Зростання інфляції змінює світову економіку: що буде далі
Стрибок цін на нафту знову запускає глобальний інфляційний шок. Інфляція у США у квітні прискорилась до 3,8% — максимального рівня з 2023 року. Про це розповів економіст Віктор Галасюк на своєму YouTube-каналі, пояснюючи, що головним драйвером нового інфляційного сплеску стало різке подорожчання енергоносіїв через кризу навколо Ормузької протоки.
Базова інфляція, яка не враховує волатильні ціни на паливо та продовольство, також зросла — до 2,8%. Для Федеральної резервної системи США це створює складну ситуацію: економіка одночасно стикається із геополітичним шоком, високими цінами на нафту та політичним тиском напередодні виборів до Конгресу.
Ормузька протока та ціни на нафту: головна точка ризику для ринку
Через Ормузьку протоку проходить близько 20% світового споживання нафти. Після військової операції США та Ізраїлю проти Ірану маршрут перестав працювати у штатному режимі.
На цьому тлі ціни на нафту різко підскочили до $100 за барель, а на піку доходили до $124. США були змушені запускати окремі військові операції для супроводу нейтральних суден через небезпечну акваторію, однак це не вирішило проблему системно.
Ситуація вдарила навіть по найбільших гравцях ринку. Об’єднані Арабські Емірати заявили про вихід з ОПЕК+, аргументуючи це незгодою з обмеженнями щодо видобутку. Попри рішення формально збільшити виробництво майже на 200 тис. барелів на добу у червні, експерти називають цей крок радше символічним: танкери фізично не можуть стабільно проходити через закритий морський коридор.
Непрямим індикатором кризи стало падіння трафіку в аеропорту Дубая — у березні він скоротився на 66% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
ФРС між інфляцією та політичним тиском Трампа
Нові дані про інфляцію з’явилися у критичний момент для Федеральної резервної системи США. Регулятор фактично стоїть перед класичною стагфляційною дилемою: підвищення ставок може стримати інфляцію, але одночасно вдарить по економічному зростанню.
Особливу увагу ринки приділяють Кевіну Воршу, якого називають майбутнім очільником ФРС. Йому доведеться балансувати між необхідністю жорсткої монетарної політики та вимогами Дональда Трампа знижувати ставки напередодні проміжних виборів до Конгресу.
За оцінками економістів, інфляція в США близька до пікового значення, однак швидкого полегшення не очікується. Головна проблема — непередбачуваність нафтового ринку.
Опитування топменеджерів, проведене Федеральним резервним банком Клівленда, показало: бізнес очікує інфляцію на рівні 3,7% протягом наступних 12 місяців.
Підписуйтеся на наші соцмережі
При цьому ВВП США у першому кварталі зріс на 2%, але ця статистика ще не враховувала наслідків квітневого стрибка цін на бензин.
Паливна криза та дорогі енергоносії б’ють по авіації
Однією з перших наслідки енергетичного шоку відчула авіаційна галузь. Американська Spirit Airlines оголосила про різке скорочення операцій після провалу переговорів щодо державної підтримки.
Компанія скоротила 17 тис. працівників і залишила пасажирів без квитків. Одночасно FedEx та UPS ввели паливні надбавки як для авіадоставки, так і для наземної логістики.
Аналітики The Wall Street Journal прогнозують масштабне переформатування авіаринку. Дрібні перевізники не можуть так само легко перекладати зростання витрат на клієнтів, як великі мережеві авіакомпанії.
У Європі ситуація виглядає ще складнішою. Міжнародне енергетичне агентство попередило про ризик дефіциту авіапального вже у травні. Велика Британія навіть пом’якшила правила щодо паливних стандартів та розкладу рейсів, щоб уникнути масових скасувань.
JP Morgan також попереджає про «ілюзію достатку»: формально запаси палива великі, але значна їх частина технічно недоступна через порушення логістики.
Венесуельська нафта змінює баланс на світовому енергоринку
Одним із найбільш неочікуваних наслідків кризи стало різке зростання нафтового експорту Венесуели — до максимального рівня з 2018 року.
Після зміни влади у Каракасі країна відкрила нафтову галузь для приватних інвестицій. Це дозволило Венесуелі наростити постачання, зокрема до Індії — одного з ключових покупців російської нафти.
Для України це має стратегічне значення. Зростання венесуельського експорту автоматично послаблює позиції Кремля на нафтовому ринку саме у момент, коли українські удари по російській нафтовій інфраструктурі посилюють тиск на енергетичний сектор рф.
Одночасно країни Південно-Східної Азії почали активно диверсифікувати закупівлі. Таїланд і В’єтнам уже імпортують нафту з Брунею, Лівії та США.
Енергетична криза прискорює перехід до відновлюваної енергетики
Поточна криза стала каталізатором нового етапу переходу до відновлюваних джерел енергії.
У кліматичному агентстві ООН наголошують: інвестиції у чисту енергетику зростають, оскільки сонячна та вітрова генерація не залежать від вузьких транспортних маршрутів на кшталт Ормузької протоки.
Банк HSBC назвав закриття Ормузької протоки найбільшим нафтовим збоєм в історії, однак зазначив, що світ уже має альтернативи: електромобілі, дистанційну роботу, сонячну та вітрову енергетику.
Показовою стала ситуація в Єгипті. Країна отримала від МВФ екстрений кредит на $8 млрд та одночасно почала активніше використовувати китайські «зелені» технології для диверсифікації енергобалансу.
Стагфляція стає головним ризиком для світової економіки
Поточна ситуація дедалі більше нагадує енергетичний шок 2022 року, який свого часу також різко змінив глобальні економічні очікування після вторгнення росії в Україну. Але тепер джерелом глобальної нестабільності стала американсько-іранська конфронтація.
Економісти попереджають: якщо криза навколо Ормузької протоки затягнеться ще на кілька місяців, інфляція у США може перейти межу 4% і перетворитися з короткострокового шоку на хронічну структурну проблему.
Для світової економіки це означатиме ризик затяжної стагфляції та поступового переходу у формат глобальної економічної кризи — сценарію, при якому високі ціни поєднуються зі слабким економічним зростанням, дорогими кредитами та падінням інвестиційної активності.
На цьому тлі енергетична безпека, диверсифікація поставок і швидкість переходу до альтернативної енергетики стають уже не екологічним питанням, а фактором економічного виживання держав і корпорацій.
Для бізнесу та інвесторів така ситуація означає необхідність готуватись до тривалого періоду дорогих енергоносіїв, високої вартості кредитів і нестабільних ринків. Саме тому тема захисту капіталу від інфляції, диверсифікації активів та зниження енергозалежності знову стає одним із ключових економічних викликів найближчих років.
Водночас нинішня криза знову повертає в центр уваги економічне просвітництво — розуміння того, як працюють інфляція, процентні ставки, енергетичні ринки та глобальна логістика. Для компаній це означає потребу переглядати витрати, логістичні маршрути та енергоспоживання. Для населення — уважніше ставитися до структури заощаджень, кредитного навантаження та довгострокових фінансових ризиків.
Економісти також звертають увагу, що в умовах стагфляції традиційні моделі поведінки працюють гірше. Саме тому держави та бізнес дедалі активніше інвестують у локалізацію виробництва, енергонезалежність, цифровізацію та альтернативні джерела енергії як спосіб знизити вразливість до нових глобальних шоків.