Данило Гетманцев про військовий бюджет і податки

Українська держава воює не лише зброєю, а й бюджетом: кожне рішення про зарплати військових, пенсії, податки чи митницю впирається в одне питання — де взяти гроші. Про це в інтерв’ю YouTube-каналу «НАСПРАВДІ MAX» говорив Данило Гетманцев, народний депутат України, член фракції політичної партії «Слуга народу» і голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

Його позиція зводиться до непопулярної, але базової бюджетної логіки: під час великої війни держава не має вільних грошей. Якщо одному напряму треба додати десятки чи сотні мільярдів гривень, ці кошти потрібно або знайти в нових доходах, або забрати з інших видатків.

Коротко ця логіка виглядає так:

Саме з цієї рамки починається відповідь на найчутливіше питання — чому держава досі не підняла виплати військовим так швидко, як цього очікує суспільство.

Данило Гетманцев про зарплати військових: чому рішення впирається у гроші

За словами Данила Гетманцева, 60% державного бюджету вже спрямовується на безпеку і оборону. Такого рівня оборонних видатків Україна не мала у своїй історії, і ця частка постійно зростає.

Проблема в тому, що власних податкових доходів державі не вистачає навіть на безпеку й оборону. Розрив закривають гроші міжнародних партнерів та військові облігації. Саме тому підвищення зарплат військовим не можна ухвалити лише політичним рішенням.

Голова фінансового комітету наголошує: перегляд грошового забезпечення військових має бути оформлений рішенням Кабінету Міністрів. Для цього потрібні три речі:

Ключова цифра в цій дискусії — 200 млрд грн. Саме такий масштаб додаткових потреб Гетманцев називає як приклад бюджетної математики: якщо десь потрібно взяти 200 млрд грн, десь їх треба або знайти, або забрати.

Тому питання не в тому, чи потрібно підвищувати виплати військовим. Питання в тому, за рахунок чого це зробити так, щоб не розбалансувати бюджет, який уже тримається на зовнішній підтримці та внутрішніх запозиченнях.

Це ж пояснення важливе і для іншої дискусії — про 40 млрд грн, які в публічному просторі часто подають як гроші, нібито вилучені у війська.

Військовий бюджет України: чи справді 40 млрд грн забрали у війська

Окрема суперечка стосується 40 млрд грн, які в публічній дискусії описують як гроші, «забрані у Міноборони». Данило Гетманцев називає це технічним рішенням, а не вилученням коштів в армії.

За його поясненням, Міноборони отримало понад трильйон гривень фінансування, а 40 млрд грн із цієї суми спрямували до резервного фонду Кабміну. Такий фонд потрібен для надзвичайних ситуацій: відновлення інфраструктури після атак, ремонту пошкоджених об’єктів, підтримки життєдіяльності там, де виникає термінова потреба.

Водночас парламентар погоджується з критикою, що резервний фонд може використовуватися не лише на справді невідкладні речі. Саме в цьому контексті він критикує кешбеки та частину економічних програм уряду.

Так бюджетна розмова переходить від військових видатків до ширшого питання: які програми держава може собі дозволити під час війни, а які лише створюють ілюзію підтримки.

Гетманцев про кешбек і пенсії: чому урядові стимули не завжди працюють

Національний кешбек за українські товари Гетманцев називає неефективним інструментом. На його думку, така програма не має суттєвого впливу на зростання ВВП і не є найкращим способом підтримки українського виробника.

Водночас він відділяє кешбек від соціальних виплат. Наприклад, одноразову виплату пенсіонерам по 15 тис. грн взимку 2026 року депутат вважає виправданою, бо, за його словами, 70% пенсіонерів отримують менше, ніж потрібно для життя навіть за розрахунками самої держави. Мінімальна пенсія, як зазначає Гетманцев, становить 2600 грн.

Так само він називає нормальною програмою «зимову підтримку», якою скористалися понад 13 млн українців. Але кешбек за українські товари, на його переконання, був помилковим рішенням ще на етапі запуску.

Логіка голови комітету проста: якщо держава хоче підтримати внутрішнє виробництво, ефективніше підвищувати доходи тих, хто одразу витрачає гроші на товари першої необхідності. Передусім це пенсіонери та люди з низькими доходами.

Звідси випливає наступний, ще складніший блок — пенсійна реформа. Бо разові виплати можуть пом’якшити проблему, але не замінюють системного перегляду пенсій і прожиткового мінімуму.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Пенсійна реформа в Україні: чому потрібно понад 200 млрд грн

Пенсійна реформа, за словами Данила Гетманцева, мала бути проведена давно. Він прямо визнає, що з 2019 року влада «завинила людям», бо системне рішення так і не було ухвалене.

