Суверенний ШІ України: LLM «Сяйво», AI Factory та ставка на агентну економіку

Штучний інтелект в Україні давно вийшов за межі лабораторій і технічних конференцій і стає інструментом стратегічної трансформації держави та економіки. Його інтеграція в державні сервіси, освіту та бізнес уже визначає конкурентоспроможність країни.

У розмові з 24 Каналом новий керівник Центру штучного інтелекту при Міністерстві цифрової трансформації Роман Кислий окреслив стратегічний курс: від української LLM до побудови суверенної інфраструктури та агентної економіки. Це не набір окремих ініціатив, а цілісна модель розвитку, у якій мова, дані, інфраструктура й регулювання працюють як єдина система.

Українська LLM і мовний суверенітет: чому це питання безпеки

Роман Кислий поєднує академічну й бізнесову траєкторії: кандидат технічних наук, співорганізатор найбільшої конференції з українського NLP UNLP, започаткованої Мар’яною Романишин разом з УКУ, а також досвід роботи в Deloitte і Visa. Протягом років українська NLP-спільнота створювала датасети, бенчмарки та моделі фактично на волонтерських засадах.

Цей фундамент ліг в основу державного проєкту української LLM. Це не лише технологічний проєкт, а питання AI-суверенітету. Більшість сучасних моделей тренуються на англомовному контенті. Чим більше якісних українських датасетів стає публічно доступними, тим точніше моделі розуміють український контекст і тим менше російських наративів потрапляє в тренувальні набори через домінування російськомовного контенту в інтернеті.

Раніше українська мова вважалася low-resource language. Сьогодні, завдяки роботі спільноти, вона переходить у категорію mid-resource language. Власна LLM здатна частково зменшити проблему штучних формулювань: чим більше живої мови в датасеті, тим природнішою стає генерація тексту. Водночас це не універсальне рішення, а елемент системної роботи. Саме тому мовний суверенітет логічно переходить у питання інфраструктури та конкурентоспроможності — адже без власних потужностей і контролю над даними жодна модель не працюватиме повноцінно.

Конкуренція з OpenAI та Anthropic: ставка на контекст і дані

За якістю відповідей українським рішенням складно конкурувати з великими закритими моделями OpenAI чи Anthropic. Передусім ідеться про масштаб: ці системи мають значні параметри, глобальні дата-центри та багаторівневу інфраструктуру, що забезпечує стабільність, швидкість і постійне донавчання моделей. Їхні найпотужніші версії залишаються закритими й становлять основу бізнес-моделі компаній. Повноцінний локальний хостинг таких систем для українського бізнесу наразі неможливий через вимоги до обчислювальних ресурсів і вартості інфраструктури.

Однак конкуренція не зводиться до порівняння «розмірів». У практичному вимірі для держави та бізнесу важливішим стає прикладний результат: точність у конкретному правовому, адміністративному чи ринковому контексті. Відкриті моделі вже досягають рівня, достатнього для більшості прикладних завдань. Приклад — Gemma 4 від Google, яка демонструє конкурентну якість відповідей без необхідності гігантських ресурсів.

Ключовим стає контекст і дані. Якщо модель під’єднана до релевантних українських джерел — державних реєстрів, відкритих даних, галузевих баз знань, — вона працює точніше саме в національному середовищі. Саме тому розвиток відкритих даних визначено одним із пріоритетів Центру.

Ключові елементи цієї логіки:

Ключове питання — збереження даних в Україні. Персональні та критичні дані мають залишатися всередині країни, особливо якщо йдеться про державні сервіси, оборону або чутливу економічну інформацію. Саме в цьому полягає сутність суверенного ШІ. Із цієї логіки випливає наступний крок — створення власної обчислювальної бази, здатної підтримати як державні, так і бізнесові рішення.

AI Factory з NVIDIA та LLM «Сяйво»

Перший стратегічний пріоритет — побудова АІ-суверенітету й безпеки даних. Держава створює власну ШІ-інфраструктуру AI Factory у спільній ініціативі з NVIDIA. Мета — сформувати суверенні обчислювальні потужності для тренування моделей, їх масштабування та зберігання критичних даних без залежності від іноземних хмарних сервісів. У практичному вимірі це означає контроль над тим, де саме обробляються державні дані та на якій інфраструктурі працюють ключові цифрові сервіси.

Підписуйтеся на наші соцмережі

AI Factory розглядається як фундаментальний елемент національної цифрової архітектури. Без власної інфраструктури будь-яка модель залишається залежною від зовнішніх постачальників, що створює ризики як для безпеки, так і для стратегічної автономії.

Разом із компанією Київстар розробляється національна велика мовна модель «Сяйво» на базі Gemma від Google. Модель тренується на українських реєстрах, архівах, наукових статтях та медіа. Такий підхід дозволяє закласти в систему культурний, правовий і управлінський контекст країни, врахувати специфіку державного управління та мінімізувати вплив російських наративів, які через дисбаланс контенту потрапляють у глобальні тренувальні набори.

«Сяйво» буде доступною для державних установ, бізнесу, оборонних структур, науки й освіти. Власна LLM розглядається не як окремий продукт, а як базовий рівень для масштабування ШІ-рішень у країні: від автоматизації внутрішніх процесів до створення нових сервісів. У стратегічному вимірі це означає економічний ефект, посилення обороноздатності та прискорення цифрового розвитку.

Стратегія розвитку ШІ до 2030 року: амбіція увійти в топ-3

Другий пріоритет — Стратегія розвитку ШІ до 2030 року. Документ визначає практичний план інтеграції штучного інтелекту в державне управління, освіту, оборону, медицину та інші сфери. Це передбачає системне використання ШІ для розв’язання конкретних проблем громадян і держави — від підвищення ефективності адміністративних процесів до покращення якості публічних послуг.

