Україна і Польща, зарплати й тінь: позиція Гетманцева

Україна одночасно сперечається про історію, гроші й правила майбутньої економіки. В інтерв’ю YouTube-каналу «Територія Рейн» голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пояснив, що стоїть за новою напругою між Україною та Польщею, чому прожитковий мінімум у 4000 грн не має зв’язку з реальністю і як зрив єАкцизу може коштувати державі 500 млн грн щодня.

Україна і Польща: чому історичні суперечки стали політичним ризиком

Данило Гетманцев розділяє форум у Ґданську і відносини України з Польщею на два різні треки. Перший — відновлення. За його словами, Україна має понад тисячу масштабних проєктів, частина з яких готова ще з 2022 року. Для повоєнної відбудови, за оцінками, на кінець 2025 року потрібно $588 млрд. Попередні розрахунки 2022-го оцінювали потребу у $750 млрд, але відтоді економічний потенціал країни ще більше постраждав через удари рф.

Другий трек — українсько-польська політична напруга. Голова фінансового комітету вважає, що вона значною мірою пов’язана з внутрішньою політикою Польщі, де частина політиків намагається грати на історичних, праворадикальних і націоналістичних темах.

На думку парламентаря, складні сторінки минулого мають залишатися предметом роботи істориків, а не ставати інструментом поточної політики. Особливо під час війни, коли будь-яка тріщина між Києвом і Варшавою працює проти безпеки обох країн.

Підтримка США і мир: чому Україні не варто жити чужими сигналами

Коментуючи заяви Дональда Трампа щодо війни, Гетманцев застерігає від спроб будувати українську політику на окремих публічних повідомленнях. За його словами, позиції американського президента можуть швидко змінюватися, тому Україна має виходити з власної суб’єктності.

Водночас Данило Гетманцев визнає, що активніша участь США у примушенні агресора до миру була б важливою. Окремим позитивним фактором він називає можливе зниження цін на нафту після деескалації на Близькому Сході, адже це може послабити доходи рф.

Головна теза народного депутата — українське питання передусім потрібне самим українцям. Жоден зовнішній гравець, навіть найсильніший, не діятиме виключно заради сильної та незалежної України.

Реформа ТЦК і зарплати військовим: де бракує не слайдів, а рішень

Окрема частина позиції Гетманцева стосується реформи ТЦК. Він вважає, що реальної реформи поки немає, а презентації й публічна комунікація не замінюють управлінських рішень. За його оцінкою, за порушення прав людини працівників ТЦК потрібно звільняти або переводити на фронт.

Особливо гостро Данило Гетманцев говорить про мобілізацію батьків дітей з інвалідністю. За його словами, таких людей можуть юридично мобілізувати, не врахувавши документи, а після цього демобілізація стає майже неможливою.

Парламентар подав відповідний законопроєкт. Міністерство оборони заявило, що така зміна може підірвати обороноздатність. Водночас родини оцінюють кількість таких військовослужбовців приблизно у 300–400 людей. Гетманцев вважає, що міністр оборони має пояснити цим сім’ям позицію відомства напряму.

Щодо підвищення зарплат військовим очільник комітету наголошує: це питання не презентацій, а бюджетної математики. Гроші має знайти Міністерство фінансів, а рішення повинні бути підкріплені конкретними розрахунками.

Мінімальна зарплата в Україні: чому 4000 грн — це заморожування бідності

Підписуйтеся на наші соцмережі

Бюджетна декларація передбачає, що за три роки мінімальна зарплата в Україні може зрости приблизно до 11 000 грн, а прожитковий мінімум — до 4000 грн. Данило Гетманцев називає такий підхід не боротьбою з бідністю, а її заморожуванням.

За його словами, чинний споживчий кошик не відповідає реальному життю. У ньому досі є норми на кшталт одного ліжка на 25 років, настільної лампи на 25 років, дротового телефону на 20 років і куртки на п’ять років. Така методика не дає чесної відповіді на питання, скільки людині потрібно для базового життя.

Голова фінансового комітету пропонує визначити реальний прожитковий мінімум, прив’язати до нього мінімальну зарплату та мінімальні пенсії і вийти на цей рівень у зрозумілій перспективі — за чотири-п’ять років. За його логікою, прожитковий мінімум не має оподатковуватися в доходах.

Пенсії в Україні і зарплати вчителів: чому питання впирається в політичну волю

Джерело для підвищення соціальних стандартів Гетманцев бачить у детінізації. За його оцінкою, у тіні вже сьогодні перебуває понад 1 трлн грн доходів.

Окремо народний депутат критикує ситуацію із зарплатами вчителів. За його словами, парламент проголосував обіцянку щодо мінімальної зарплати вчителя на рівні 21 000 грн, але Міністерство освіти досі не внесло відповідний законопроєкт.

Якщо підвищення не буде виконане, Данило Гетманцев вважає, що міністр освіти Оксен Лісовий має піти у відставку, а нове керівництво повинне негайно розв’язати проблему.

Так само він наполягає на реальній пенсійній реформі. За його словами, непопулярною є не реформа, а пенсія у 2600 грн і ситуація, коли близько 70% пенсіонерів отримують пенсію нижче прожиткового мінімуму.

Тіньова економіка України: де лежить трильйон для бюджету

Гетманцев прямо пов’язує тіньову економіку з бідністю. Гроші, які мали б іти на пенсії, зарплати вчителів, медиків і військових, осідають у схемах і не доходять до бюджету.

