Рада у І читанні підтримала закон №15111-д про оподаткування цифрових платформ
Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт №15111-д про впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією щодо доходів, отриманих через цифрові платформи, та їх оподаткування. Про рішення парламенту повідомило Міністерство фінансів України. Документ синхронізує українське законодавство зі стандартами ОЕСР та Директивою ЄС DAC7 і водночас вводить спеціальний податковий режим для фізичних осіб.
Міжнародний обмін: імплементація DAC7 і угоди DPI
Законопроєкт передбачає запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією відповідно до Модельних правил ОЕСР та приєднання України до Багатосторонньої угоди DPI, сторонами якої є 33 країни, зокрема майже всі держави ЄС. Обмін розпочнеться не раніше офіційного приєднання України до цієї угоди.
Державна податкова служба щороку отримуватиме від компетентних органів іноземних юрисдикцій інформацію про доходи податкових резидентів України, зароблені через платформи, оператори яких зареєстровані за кордоном. У відповідь ДПС передаватиме партнерам аналогічні дані щодо їхніх резидентів. В окремих випадках інформація про податкових резидентів України надходитиме безпосередньо від операторів цифрових платформ.
Законопроєкт стосується як українських, так і іноземних компаній, що надають цифрові послуги та активно працюють на українському ринку, зокрема Bolt, Uklon, Airbnb, Globo, Uber та інших сервісів перевезень, доставки, оренди житла, продажу товарів і оренди транспорту.
Основні новації для платформ
До Податкового кодексу вводиться нова стаття щодо міжнародного автоматичного обміну інформацією із визначенням ключових понять, зокрема «оператор платформи» та «підзвітний продавець».
Підписуйтеся на наші соцмережі
Встановлюються обов’язки для операторів платформ: ідентифікувати користувачів, які є підзвітними продавцями для цілей подання звітності про їхні доходи; щорічно до 31 січня подавати звіт до ДПС; стати на облік у ДПС.
Обов’язок стати на облік виникає з 1 листопада 2026 року, а зробити це необхідно до 31 грудня 2026 року. Ідентифікація користувачів і збір інформації розпочнуться з 1 січня 2027 року. Водночас норми застосовуватимуться виключно після приєднання України до Багатосторонньої угоди DPI.
Звітуванню підлягають операції з оренди нерухомості, надання послуг, продажу товарів і оренди транспорту. Для цілей міжнародного обміну інформація про користувачів, які здійснили менш як 30 продажів товарів на суму до 2 тис. євро на рік, не передаватиметься до ДПС. Електронні «дошки оголошень», що здійснюють лише рекламу або інформування про товар чи послугу, не підпадають під нове регулювання.
Прозоре оподаткування доходів громадян
Законопроєкт вводить спеціальний підхід до оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих через цифрові платформи. Передбачено неоподатковувану суму доходу в розмірі 2 тис. євро на рік для операцій з продажу товарів — разові продажі особистих або вживаних речей не оподатковуються.
Скористатися режимом зможуть фізичні особи, які працюють без найманих працівників, мають річний дохід у межах 834 мінімальних зарплат (близько 7,2 млн грн станом на 2026 рік) та не здійснюють продаж підакцизних товарів.
Ставка ПДФО встановлюється на рівні 5% замість 18%. Податковим агентом виступає оператор платформи. Фізичні особи звільняються від обов’язку подавати декларації, а розрахунок податків здійснює ДПС на основі даних від платформ.
Серед спрощень — відсутність потреби відкривати спеціальні рахунки навіть у разі перевищення неоподатковуваного порогу; спрощена звітність для нерезидентів платформ і можливість сплати в іноземній валюті; усунення ризику перекваліфікації відносин у трудові. ФОП дозволено здійснювати через платформи діяльність, відмінну від зареєстрованих видів КВЕД.
Такий підхід має на меті вивести доходи з «тіні» без надмірного податкового навантаження та спростити адміністрування для громадян.
Підтримка бізнесу і розвиток гіг-економіки
Провідні учасники ринку цифрових платформ публічно підтримують ухвалення законопроєкту та запровадження ставки ПДФО 5%. Бізнес вважає, що нові правила формують прозору та передбачувану систему оподаткування, сприяють розвитку гнучких форм зайнятості та зміцнюють довіру між державою, операторами платформ і користувачами. Окремо позитивно оцінюється перехідний період до 2027 року, який дає можливість адаптувати бізнес-процеси.
Очікуваний ефект і впровадження
Законодавчі зміни сприятимуть легалізації доходів сотень тисяч громадян — кур’єрів, водіїв таксі, надавачів послуг — визначенню їхнього статусу в гіг-економіці, забезпеченню рівних конкурентних умов для платформ, підвищенню податкової дисципліни та збільшенню надходжень до бюджету.
Очікуваний фіскальний ефект становить близько 14 млрд грн щорічно: 7 млрд грн ПДФО та 7 млрд грн військового збору за ставкою 5%.
Більшість положень набуде чинності з 1 січня 2027 року. До другого читання документ доопрацьовуватиметься у Комітеті Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. Впровадження міжнародного обміну інформацією здійснюється за підтримки Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).
Закон формує системну основу для розвитку цифрової економіки та інтеграції України до європейського цифрового ринку, поєднуючи міжнародний обмін даними з лібералізованим податковим режимом для громадян.