Податкові зміни: DAC7, 5% ПДФО, ПДВ на імпорт та військовий збір

Податкова система України входить у фазу структурних змін, які одночасно охоплюють цифрову економіку, імпортну торгівлю та модель фінансування післявоєнного періоду. 30 березня 2026 року Кабінет Міністрів схвалив пакет із трьох законопроєктів, про що повідомило Міністерство фінансів України. Документи передбачають зміни до Податкового кодексу та Закону «Про банки і банківську діяльність» і формують нову рамку для звітності цифрових платформ, оподаткування доходів фізичних осіб, імпортних відправлень та продовження військового збору.

Міжнародний автоматичний обмін інформацією: імплементація DAC7

Перший законопроєкт запроваджує міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, відповідно до Модельних правил ОЕСР і Директиви Ради (ЄС) 2021/514 від 22 березня 2021 року (DAC7), що внесла зміни до Директиви 2011/16/ЄС про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування.

Йдеться про операторів цифрових платформ — як українських, так і іноземних компаній, що працюють на українському ринку та надають послуги перевезення, оренди нерухомості чи транспорту, продажу товарів або інших сервісів. Серед прикладів прямо названо Bolt, Uklon, Airbnb, Globo, Uber та інші сервіси.

До Податкового кодексу вводиться окрема стаття щодо міжнародного автоматичного обміну інформацією. Законопроєкт визначає ключові терміни: «платформа», «оператор платформи», «підзвітний продавець», «виключений продавець».

Оператори платформ зобов’язані ідентифікувати підзвітних продавців, ставати на облік у податкових органах та щороку до 31 січня подавати звітність до ДПС.

Звітною діяльністю визнаються: оренда нерухомості, оренда транспорту, продаж товарів, надання послуг. Запроваджується відповідальність за порушення нових вимог.

Передбачено, що норми почнуть діяти з початку 2027 року, що дає учасникам ринку час на адаптацію бізнес-процесів. Мета — інтеграція України до глобальної системи обміну податковою інформацією, підвищення прозорості ринку та гармонізація законодавства з нормами ЄС і ОЕСР.

5% ПДФО для доходів через платформи

Підписуйтеся на наші соцмережі

Окремим блоком врегульовано оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих через цифрові платформи. Запропоновано встановити ставку ПДФО на рівні 5% замість чинної ставки 18%. Податковим агентом виступатиме оператор платформи — саме він утримуватиме і сплачуватиме податок за фізичну особу.

Режим застосовуватиметься за одночасного виконання критеріїв:

Разові, некомерційні продажі особистих чи побутових речей не оподатковуватимуться, якщо дохід від них не перевищує 2 тис. євро на рік. У такому випадку також не потрібно відкривати окремий банківський рахунок, якщо загальна річна сума доходу від продажу товарів не перевищує 2 тис. євро.

Важливо, що електронні «дошки оголошень», які лише здійснюють рекламу або інформування щодо товарів чи послуг, не підпадають під нове регулювання.

Норми мають набути чинності з 1 січня 2027 року. Запропонований підхід спрямований на детінізацію доходів, спрощення адміністрування та формування передбачуваного регуляторного середовища без надмірного податкового навантаження.

ПДВ на імпортні відправлення: поріг 0 євро

Другий великий напрям — оподаткування імпортних товарів, що ввозяться в Україну в поштових та експрес-відправленнях. Законопроєкт передбачає застосування ПДВ до імпортованих товарів незалежно від їх вартості, фактично запроваджуючи оподаткування з 0 євро.

Зміни відповідають підходу ЄС, де аналогічні правила набули чинності у 2021 році. Нормативна база також враховує положення Директиви Ради (ЄС) 2006/112/ЄС про спільну систему ПДВ та Директиви Ради 2006/79/ЄС щодо звільнення від податків на імпорт малих партій некомерційних товарів.

З 1 січня 2027 року ПДВ нараховуватиметься автоматично та включатиметься у ціну ще на етапі купівлі товару через електронний інтерфейс. Електронні платформи (українські чи іноземні) визначаються відповідальними за нарахування і сплату ПДВ.

У разі відмови від отримання товару — зокрема через пошкодження — товар повертається відправнику, а покупцеві повертаються кошти разом із сумою ПДВ.

Водночас зберігається механізм, за яким ПДВ може бути сплачений безпосередньо одержувачем. Якщо платформа не включила податок у ціну, логістичний оператор матиме право доставити товар, отримати суму ПДВ від одержувача та перерахувати її до бюджету.

Обидві моделі — через «відправника» або «одержувача» — виключають контакт покупця з митницею, але покладають додаткове адміністративне навантаження на платформи та логістичних операторів.

Звільнятимуться від ПДВ некомерційні посилки вартістю до 45 євро за умови, що вони надсилаються без будь-якої оплати, призначені для особистого чи сімейного використання одержувача і їх характеристики не свідчать про комерційну мету.

Військовий збір: продовження після воєнного стану

Третій законопроєкт передбачає продовження сплати військового збору протягом трьох років після року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан.

Зберігаються діючі ставки:

Продовження обумовлене необхідністю забезпечення достатніми ресурсами сферу оборони та потреби України для післявоєнної відбудови.

Системна логіка пакета

Комплекс змін спрямований на детінізацію економіки, вирівнювання конкурентних умов для українського та іноземного бізнесу, а також виконання міжнародних зобов’язань України як країни-кандидата на членство в ЄС і в межах програми співпраці з МВФ (EFF 2026–2029).

Законопроєкти найближчим часом будуть подані до Верховної Ради України на реєстрацію. У разі їх ухвалення 2027 рік стане етапом практичного запуску нових правил звітності цифрових платформ, оподаткування імпортних відправлень та продовженої моделі фінансування оборони і післявоєнної відбудови.