Варто розрізняти: застосунок і портал Дія — це передусім швидкий сервісний інструмент для кожного громадянина. Це точка доступу до ваших документів, довідок, послуг, виплат чи подання заявок. Усе, що потребує щоденної взаємодії з державою та швидкого отримання послуги тут і зараз, стає частиною Дії.

Проєкти на кшталт Дія.City, Дія.Освіта чи Дія.Бізнес — це окремі продуктові напрями зі своїми унікальними завданнями. Дія.City — це спеціальний правовий та податковий простір для IT-сектору. Дія.Освіта — платформа для здобуття нових професій та освіти. Дія.Бізнес — це про консультації, менторство й підтримку підприємців.

Виносити все це в один застосунок недоцільно, адже він стане перевантаженим і складним. Ми залишаємо Дію максимально простою, швидкою та зрозумілою для всіх громадян.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Каліфорнія, Німеччина, Британія: як світ переймає український досвід

Найбільш показовий і конкретний приклад зараз — це співпраця зі штатом Каліфорнія. Навесні ми підписали меморандум про цифрову співпрацю з їхнім урядовим агентством. Колеги з Каліфорнії звернулися до нас по детальні консультації та технічні рекомендації.

Вони вивчають наш досвід, щоб адаптувати окремі елементи Дії — зокрема цифрові документи та загальну екосистему послуг — до власного контексту. Зараз ми додатково запускаємо спільний трек щодо використання штучного інтелекту.

Другий великий напрям — це європейський вектор та співпраця з Німеччиною через партнерів GIZ, GovStack та Eurasia Foundation. У межах проєкту Scaling Diia Globally ми створюємо міжнародний кейс-стаді Дії та прототип цифрового гаманця, який повністю відповідає стандартам Євросоюзу та EUDI Wallet.

Ще один приклад — тристороння співпраця України, Великої Британії та Естонії у сфері eGovernance. У межах цього треку ми не лише обмінюємося досвідом: разом працюємо над розвитком державних цифрових сервісів, штучного інтелекту, дизайну застосунків і підготовки цифрових лідерів.

Загалом цифрова трансформація потребує значних і постійних ресурсів, а можливості державного бюджету в умовах війни обмежені. Тому Україна активно шукає міжнародні партнерства: ми ділимось досвідом і практичними рішеннями, перевіреними на національному рівні та в умовах війни, а партнери надають технічну, експертну й інституційну підтримку. Це не копіювання Дії, а спільна робота над сучасними цифровими сервісами, які кожна країна адаптує до власних потреб.

Чому не всі українці однаково користуються Дією

У нас немає популярних чи не популярних послуг у прямому сенсі — є сервіси з невеликою цільовою групою, а є максимально популярні: наприклад, Скринінг здоров'я 40+, де вже понад пів мільйона учасників, або ветеранський спорт.

Найбільше послуг отримують ті користувачі, які мають біометричні паспорти й повністю верифіковані відомості в державних реєстрах. Проте наразі далеко не всі українці мають ID-картки чи закордонні біометричні паспорти.

Значна частина громадян досі користується паспортами-книжечками, або їхні дані в реєстрах з різних причин потребують уточнення. Це створює вимушений бар'єр, коли людина не може отримати послугу в кілька кліків у смартфоні й змушена йти з оригіналами документів до ЦНАПу офлайн.

Але ми не залишаємо це як є. Мінцифри спільно з партнерами зараз активно працює над масштабною верифікацією та наповненням даних у реєстрах, щоб виправити помилки і дати якомога більшій кількості людей повністю підтягнуті цифрові дані.

Медичний кабінет у Дії та вихід у приватний сектор

Ми вже заходимо в ці ніші й активно співпрацюємо з партнерами. Спільно з мобільними операторами реалізуємо функцію перенесення номера через Дію завдяки eSIM — першим із цією послугою став lifecell, і зараз на підході інші. Це чіткий сигнал, що приватний бізнес бачить у нас надійний майданчик для надання своїх послуг. Загалом у нас інтегровано понад 25 тисяч різних компаній та бізнесів.

Але якщо говорити про новий рівень, то наступний стратегічний крок — це цифровізація медичного сектору. Разом з колегами з Міністерства охорони здоров'я ми активно розробляємо повноцінний медичний кабінет у Дії, який плануємо запустити вже наступного року.

Повоєнна Дія: голосовий запит замість пошуку потрібної кнопки

Насамперед варто розуміти, що навіть після закінчення війни логіка сервісів воєнного часу не зникне миттєво. Величезний масив роботи залишиться: люди продовжуватимуть подавати заяви на єВідновлення, адже хтось з різних причин не зміг зробити це зараз. Так само роками функціонуватиме Міжнародний реєстр збитків, накопичуючи дані для майбутніх репарацій.

Головний майбутній трек, над яким ми вже активно працюємо, — це впровадження штучного інтелекту. Це зміна самої концепції пошуку послуги. Вам більше не доведеться шукати потрібну кнопку чи вивчати інструкції: достатньо буде просто сформулювати голосовий або текстовий запит для ШІ-помічника, і він самостійно виконає всі необхідні дії, збере потрібні дані та надасть послугу за лічені секунди.

Дія як символ: як змінилось ставлення до бренду в Україні та за кордоном

Дуже змінилося. Ми це відчуваємо і всією командою Мінцифри, і безпосередньо як звичайні користувачі. До 2022 року для українців це був передусім зручний сервіс — можливість не носити з собою пластикові документи та отримувати послуги в кілька кліків.

Сьогодні ж Дія стала елементом стійкості та цифрової незалежності України. Частиною культури та маркером часу. Вона довела, що навіть під час воєнного стану держава може залишатися ефективною, клієнтоорієнтованою та інноваційною. Українці активно пишуть про Дію в соцмережах — це справді цікавий культурний феномен.

За кордоном ставлення до України теж кардинально змінилося. Якщо раніше від нас чекали, що ми будемо наздоганяти інші країни в технологіях, то тепер саме ми задаємо тренди для всього світу. Ми першими у світі прирівняли електронний паспорт до паперового та зацифрували ключові життєві послуги в умовах війни.

Сьогодні західні партнери переймають наш досвід: ми активно експортуємо технологічний код та концепцію до інших країн. Дія стала доказом того, що Україна — це сучасна цифрова держава, яка будує майбутнє вже зараз.

Раніше SPEKA розповідала про те, як українцям пропонують стати «таємними клієнтами» «Дії».