Серед прикладів він називає продаж автомобілів за кеш або USDT без податків, карго-компанії, які відкрито рекламують ввезення товарів без належного оподаткування, а також схеми із секонд-хендом. За словами очільника комітету, проблема не в секонд-хенді як бізнесі, а в тому, що під його виглядом можуть завозити дорогі брендові товари за заниженою митною вартістю.

Для білого бізнесу це означає нерівні умови. Одні платять податки, інші отримують цінову перевагу через тінь. У підсумку програють і бюджет, і легальні підприємці, і громадяни.

Безробіття в Україні: чому людей шукають навіть за $5000

Бюджетна декларація прогнозує, що у 2029 році кількість зайнятих зросте майже до 13,5 млн осіб, але рівень безробіття залишиться близьким до 13%. На перший погляд це парадокс, але Гетманцев пояснює його структурним безробіттям.

Україна готує забагато фахівців в одних професіях і занадто мало — в інших. Державне замовлення, за його словами, досі формується переважно за логікою університетів і кількості викладачів, а не за потребами ринку.

Ринок натомість потребує робітничих спеціальностей — трактористів, токарів, екскаваторників, електриків. За словами Данила Гетманцева, знайти екскаваторника навіть за $5000 на місяць може бути великою проблемою. Війна лише посилила цей дисбаланс через переміщення людей і слабку систему перекваліфікації.

єАкциз і PlayCity: чому зрив може коштувати 500 млн грн на день

Найгостріша частина позиції Гетманцева стосується PlayCity, Мінцифри та єАкцизу. Він заявляє про системні проблеми на ринку азартних ігор і зрив державних програм, зокрема електронної акцизної марки, закон про яку Верховна Рада ухвалила ще у 2023 році.

За його оцінкою, тіньовий ринок азартних ігор коштує державі близько 20 млрд грн на рік. Комітет уже визнав невідповідність посадам керівника PlayCity Новікова та виконувача обов’язків міністра цифрової трансформації Борнякова. Кабмін перепідпорядкував PlayCity собі, але, на думку народного депутата, не змінив команду і не провів відкритий конкурс.

Окрема пропозиція Данила Гетманцева — залучити представника НАБУ до керівництва або заступництва в PlayCity, оскільки галузь є корупціогенною.

єАкциз має запрацювати 1 листопада. Якщо запуск зірветься, за оцінкою голови комітету, держава може втрачати 500 млн грн на день, або близько 180 млрд грн на рік. На тіньовому ринку тютюну бюджет, за його словами, щороку недоотримує близько 30 млрд грн акцизу, і щонайменше дві третини цієї суми могли б потрапити до бюджету після запуску системи. На ринку алкоголю потенціал він оцінює ще приблизно до 10 млрд грн.

Митний кодекс і поштовий банк: які рішення чекають бізнес

Новий Митний кодекс Україна має ухвалити до кінця року — це частина європейських зобов’язань. Гетманцев обіцяє відкриту роботу з бізнесом, але застерігає від поспішного розширення повноважень митниці.

Найбільш дискусійне питання — право митниці на оперативно-розшукову діяльність. Голова фінансового комітету не готовий підтримати це зараз, доки не буде результатів перезавантаження митниці, переатестації та реального зростання довіри.

Ще один конфлікт — навколо Укрпошти, Нацбанку і запуску поштового банку. Данило Гетманцев нагадує, що закон про фінансову інклюзію потрібен людям у прифронтових, сільських і важкодоступних регіонах, де комерційні банки закрили відділення.

Конфлікт між головою НБУ Андрієм Пишним і керівником Укрпошти Ігорем Смілянським депутат називає особистим і небезпечним, якщо регуляторні повноваження використовуються для з’ясування персональних стосунків. Водночас він наголошує, що Смілянський провів реальні зміни в Укрпошті, а саме підприємство стало прибутковим.

Україна і ЄС після війни: які галузі дадуть нову економіку

Гетманцев визнає: Україна більше хоче до ЄС, ніж частина Євросоюзу хоче бачити Україну всередині. За його словами, політичні сили, які виступають проти українського членства, посилюються: якщо десять років тому вони мали близько 10% голосів, нині — вже 25% і більше.

Попри це, народний депутат вважає, що членство України потрібне самому ЄС. Аргумент не лише економічний, а й ціннісний: Україна реально захищає демократію, свободу слова і європейські принципи в умовах великої війни.

Після завершення війни, на думку Данила Гетманцева, Україні не буде важче, ніж під час війни. Мир означатиме безпеку, інвестиції та нове дихання для економіки. Водночас країні не доведеться радикально «зніматися з військових рейок», бо класичної повної мобілізаційної економіки в Україні не було.

Головне завдання — не відбудувати стару модель, а створити сучасну економіку. Серед пріоритетних галузей голова фінансового комітету називає ОПК, агропереробку, IT, логістику та енергетику.

Україна має шанс вийти з війни не з копією довоєнної економіки, а з новою якістю. Але для цього потрібні не декларації, а рішення: реальний прожитковий мінімум, чесні пенсії, зарплати вчителям і військовим, запуск єАкцизу, очищення митниці та удар по тіньовій економіці. Саме там лежить відповідь на питання, чому багата країна досі має бідних громадян.