Вчені з’ясували, коли мозок може створювати відчуття виходу з тіла
Незвичайні відчуття, зокрема левітація, падіння та вихід із власного тіла, можуть виникати на межі між сном і пробудженням. Дослідження мозкової активності показало, що під час таких переживань мозок поєднує ознаки сну та стану неспання, пише Science Alert.
Люди іноді описують досвід, який важко пояснити звичайними фізіологічними відчуттями. Одні відчувають, ніби ширяють у повітрі або падають, інші – ніби хтось торкається їхнього тіла. Дехто розповідає про зустрічі з моторошними істотами або про те, що нібито залишав власне тіло й міг спостерігати за ним збоку.
Науковці називають такі явища незвичайними тілесними переживаннями (unusual bodily experiences, UBE). Вони можуть виникати під час усвідомлених сновидінь, сонного паралічу, медитації та навіть у стані неспання.
Нове дослідження, опубліковане в журналі Consciousness and Cognition, припускає, що ключ до розуміння цих явищ може ховатися в перехідному стані між сном і пробудженням.
Як науковці досліджували незвичайні відчуття
Команда нейробіологині Терези Кампільйо-Феррер з нідерландського Університету Радбауд залучила до експерименту 35 людей. Усі вони мали досвід усвідомлених сновидінь або медитації, що могло допомогти їм краще розпізнавати незвичайні стани свідомості.
Дослідники записували мозкову активність учасників за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ). Для цього використовували спеціальні шапочки з десятками електродів, які фіксували електричні сигнали мозку.
Учасники виконували вправи з медитації, поступово занурювалися в сон, а також спали. Додатково науковці застосовували світлові спалахи, щоб стимулювати появу незвичайних переживань під час засинання.
Окремою проблемою було визначити точний момент, коли людина переживає такий досвід, особливо якщо вона вже спить. Для цього учасників попросили рухати очима за спеціальною схемою – ліворуч, праворуч, ліворуч, праворуч – щоразу, коли вони відчували щось незвичайне.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Рухи очей можна зафіксувати навіть під час сну. Завдяки цьому дослідники змогли зіставити повідомлення учасників із записами мозкової активності. Після експерименту кожного детально опитали про відчуття та переживання.
Що відчували учасники експерименту
Із 35 людей 20 повідомили загалом про 36 незвичайних тілесних переживань. Найбільше таких випадків зафіксували під час медитації, але вони також виникали у фазах швидкого та повільного сну, а ще під час коротких пробуджень.
Описані відчуття були різними. Частина учасників розповідала про левітацію, падіння або обертання, хоча їхні тіла залишалися нерухомими. Інші відчували вібрації, тиск або дотики, яких насправді не було.
Деякі люди тимчасово втрачали відчуття меж власного тіла або не могли визначити його форму. В окремих випадках виникали параліч і лякаючі галюцинації.
У 10 випадках учасники описали досвід, схожий на вихід із фізичного тіла: їм здавалося, що вони перебувають поза ним або ніби піднялися над власним тілом.
Які зміни відбувалися в мозку
Порівняння записів ЕЕГ показало, що незвичайні тілесні переживання супроводжувалися змінами мозкової активності.
Під час них зменшувалася активність повільних дельта- та тета-хвиль, які зазвичай пов’язані зі сном. Водночас зростала активність швидших бета- та гамма-хвиль, характерніших для стану неспання.
Особливо помітними ці зміни були в скроневих ділянках мозку. Вони беруть участь в обробці сенсорної інформації та формуванні відчуття власного тіла.
Дослідники звернули увагу на незвичайне поєднання сигналів. Повільні хвилі під час таких переживань мали характеристики, проміжні між типовими показниками сну та неспання. Натомість швидша активність більше нагадувала роботу мозку людини, яка не спить.
Це може свідчити про те, що під час незвичайних тілесних переживань межа між сном і неспанням стає менш чіткою. Елементи сновидіння можуть проникати у свідомість людини, яка вже частково прокинулася, або ж активність мозку в стані неспання може з'являтися під час сну.
Чому це може пояснити сонний параліч
Подібне змішування станів уже пов’язували із сонним паралічем. Він виникає, коли свідомість людини повертається, але тіло ще залишається тимчасово знерухомленим через механізми, які діють під час сну.
У такому стані людина може усвідомлювати, що перебуває у власній кімнаті, але водночас бачити або відчувати те, чого немає насправді. Саме поєднання реального оточення та елементів сновидіння може пояснювати, чому такі епізоди здаються настільки переконливими й іноді лякають.
Автори дослідження припускають, що незвичайні тілесні переживання не залежать від конкретної фази сну чи одного визначеного стану свідомості. Важливішим може бути саме перехідний стан, у якому ознаки сну та неспання накладаються одна на одну.
Водночас науковці наголошують, що результати не доводять існування можливості буквально залишати фізичне тіло. Вони описують мозкові процеси, які можуть створювати дуже реалістичне відчуття такого досвіду.
Що залишається нез’ясованим
Дослідження має обмеження. Записи ЕЕГ показують електричну активність мозку, але не дають змоги точно визначити, чи переходить у проміжний стан увесь мозок, чи різні його ділянки одночасно працюють у режимах, характерних для сну та неспання.
Крім того, експеримент охоплював лише 35 учасників, які вже мали досвід усвідомлених сновидінь або медитації. Тому для перевірки висновків потрібні додаткові дослідження з ширшими групами людей.
Попри це, робота може допомогти краще зрозуміти не лише сонний параліч і відчуття виходу з тіла, а й фундаментальніший процес – як мозок формує наше відчуття присутності всередині власного тіла.