Космічний рік. Головні місії, експедиції та відкриття космосу у 2022 році

7 хвилин читання

Цього року українцям потрібно було спостерігати за небом з інших причин. Тому SPEKA підготувала дайджест головних подій року, які стосуються космосу

Місія Artemis I на Місяць та запуск найпотужнішої ракети NASA SLS

Головним досягненням NASA та США стало повернення програми з освоєння Місяця. 

Artemis I — перша з низки космічних місій, кінцевою метою яких є створення умов для довгострокового перебування людей на Місяці. Основна мета Artemis I — демонстрація роботи систем корабля Orion та забезпечення успішного запуску, приземлення та повернення на Землю перед першим пілотованим польотом у межах місії Artemis II.

Читайте також: Телекомунікаційний бізнес несподівано опинився в заручниках у геополітики. Точніше – того хаосу, який привніс Дональд Трамп у міжнародну політику та економіку. Неймовірний прогрес телекомів за останні десятиліття через ослаблення США може стати легкою жертвою диктаторських режимів.

Запуск корабля Orion на Місяць мав відбутися 29 вересня, а його переносили кілька разів. І врешті 16 листопада мегаракета вагою 2600 тонн і висотою як статуя Свободи нарешті полетіла.

Запуск ракети SLS 16 листопада. Фото: NASA

Цей політ — підготовка до першого за ціле покоління польоту на Місяць з екіпажем на борту. Востаннє нога людини ставала на Місяць у 1972 році у межах місії «Аполлон-17».

Хоча розробку SLS критикували як надто дорогу, (за останнє десятиліття на розроблення пішли $23 млрд), місія була успішною. Капсула Orion завершила обліт Місяця, надіслала нові фото супутника та успішно приземлилася у Тихому океані. 

SPEKA раніше писала про плани США колонізувати Місяць та космічний простір довкола нього, а також як люди вже забруднюють поверхню супутника

Запуск телескопа Джеймса Вебба

Новий зоряний космічний телескоп NASA став найкращим науковим проривом 2022 року. 

Після численних невдач, 20 років розроблень, величезної ціни у $10 млрд і небезпечної подорожі довжиною 1,5 млн км новий космічний телескоп «Джеймс Вебб» нарешті відкрив своє золоте інфрачервоне око і дав нам можливість побачити наш Всесвіт.

Телескоп «Джеймс Вебб». Фото: NASA

Під час польоту телескоп поступово розгортав складчасту конструкцію, а після прибуття відкалібрував інструменти й охолодив до наднизьких температур. За кілька днів після налагодження зв'язку наприкінці червня 2022 року дослідники почали відкривати тисячі нових галактик, більш далеких і давніх, ніж будь-які раніше задокументовані, деякі, можливо, на 150 млн років старші за найстарішу, визначену «Габблом».

Підписуйтеся на наші соцмережі

12 липня людство побачило перші дивовижні фотографії, зроблені телескопом, якість і чіткість яких навіть перевершила очікування інженерів. Астрономи очікують, що «Джеймс Вебб» почне золотий вік у нашому розумінні космосу, показавши детальні фотографії об'єктів, віддалених на мільярди світлових років.

Місія DART: вчені відфутболили небезпечний астероїд

Цього року NASA випробувала «космічну зброю», спрямовану на порятунок людства. Місія DART мала на меті перевірити можливість зміни траєкторії астероїда для захисту Землі від зіткнення з ним. 

Космічний корабель NASA під назвою DART (Double Asteroid Redirection Test) 26 вересня зіткнувся з невеликим супутником астероїда 65803 Didymos — астероїдом розміром з футбольний стадіон, розташованим приблизно за 10 млн км від нашої планети. Вартість проєкту становила $330 млн, а зіткнення транслювали у реальному часі. 

DART врізався у астероїд зі швидкістю 23,7 тис. км/год. Внаслідок удару швидкість польоту астероїда зменшилася лише на 0,4 мм/c. Однак через це його оберт довкола орбіти запізнився на 32 хвилини, що було б цілком достатньо для Землі, якби загроза була реальною. Це перший випадок в історії, коли людство навмисно змінило рух небесного тіла.  

Схема зміни траєкторії орбіти астероїда внаслідок удару апарата DART

Натепер астрономам невідомо про астероїди, які могли б зіткнутися з нашою планетою. Проте вчені уважно стежать за 30 тис. великих об'єктів у Сонячній системі. 

Перша фотографія чорної діри у центрі Чумацького Шляху

У центрі Чумацького Шляху розташована гігантська чорна діра, і астрономи вперше змогли її побачити. Завдяки потужності восьми підключених радіотарілок з усього світу телескоп Event Horizon зробив знімок тіні надмасивної чорної діри, відомої як Стрілець A*. Сотні вчених із 80 установ по всьому світу працювали разом, щоб зібрати, обробити, об'єднати фрагменти даних та створити загальну картину.

Перше в історії зображення Стрільця A* — чорної діри, розташованої у центрі Чумацького Шляху. Джерело: EHT Collaboration
Три роки тому будь-яке зображення чорної діри було лише інтерпретацією художника або комп'ютерною моделлю. Тепер у вчених є реальна фотографія справжнього об'єкта розміром 43 млн км 

Фото доволі розмите, але вчені планують вдосконалити свою технологію, щоб зробити зображення чорної діри чіткішим.

Китай завершує будівництво космічної станції Tiangong

У жовтні Китай завершив будівництво власної космічної станції «Тяньгун». Це космічна лабораторія, де вчені проводитимуть дослідження в умовах мікрогравітації, як астронавти на Міжнародній космічній станції. Китайське слово «Тяньгун» означає «небесний палац».

Рендер Китайської космічної станції

Але не минулося без проблем. У листопаді цього року після запуску ракети Long March 5B на Землю упав відпрацьований прискорювач. Причому це вже четвертий випадок, інші уламки впали у Тихий океан на території інших країн, зокрема Філіппін.

Екзопланети-океани та органічні сполуки на Марсі

Також цей рік був багатий на непрямі докази життя на інших планетах. NASA опублікувала результати дослідження піску, зібраного ровером Curiosity у марсіанських дюнах Багнольда. Вчені припускають, що на дні кратера колись була водойма, про що свідчить рельєф, схожий на дельти земних озер та річок.

Ровер Curiosity виявив у піску сліди аміаку, а також органічної сполуки — бензойної кислоти. Знахідка підкріплює гіпотезу про те, що у далекому минулому на Марсі існувало мікробне життя.

А дослідники з Монреаля знайшли докази того, що дві екзопланети є «водними світами». Ці світи розташовані на відстані 218 світлових років від нас у сузір'ї Ліри та не схожі на жодну планету Сонячної системи.

Візуалізація, яка показує поперечний переріз Землі (ліворуч) і екзопланети Kepler-138 d (праворуч). Зображення: Benoit Gougeon (University of Montreal)

Вода не була безпосередньо виявлена на Kepler-138 c і d, але, порівнюючи розміри та масу планет з моделями, астрономи дійшли висновку, що значна частина їхнього об'єму, до половини, має складатися з матеріалів, які легші за камінь, але важчі за водень або гелій. Тож імовірно це вода.

Дослідники попереджають, що планети можуть не мати океанів, подібних до земних, безпосередньо на поверхні. Річ у тім, що температура в атмосфері Kepler-138 d вище точки кипіння води, тому, ймовірно, на планеті буде густа щільна атмосфера, яка складається з пари. Тільки під цією паровою атмосферою потенційно може бути рідка вода під високим тиском.