Вчені пояснили, чому ми не можемо залоскотати самі себе

Мозок «вимикає» відчуття лоскоту від власних пальців ще до того, як ви встигнете торкнутися своїх ребер. Саме тому розсміятися, якщо лоскочеш сам себе, не виходить. Такого висновку дійшли вчені з Університетського коледжу Лондона, пише Futura.

Чи справді мозок передбачає лоскіт  

Підписуйтеся на наші соцмережі

Як можна залоскотати самого себе 

Команда вчених використала томограф і порівняла, що відбувається в мозку у двох випадках: коли лоскоче хтось інший і коли ти сам. Ділянка, яка відповідає за дотик, яскраво загорялась у першому випадку і мовчала у другому. Сигнал «спокійно, це ми самі» надсилав саме мозочок.

Далі науковці вирішили обійти цей запобіжник. Учасники рухали важелем, а лоскотала їх машина з невеликим запізненням. Щойно затримка перевищувала приблизно дві десяті секунди, мозок переставав встигати з прогнозом, і люди починали справді сміятися від власного дотику. 

Ця історія не тільки про лоскіт. Той самий механізм передбачення допомагає нам відчувати власне тіло, координувати рухи і відрізняти «своє» від «чужого». Коли він ламається, наприклад, при шизофренії, то людина може сприймати власні дії як чужі. 

Раніше ми писали, що сам лоскіт як реакція значно старший за людину: люди і горили сміються однаково вже 15 мільйонів років.

Той самий принцип, коли складна поведінка з'являється з простих локальних правил, а не з єдиного центру керування, вчені зараз пробують закласти в моделі штучного інтелекту, як показує нове дослідження про формування мозку з однієї клітини. 

І це не єдиний свіжий поворот у нейронауці: нещодавно межу дозрівання мозку відсунули з 25 до 30 років.