Головна перешкода — гроші. Щоб привести пенсії у відповідність до реального прожиткового мінімуму, потрібно понад 200 млрд грн. Таких коштів у бюджеті зараз немає.

Окрема проблема — сам прожитковий мінімум. Гетманцев критикує не термін, а його розмір: держава фактично створила паралельну фінансову реальність, яка не відповідає реальному життю. Але підвищення прожиткового мінімуму автоматично тягне за собою зростання соціальних виплат і частини зарплат, зокрема в системі правосуддя та прокуратури, якщо їх не відв’язати від цього показника.

Найбільш показова диспропорція — пенсії суддів. За словами народного депутата, один із суддів отримує 390 тис. грн пенсії на місяць, є також пенсії 200 тис. і 350 тис. грн. На іншому полюсі — мінімальна пенсія 2600 грн. Саме цю прірву він називає головною проблемою.

За логікою Гетманцева, пенсійна реформа має відповісти щонайменше на чотири питання:

Гетманцев пропонує не обіцяти миттєве підвищення, а розробити зрозумілу модель: коли і на скільки зростатимуть мінімальні пенсії, як зміниться прожитковий мінімум, що буде з максимальними та «клановими» пенсіями. Джерелом для цього він бачить детінізацію економіки.

Саме пошук додаткових доходів і виведення грошей із тіні пояснюють, чому влада повертається до податкових змін, зокрема до закону, який у соцмережах отримав назву «податок на OLX».

Податок на OLX: хто платитиме більше і що змінює закон

Так званий «податок на OLX» Данило Гетманцев називає некоректною назвою. За його поясненням, чинна норма Податкового кодексу діє з 2010 року: фізична особа, яка продає рухоме майно та отримує дохід, має задекларувати його і сплатити 23% — 18% ПДФО та 5% військового збору.

Новий підхід, за словами парламентаря, навпаки зменшує навантаження. Закон передбачає пільгу: людина може продавати речі на суму до 2000 євро на рік без податків. Якщо цей поріг перевищено, ставка становитиме 10% — 5% ПДФО і 5% військовий збір.

Що змінює новий закон:

Мінфін очікує від закону 14 млрд грн додаткових надходжень. Голова комітету ставиться до цієї оцінки скептично, але не тому, що очікує менше. За його словами, подібні розрахунки тіньових операцій часто не виправдовувалися, а фактичний результат міг бути втричі більшим, бо тінь складно точно порахувати.

Ця дискусія про онлайн-платформи для Гетманцева є частиною ширшої податкової логіки: система має бути не вибірковою, а однаковою для всіх, із меншим простором для схем.

Податкова реформа після війни: що Гетманцев каже про єдиний податок

Данило Гетманцев заявляє, що до кінця війни систему єдиного податку не змінюватиме, бо давав таку обіцянку бізнесу. Але після війни, на його думку, Україні потрібна податкова реформа за польською моделлю.

Суть моделі:

Головна проблема нинішньої системи — подвійний ліміт. Для більшості платників він становить 1 млн грн, а для ФОПів — 10 млн грн. Це створює схеми, коли великі мережі можуть дробити бізнес на тисячі ФОПів, не платити ПДВ і отримувати перевагу перед компаніями, які працюють у загальній системі.

Гетманцев наводить приклад мереж, які можуть оформити 3500 ФОПів і проводити через них обороти. Поруч із ними компанія, яка працює з ПДВ, стартово опиняється в гірших конкурентних умовах. Саме це він називає не підтримкою малого бізнесу, а схемою.

Питання рівних правил у цій логіці стосується не лише бізнесу. Воно неминуче переходить і до самої влади — її доходів, виплат і довіри до рішень, які вона ухвалює.

Зарплати депутатів: що Данило Гетманцев каже про офіційні виплати

Гетманцев каже, що його офіційна зарплата народного депутата залежно від місяця становить 50–55 тис. грн. У цю суму входять доплати за посаду голови комітету та науковий ступінь доктора юридичних наук.

Окремо існують депутатські виплати на здійснення діяльності. Зараз вони становлять 200 тис. грн. Після підвищення, за словами Данила Гетманцева, різниця склала 133 тис. грн, і він щомісяця перераховує її різним військовим частинам.

