ШІ створює фейкові фото загиблих українців: у соцмережах запустили нову шахрайську кампанію
У соцмережах поширюють емоційні публікації з нібито фотографіями жертв російських обстрілів, але частина таких зображень створена штучним інтелектом. Мета кампанії — привернути увагу, збільшити охоплення сторінок і потенційно отримати доступ до персональних даних користувачів.
Центр протидії дезінформації попередив про нову хвилю маніпулятивного контенту в соцмережах, де трагедії війни використовують для залучення аудиторії.
Користувачам показують зображення, які нібито демонструють загиблих після російських атак, додаючи емоційні тексти та заклики перейти за посиланнями.
Однак перевірка показує: ці фото не є реальними кадрами з місць обстрілів.
Як працює схема із ШІ-фото
За допомогою генеративного штучного інтелекту створюються зображення, які виглядають як справжні фотографії людей, зруйнованих будівель або наслідків атак.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Такі публікації часто мають кілька спільних ознак:
- сильний емоційний заголовок;
- заклик терміново перейти за посиланням;
- відсутність підтверджених джерел;
- нові або підозрілі сторінки, які активно збирають підписників.
Головна мета — не інформування, а отримання уваги користувачів.
Навіщо створюють фейкові трагедії
Подібний контент може використовуватися для різних цілей:
- швидкого збільшення кількості підписників;
- накручування переглядів та рекламного доходу;
- перенаправлення людей на сторонні сайти;
- збору персональних даних.
Маніпулятори використовують природну реакцію людей на трагедії — співчуття та бажання допомогти.
Як розпізнати створене ШІ зображення
Фахівці радять звертати увагу на деталі, які часто видають штучне походження картинки:
- неприродні риси обличчя;
- дивні пальці або руки;
- нечіткі деталі на фоні;
- неправильні написи чи символи;
- відсутність інформації про місце, час та джерело фото.
Також варто перевіряти, чи публікували подібну інформацію офіційні медіа або державні установи.
Що робити, якщо побачили такий пост
Центр протидії дезінформації закликає:
- не переходити за підозрілими посиланнями;
- не поширювати неперевірені публікації;
- не підписуватися на сумнівні сторінки;
- перевіряти інформацію через надійні джерела.
У період війни фейкові історії стають не лише способом маніпуляції емоціями, а й потенційним інструментом шахрайства.
Штучний інтелект значно спростив створення реалістичних зображень, тому критичне мислення та перевірка інформації стають важливішими, ніж будь-коли.
0
Підписуйтеся на наші соцмережі
Спільнота
Пиши на SPEKA!
Будь в курсі зі SPEKA!
Раз на тиждень ми будемо відправляти вам найцікавіші редакційні матеріали.
