Рекордне зростання в пастці інфраструктурних обмежень

В Україні сьогодні неймовірно швидко розвивається ринок систем зберігання енергії. Зареєстрована і почала свою роботу Українська Асоціація Зберігання Енергії. Україна вже посіла 4-е місце серед найбільших ринків energy storage в Європі. За даними SolarPower Europe, у 2025 році в Україні встановили майже 3 ГВт·год систем накопичення енергії на базі акумуляторних батарей (BESS). Це в 5 разів більше, ніж у 2024 році. Великі обсяги нових потужностей BESS у 2025 році встановили тільки Німеччина, Велика Британія та Італія.

Але швидке зростання – це завжди провісник труднощів. Так, на жаль, влаштований наш світ. Скоро зі своїми власними кризами зіткнеться і українська галузь накопичення і зберігання енергії. Тому особливу цінність для нас має досвід розвинених ринків, які вже зараз проходять власні кризи. Краще вчитися на чужих помилках, ніж на своїх.

Тому нам варто подивитися на ситуацію в США. Сьогодні в Америці рекордне введення в експлуатацію батарейних систем зіткнулося з чергами на підключення, дефіцитом обладнання, торговельними обмеженнями і кризою довіри.

Ще кілька років тому промислові акумулятори сприймалися в США як доповнення до сонячних і вітрових електростанцій. Сьогодні вони переносять надлишок дешевої денної електроенергії на вечірній пік, надають системні послуги і допомагають мережам витримувати зростаюче навантаження. Але успіх технології виявив новий парадокс: Америка здатна будувати батарейні парки швидше, ніж підключати їх до мережі і забезпечувати необхідним обладнанням.

За даними Управління енергетичної інформації США (EIA), потужність великих акумуляторних систем зростала в середньому на 70% на рік протягом останніх трьох років. До кінця 2025 року в країні працювало 43,6 ГВт, а за перше півріччя 2026-го було введено ще 8,3 ГВт – сукупна потужність наблизилася до 52 ГВт. Оператори мають намір додати ще 54 ГВт до кінця 2028 року.

Найбільш наочно нова роль батарей проявилася в Каліфорнії. Потужність накопичувачів у зоні California ISO зросла з 0,5 ГВт у 2020 році до 13 ГВт до грудня 2024-го. У години з 17:00 до 21:00 батареї забезпечували в середньому 8,6% енергії системи, а в регулюванні частоти їхня частка досягла 84%.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Є і зворотний бік зрілості. Через посилення конкуренції чиста ринкова виручка каліфорнійських батарей знизилася в 2024 році з 78 до 53 доларів на кіловат на рік. Однієї ставки на ціновий арбітраж вже недостатньо: дохідність залежить від майданчика, умов підключення, контрактів і якості управління зарядом.

У дефіциті – не батареї, а доступ до мережі

Найбільшим обмеженням залишається інтерконнекшн – процедура підключення нових об'єктів до передавальної мережі. За даними Національної лабораторії імені Лоуренса в Берклі, на кінець 2025 року близько 8200 проєктів генерації і зберігання загальною потужністю 2,06 ТВт очікували підключення. На накопичувачі припадало 749 ГВт. Це менше, ніж роком раніше, але скорочення черги пояснюється насамперед високим числом відмов і відкликань заявок, а не швидким введенням об'єктів.

Лише 13% потужності, яка подала заявки в 2000-2020 роках, дійшло до експлуатації до кінця 2025-го, тоді як 75% було знято. Медіанний шлях від заявки до запуску для об'єктів, введених у 2025 році, перевищив п'ять років. Ще 161 ГВт накопичувачів уже мали проєкт угоди або договір про підключення, але не працювали.

Новому BESS можуть знадобитися посилення підстанції, заміна трансформатора або реконструкція лінії. Рахунок за ці роботи здатний перетворити прибутковий проєкт на нерентабельний. FERC реформував процес наказом № 2023: вводяться кластерні дослідження за принципом «першим готовий – першим обслуговують», фінансові вимоги до заявників і строки для мережевих компаній. Але ефект реформи, за оцінкою Berkeley Lab, поки рано вимірювати.

Але навіть отримавши місце в мережі, девелопер може вперитися в дефіцит трансформаторів, інверторів і комутаційного обладнання. Міністерство енергетики США повідомляло, що строки поставки розподільних трансформаторів зросли з трьох-шести місяців у 2019 році до 12-30 місяців у 2023-му; за окремими замовленнями – до 22-33 місяців.

