П’ять висновків із першого Форуму цифрової доступності, або Чому вебдоступність на часі
9 листопада в Києві Мінцифра разом із ПРООН за підтримки Швеції провели Форум цифрової доступності. Вперше на високому рівні говорили про цифрову доступність та її важливість у країні.
Говорили про те, що вже зроблено для підвищення цифрової доступності в країні, обмінювалися досвідом та обговорювали, як масштабувати зусилля, щоб усі онлайн-продукти в країні були доступними.
П’ять тез із форуму пояснюють, чому критично важливо говорити і застосовувати цифрову доступність.
Висновок 1: Цифрова доступність вигідна всім
Зручні кнопки, недрібний текст, контрастний колір, що не зливається із тлом, – те, наскільки нам зручно взаємодіяти з тим чи іншим онлайн-контентом, зокрема заслуга цифрової доступності.
Це низка рекомендацій, які потрібно враховувати в будь-якому цифровому продукті, щоб ним можна було користуватися всім людям, попри будь-які порушення. Зайнята рука, слабкий зір, втрачений слух, когнітивні порушення – цифрова доступність враховує усі ці потреби. Йдеться, до слова, не лише про сайти чи мобільні застосунки – вимоги стосуються будь-якого онлайн-контенту, навіть посту в соцмережах.
Але якщо для когось це лише полегшує користувацький досвід, то для людей із інвалідністю, зокрема, із порушеннями зору, слуху чи когнітивними порушеннями, цифрова доступність – єдина умова, як вони можуть скористатися якимось сервісом чи продуктом. В Україні вже понад 3,4 мільйона людей із інвалідністю, і їхня кількість зростає через війну. Дією користуються понад 24 мільйони українців. Щодня 1,2 мільйона людей звертаються до цифрових державних сервісів, генеруючи купу взаємодій із державою.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Висновок 2: Сьогодні Україна активно підвищує цифрову доступність
У 2021 році схвалили стратегію створення безбар’єрного простору. Цифрова доступність – один із шести напрямів. У 2022 році в країні з’явився новий державний стандарт з вебдоступності, який згодом став обов’язковим для державних органів (це постанова Кабінету Міністрів № 757). Світові настанови доступності вебвмісту, які лягли в основу стандарту, вперше офіційно переклали українською, щоб полегшити використання українським розробникам.
У 2024 році в Україні з’явився перший Центр компетенцій з цифрової доступності, що навчає та консультує державні органи. Його створили при державному підприємстві «Дія». За понад п’ять років понад 5 400 публічних службовців навчилися, як створювати доступні тексти і сайти на тренінгах від Мінцифри та ПРООН за підтримки Швеції.
Ці рішення дають свій результат.
Висновок 3: Доступність державних ресурсів зростає шість років поспіль
У 2026 році уже 59 державних сайтів в Україні зі 100 відповідають базовим вимогам цифрової доступності. Частка державних сайтів із достатнім рівнем доступності за рік зросла з 23 до 25, з високим — з 29 у 2025 році до 34 у 2026 році. Для порівняння, у 2021 році високий рівень базової доступності мав лише один зі 100 перевірених сайтів.
Висновок 4: Рішення стосуються лише державного сектору, бізнесу також потрібно адаптуватися
Люди з інвалідністю користуються не лише державними, а й приватними сервісами. Людині також потрібен доступ і до банківського застосунку, і до купівлі квитка чи замовлення товару через інтернет. Згадана постанова Кабміну зобов’язує лише органи виконавчої влади дотримуватися норм доступності, але сама по собі не встановлює повної системи галузевого нагляду та відповідальності за порушення цифрової доступності.
Для того, щоб поширити вимоги вебдоступності на усі сфери в країні, потрібне ухвалення закону.
Нині Мінцифра готує доповнений законопроєкт до реєстрації найближчим часом, ця робота – ключовий пріоритет.
Висновок 5: Цифрова доступність – це ще один важливий крок на шляху до ЄС
Доступність повинна стати нормою не тільки у країнах ЄС. З 28 червня 2025 року там набрала чинності Директива 2019/882, або Європейський акт про доступність. Він ввів вимоги доступності для бізнесу, охопивши широкий спектр цифрових продуктів і сервісів, – від інтернет-магазинів до банкоматів.
Україна рухається в напрямку інтеграції до ЄС, маємо також привести свої ресурси до цих вимог. І чим раніше власники сайтів та застосунків почнуть це робити, тим більш конкурентоздатними вони будуть на міжнародній арені. Вебдоступність – один із важливих кроків для нашої євроінтеграції. Але перш за все ми працюємо над цими змінами для громадян – для їхньої зручності, комфорту, адже вебдоступність — це не формальні вимоги, це нова норма та повага до кожного громадянина.
Це має стати нормою для кожного онлайн-продукту в Україні. Тоді зможемо побудувати цифровий простір, доступний кожному та кожній.