Чайний пакетик і мільярди частинок пластику: що насправді потрапляє у вашу чашку

Чай залишається одним із найпопулярніших напоїв у світі, але нові дані змушують подивитися на звичний ритуал під іншим кутом. У журналі Food Chemistry вийшов огляд 19 наукових досліджень, про який написало Earth.com, дійшов висновку: під час заварювання з чайних пакетиків у напій можуть потрапляти мільярди мікро- та нанопластикових частинок.

Що саме досліджували

Автори огляду не проводили нового експерименту. Вони проаналізували сотні публікацій у наукових базах і відібрали 19 робіт, де вимірювали частинки в чаї, пакетиках або пакуванні.

Йдеться про мікропластик (від 1 мікрометра до 5 міліметрів) і нанопластик (менше 1 мікрометра). Для порівняння: людська волосина має товщину в десятки мікрометрів, тож більшість таких частинок невидима оку.

Пластик може потрапляти в чай із води, пляшки й кришки (у випадку бутильованого напою), зі стакана, трубочки та інших компонентів (у bubble tea). Але для гарячого чаю найпомітнішим джерелом виявилися саме пакетики.

Чому пакетики — ключове джерело

Багато споживачів вважають пакетик паперовим. Насправді частина «пірамідальних» саше виготовляється з пластикової сітки. Інші поєднують рослинні волокна з полімером. Навіть целюлозні варіанти можуть містити поліпропіленовий шар для термозапаювання.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Маркування «біорозкладний» або «компостований» не гарантує повної відсутності пластику. У деяких тестах після розчинення целюлози дослідники знаходили залишкові полімерні фрагменти.

Цифри: від 1,3 до 14,7 мільярда

В одному експерименті один пластиковий пакетик за умов заварювання й вимірювання виділяв близько 14,7 мільярда дрібних частинок. Інше дослідження повідомило приблизно 1,3 мільярда частинок на пакетик.

Частинки виявляли і в пакетиках із біопластику PLA. Їх було менше, ніж у пластиковій сітці, але не нуль.

Різниця в результатах пояснюється методикою. Лабораторії використовують фільтри з різним розміром пор — від субмікрометрових до десятків мікрометрів. Чим менший поріг виявлення, тим більший підрахунок.

Складність вимірювання

Виявити частинку — недостатньо. Потрібно підтвердити, що це саме пластик, і визначити тип полімеру. Інструменти мають обмеження, а контамінація — постійну загрозу: волокна з одягу, пил, лабораторна вода або інструменти можуть впливати на результати.

Тому оцінюючи гучні цифри, важливо враховувати тип пакетика, реалістичність умов заварювання та мінімальний розмір частинок, який могла зафіксувати лабораторія.

Хімічні речовини й вплив на здоров’я

Пластик містить добавки. У кількох дослідженнях у настої чаю виявляли пов’язані з пластиком сполуки — продукти розпаду, пластифікатори та речовини типу бісфенолів. Поки не встановлено, чи потрапляють вони з цілісного матеріалу, із відокремлених частинок або на етапі виробництва.

Клінічних досліджень за участю людей огляд не містить. Проте є лабораторні дані. В експерименті з водяними блохами Daphnia після впливу рідини з нейлонових і PET-пакетиків частинки виявляли всередині організмів; за вищих концентрацій фіксували аномальні зміни й ослаблення плавання. Водночас у зразках були й метали з чайного листя.

Інша робота тестувала частинки PLA на моделі клітин кишечника людини. Клітини взаємодіяли з ними або поглинали їх, але короткострокові досліди не показали значної загибелі клітин чи очевидних структурних ушкоджень у протестованих концентраціях.

Що це означає

Наявність мікро- й нанопластику в чаї не дорівнює доведеній шкоді. Однак дослідження підтверджує: матеріал пакетика має значення. Це не лише папір із листям, а складна полімерна конструкція, здатна виділяти частинки під дією гарячої води.

Довгострокові наслідки потребують подальших досліджень. Але сам факт потрапляння мікроскопічних частинок у напій зафіксовано.