Попит одночасно формують електрифікація, оновлення мереж, нові заводи, ВДЕ і дата-центри. NERC очікує, що літній максимум навантаження в Північній Америці за десять років збільшиться більш ніж на 224 ГВт – на 69% вище за попередню оцінку. У Техасі до 2030 року прогнозується 23 ГВт навантаження тільки від дата-центрів. Накопичувачі можуть згладжувати піки, але самі залежать від дефіцитних мережевих компонентів.

Китайська залежність і регуляторні ножиці

Друга група ризиків пов'язана з походженням обладнання. За даними S&P Global, які наводить Reuters, Китай забезпечував половину американського імпорту систем зберігання в період з 2021 року по перший квартал 2025-го. Китайські батарейні системи залишалися помітно дешевшими за американські, а комірки – близько 40% вартості всієї установки. При цьому виробництво кінцевих систем у США зростає швидше, ніж випуск самих комірок і матеріалів: країна локалізує складання, але зберігає залежність від імпорту в найбільш капіталомісткій частині ланцюжка.

З 1 січня 2026 року додаткове мито Section 301 на китайські літій-іонні батареї не для електромобілів зросло з 7,5% до 25%. Одночасно нові правила для «заборонених іноземних організацій» обмежують частку компонентів, пов'язаних з такими постачальниками, якщо проєкт претендує на федеральні податкові пільги. На практиці девелопер повинен одночасно оптимізувати ціну, походження кожної суттєвої деталі, документальне підтвердження ланцюжка постачання і дату початку будівництва. Помилка в структурі закупівлі може коштувати не тільки зростання CAPEX, а й податкового кредиту, на якому тримається фінансова модель.

Тарифи повинні підштовхнути локалізацію, і рух у цьому напрямку вже йде. Автовиробники переобладнують лінії для випуску стаціонарних LFP-комірок, будуються нові підприємства в Кентуккі та Аризоні, а американська складальна потужність, за оцінкою Enverus, може зрости з 69,4 ГВт·год у 2025 році до 235 ГВт·год до 2030-го. Але заводам потрібен час на вихід до проєктної потужності і стабільної якості. Тому найближчі роки стануть перехідним періодом, коли внутрішнє виробництво вже отримує захист і стимули, але ще не здатне повністю замінити імпорт.

До всього іншого додаються проблеми безпеки. Пожежа в січні 2025 року на 300-мегаватному об'єкті Vistra в Мосс-Лендінгу змінила суспільне сприйняття галузі. За даними EPA, вогнем було пошкоджено близько 55% з приблизно 100 тисяч літій-іонних модулів; роботи з видалення батарей стали найбільшою подібною операцією в історії агентства. Для місцевої влади і жителів ризик теплового розгону, токсичних викидів і повторного займання перестав бути абстрактним.

Після таких інцидентів дозвіл на будівництво залежить уже не тільки від відповідності стандартам UL 9540A і NFPA 855. Девелоперу необхідно заздалегідь пояснювати вибір майданчика, сценарії реагування, моніторинг повітря і води, відстані до житлової забудови, підготовку пожежних служб і фінансову відповідальність за ліквідацію наслідків. Це збільшує строки і витрати, але спроба заощадити на комунікації створює значно більший ризик – мораторії, судові спори і втрату суспільної ліцензії на роботу.

Від гонки мегаватт – до управління складністю

Американський ринок BESS не входить у кризу попиту. Навпаки, його підтримують зростання сонячної генерації, стрімке збільшення навантаження дата-центрів, потреба в гнучкості і проблеми з надійністю мережі. Але наступний етап буде відрізнятися від попереднього. Переможцями стануть не ті, хто просто закупив найдешевші контейнери, а компанії, здатні контролювати весь маршрут проєкту: від мережевої точки і походження комірки до дозволів, пожежної безпеки, контрактної структури і алгоритмів торгівлі.

Майже 52 ГВт уже працюючих накопичувачів показують, що технологічний перелом відбувся. Черга в 749 ГВт демонструє масштаб потенційного ринку – і одночасно розмір інституційного затору. Якщо реформи підключення, розширення виробництва обладнання і нові стандарти безпеки будуть розвиватися синхронно, батареї стануть одним з головних інструментів модернізації американської електроенергетики. Якщо ні, рекордний портфель проєктів залишиться значною мірою віртуальним: капітал чекатиме трансформаторів, мережевих досліджень і суспільної згоди довше, ніж самі батареї здатні служити на ринку.
Денис Стаджі