У цьому блоці важливі кілька цифр:

Він визнає, що в бідній країні 50–55 тис. грн зарплати плюс 200 тис. грн депутатських виплат — це багато, і вважає, що депутати могли б жити на менші гроші.

На запитання про «конверти» депутат відповідає персонально: за його словами, він ніколи не отримував зарплату в конверті чи будь-яку іншу винагороду, крім офіційних виплат у Верховній Раді.

Водночас голова комітету прямо пов’язує корупцію з тіньовою економікою. На його думку, це не два різні явища, а одне: корупція «харчується тінню». Він стверджує, що раніше окремі податкові правки могли коштувати десятки мільйонів доларів, але з 2019 року у фінансовому комітеті таку практику прибрали.

Тому наступний рівень цієї розмови — не окремі депутатські виплати, а масштаб тіні в економіці, з якої держава потенційно може отримати ресурс для армії, пенсій і соціальних видатків.

Детінізація економіки: де держава втрачає понад 1 трлн грн

За розрахунками Гетманцева, держава щороку недоотримує понад 1 трлн грн податків через тіньову економіку. Йдеться не про загальний обсяг тіні, а саме про податки, які мали б надійти до бюджету.

У деяких галузях, за його оцінкою, рівень тіні наближається до 60%. Передусім він говорить про торгівлю. Частина секторів, навпаки, детінізована краще — наприклад, банківська сфера.

Окрема аномалія — прибутковість банків під час війни. За словами народного депутата, у першому кварталі 2026 року прибутковість банків була на 20% вищою, ніж у першому кварталі 2025-го. Якщо порівняти перший квартал 2021 року з першим кварталом 2026-го, прибутковість зросла втричі.

Причина — депозитні сертифікати Нацбанку та облігації внутрішньої державної позики. Гетманцев не звинувачує банки: вони діють раціонально, а Нацбанк вилучає гривню з обороту, щоб не створювати тиск на курс. Але саме тому держава вже вчетверте вводить підвищений податок на банки, щоб частину надприбутків спрямувати на армію.

Та якщо банки для держави є радше джерелом аномальних прибутків, то митниця — місце, де вирішується інша проблема: як перекрити потік товарів, які заходять у країну поза правилами і потім живлять тіньову торгівлю.

Митниця і контрабанда: як держава планує боротися з тінню

Боротьбу з контрабандою Данило Гетманцев пов’язує з перезапуском митниці. Він був співавтором закону про її перезавантаження, який, за його словами, ухвалювали два роки, а конкурс на керівництво уряд затягував ще рік.

Мета реформи — призначити незалежне керівництво за участю міжнародних експертів, щоб зменшити політичний та силовий вплив на митницю. Водночас Гетманцев має претензії до результатів конкурсу: за його словами, призначили кандидатів із нижньої частини рейтингу, зокрема співробітників НАБУ, без достатньо мотивованого пояснення.

Попри це, він вважає, що новому керівництву потрібно дати можливість провести переатестацію митників і реальний перезапуск органу. Комітет уже заслуховував податкову, БЕБ і митницю та рекомендував дії, які мають призвести до детінізації.

За словами голови комітету, митниця є першою лінією оборони проти тіні з трьох причин:

Перші задовільні результати від нового керівництва митниці він очікує в перспективі півроку.

У підсумку митниця, податки, пенсії, військові виплати і депутатські гроші складаються в одну картину: держава шукає не просто додаткові доходи, а нову межу між політичними обіцянками і реальною бюджетною спроможністю.

Військовий бюджет, пенсії і податки: де держава реально може знайти гроші

У центрі всієї розмови — не окремий податок, не кешбек і не депутатські виплати, а питання фіскальної спроможності держави. Україна одночасно має фінансувати армію, утримувати соціальну систему, підтримувати економіку, повертати довіру до митниці й закривати тіньові схеми.

Головний висновок можна сформулювати прямо: держава не підвищує зарплати військовим і пенсії швидше не через відсутність потреби, а через брак підтверджених джерел фінансування. За логікою Гетманцева, основний додатковий ресурс — це детінізація економіки, боротьба з контрабандою, податкові зміни і відмова від неефективних програм.

Це не скасовує політичної відповідальності за те, що пенсійна реформа не проведена, прожитковий мінімум не відповідає реальності, а військові виплати потребують швидших рішень. Але в умовах війни бюджетна правда жорстка: кожна гривня для армії, пенсій чи соціальної підтримки має конкретне джерело. Якщо його не назвати, рішення залишається не реформою, а обіцянкою.