Космічні місії з жіночим екіпажем будуть простішими та дешевшими — вчені

3 хвилин читання

Сформувати жіночий екіпаж для тривалої космічної місії може бути простішим, ніж чоловічий, переконана група вчених з Європейського космічного агентства, Королівського коледжу Лондона та інших установ. Дослідники проаналізували вплив розміру тіла на підготовку до тривалої космічної місії й виявили низку переваг у жіночого колективу. 

Вчені помітили, що жінки мають меншу потребу у відпочинку, а через меншу масу нижче фізичне навантаження, а тому їхні загальні витрати енергії суттєво менші. Тож для тривалих місій (1080 днів) їм знадобиться менше їжі (3993 кг проти 5688 кг для чоловіків), яка своєю чергою займе менше місця для зберігання (5,4 куб. м проти 7,7 для чоловіків). Окрім того, менша маса астронавток та припасів дозволить зекономити паливо під час запуску модуля на орбіту. 

Шість астронавток, відібраних НАСА у 1978 році для польоту в космос, позують з скафандром «Аполлон». На фото: Шеннон Лусід, Ріа Седдон, Кетрін Салліван, Джудіт Резнік, Анна Фішер та Саллі Райд

Якими є результати досліджень 

Читайте також: Телекомунікаційний бізнес несподівано опинився в заручниках у геополітики. Точніше – того хаосу, який привніс Дональд Трамп у міжнародну політику та економіку. Неймовірний прогрес телекомів за останні десятиліття через ослаблення США може стати легкою жертвою диктаторських режимів.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Вчені враховували вимоги космічного агентства щодо загальних витрат енергії, споживання кисню, вуглекислого газу, продукування метаболічного тепла та потреби у воді для астронавтів. Дослідження проводили на основі даних про жінок-космонавтів під час 30- та 1080-денних місій. Варто зазначити, що космонавти під час тривалих місій зазвичай виконують комплекс вправ з аеробної протидії, щоб пом’якшити негативні наслідки тривалого впливу мікрогравітації. Коли космонавти виконують ці вправи, витрати води та інших ресурсів знижуються. 

Чому суто жіночі екіпажі вигідніше відправити у космос

Базальний метаболізм людини корелює з розміром її тіла. Великі особини більше споживають кисню та виробляють більше вуглекислого газу. У більшості середовищ ці відмінності мають мінімальний вплив, навіть у закритих, однак не у космосі. 

На МКС кораблі з ресурсами прибувають 7-8 разів на рік, а для подорожей на більші відстані, як-от місії Artemis до орбіти та поверхні Місяця, поповнити запаси буде набагато складніше.

Саманта Крістофоретті з Європейського космічного агентства приймає командування на МКС

Також незалежно від потреб у енергії та воді, сам зріст вже може бути чинником за плануванні дослідницьких місій. Модулі ISS мають діаметр приблизно 4,2 м, при цьому внутрішній «діаметр» (тобто доступний для роботи) менший через внутрішні стійки. 

Це дозволяє членам екіпажу прийняти «вертикальну» орієнтацію (тобто з вертикальною віссю людського тіла, перпендикулярною до довгої осі модулів) і працювати «плече до плеча» (або спина до спини). Однак діаметр модулів для майбутньої станції Lunar Gateway, яка обертатиметься навколо Місяця, становитиме лише 3,4 м, що означає, що високий екіпаж навряд чи зможе «стояти» всередині. 

Станом на березень 2022 року лише 75 жінок полетіли у космос, а це менш як 10% космонавтів. Але така ситуація змінюється: 50% (9/18 астронавтів), які відібрала NASA у 2020 році для підготовки до програми Artemis, є жінками. Тобто астронавтки відігравати значну роль у майбутніх місіях дослідження космосу.