Стратегія передбачає залучення міжнародних інновацій для створення власних ШІ-моделей в Україні, розвиток обчислювальної інфраструктури, підготовку державних даних до використання штучним інтелектом та збільшення кількості фахівців у галузі.

Фокусні напрями реалізації:

Фактично це дорожня карта формування повноцінної екосистеми — від технічної бази та дата-центрів до освітніх програм і професійної підготовки кадрів.

Окремий акцент робиться на підготовці державних даних: їх структуризації, очищенні та стандартизації для машинного використання. Без цього навіть найпотужніші моделі не зможуть давати якісний результат у державному секторі.

Амбітна мета — увійти до трійки світових лідерів за рівнем розвитку й впровадження ШІ до 2030 року. Отже, ШІ визначено як один із ключових інструментів національної конкурентоспроможності та довгострокового економічного зростання.

Агентна економіка: не заміна людей, а зростання ефективності

За прогнозом МВФ, близько 40% інтелектуальних завдань зазнають впливу ШІ. Це означає трансформацію характеру роботи: частина процесів буде автоматизована, частина — змінить форму, а частина — вимагатиме нових навичок. Водночас це не означає автоматичного масового витіснення людей. Для України, з огляду на демографічні виклики та виїзд частини населення за кордон, масове скорочення працівників не виглядає домінуючим сценарієм.

Альтернативний підхід — агентна економіка. Людина, яка працює з ШІ-агентами, може бути в десять разів ефективнішою. Практично це означає використання агентів для підготовки аналітики, автоматизації рутинних завдань, обробки великих масивів даних і прискорення ухвалення рішень.

У прикладному вимірі агентна модель дозволяє:

«Дія.Освіта» вже розвиває короткі курси для дорослих і планує підвищувати обізнаність щодо роботи з агентами. Це означає формування нової культури взаємодії з технологією — коли ШІ використовується як інструмент підсилення компетенцій.

В освіті заборона ШІ розглядається як хибна дихотомія: інструменти все одно використовуватимуться, тому ключовим є навчити осмисленого застосування — так само, як із появою Вікіпедії змінився підхід до роботи з інформацією.

У науці проблема генеративних статей має глобальний характер. Водночас автоматизація дозволяє швидше створювати українські датасети та інструменти, які раніше були доступні переважно для англомовного середовища. Це відкриває можливість скоротити відставання в окремих напрямах досліджень і підсилити власну наукову базу.

Дія.АІ, SandBox і регулювання: модель bottom-up

Третій пріоритет — інтеграція ШІ-агентів у повсякденне життя громадян. Дія.АІ позиціонується як перший у світі національний ШІ-асистент державних сервісів, що працює на порталі Дія та у застосунку. Через чат на порталі можна замовити довідку про доходи. У застосунку — отримати витяг про місце проживання дитини або дорослого, отримати інформацію про штрафи ПДР і сплатити їх безпосередньо в чаті. Асистентом уже скористалися близько трьох мільйонів громадян, що свідчить про масштаб інтересу до формату «держава в чаті».

Інтеграція ШІ в державні сервіси розглядається як спосіб скорочення часу обробки запитів, зменшення навантаження на працівників та підвищення доступності послуг. Водночас паралельно розвивається регуляторний трек.

Регуляторна модель вибудувана за принципом bottom-up: спочатку підготовка компаній до майбутніх вимог, а потім законодавче закріплення. У червні 2024 року оприлюднено «Білу книгу» щодо регулювання ШІ, яка задала рамкові принципи перехідного періоду та орієнтири для бізнесу.

Запущено SandBox — майданчик для тестування ШІ-продуктів на відповідність правам людини.

Його практична функція:

Учасники отримують безплатний аудит і рекомендації щодо зменшення ризиків, зокрема упередженості систем. Додатково оприлюднено 10 галузевих рекомендацій для розробників, закладів вищої освіти, держслужбовців, HR, юристів, систем ШІ, реклами, маркетингу та медіа, що деталізують практичні правила роботи з технологією.

Перші результати — створення першої в Україні саморегулівної організації з етичного використання ШІ, до якої увійшли 17 компаній: Grammarly, MacPaw, LetsData, DroneUA, WINSTARS.AI, Gametree.me, YouScan.io, EVE.calls, Valtech, ЛУН, Yieldy, SoftServe, Uklon, Preply та інші. Це свідчить про формування галузевої екосистеми, яка бере на себе частину відповідальності за стандарти використання ШІ.

Україна підписала Декларацію Блетчлі 1 листопада 2023 року, приєднавшись до 28 країн і ЄС. 15 травня 2025 року підписано Рамкову конвенцію Ради Європи про штучний інтелект, права людини, демократію та верховенство права. Проведено воркшопи з HUDERIA — методології оцінки впливу ШІ на права людини, демократію та верховенство права. У 2026 році має бути завершено розробку відповідного закону як другого етапу імплементації «Білої книги», що закріпить нормативну модель розвитку.

Висновок: обережність як розкіш

Україна робить ставку не лише на технологію, а на інфраструктуру, контекст і правила гри. Суверенний ШІ України — це поєднання власної LLM «Сяйво», AI Factory з NVIDIA, агентної економіки та регулювання, яке не гальмує інновації. Усі ці елементи зшиваються в одну траєкторію — від мови й даних до сервісів для громадян.

У глобальній гонці штучного інтелекту країна з обмеженими ресурсами не може дозволити собі пасивність. Питання стоїть не в тому, чи використовувати ШІ, а в тому, хто контролює дані, моделі та інституційні рамки їх застосування.