Дефіцит бюджету України: Сергій Фурса про реформи, гроші та кризу

Дискусії довкола українського бюджету все частіше нагадують розмову глухих із німими: Офіс Президента запевняє, що дефіцит закриють до кінця року, Міністерство фінансів попереджає про критичний брак коштів, а західні партнери дивуються, чому Київ не вибирає вже зарезервовані ресурси. В інтерв'ю на YouTube-каналі HYPERCUBE інвестиційний банкір та заступник директора з питань торгівлі цінними паперами в Dragon Capital Сергій Фурса розставив крапки над «i» в ключових економічних питаннях сьогодення.

За словами експерта, у кожної зі сторін є своя правда, проте ключова проблема полягає не у відсутності грошей, а у невиконанні Україною взятих на себе зобов'язань.

$29,5 млрд на столі: чому дефіцит бюджету України зростає

Україна просить у партнерів додаткові $27 млрд, хоча на рахунках міжнародних програм вже зарезервовано $29,5 млрд. Щоб отримати ці кошти, достатньо виконати узгоджений перелік структурних маяків МВФ та Європейського Союзу. Проте протягом року ключові законодавчі ініціативи саботувалися через опір політичних груп та бенефіціарів тіньових схем.

Розрахунок на те, що західні партнери знову «пробачать» невиконані обіцянки через важку воєнну ситуацію, як це було під час візиту голови МВФ Крісталіни Георгієвої до замерзаючого Києва, цього разу не спрацював. В Євросоюзі та МВФ накопичилося роздратування через відсутність прогресу в системних реформах.

Наслідки цієї бездіяльності вже відчутні на місцях: уряд змушений максимально урізати всі видатки, окрім оборони та соціальної сфери. Публічний сигнал мера Львова Андрія Садового щодо затримок із виплатами комунальникам — лише перший симптом штучно створеної бюджетної кризи. За оцінкою фахівців, при наявності політичної волі парламент здатний ухвалити всі необхідні законопроєкти за тиждень, відкривши доступ до заблокованого фінансування.

Тіньові схеми та саботаж: що блокує важливі реформи й MilTech

Підписуйтеся на наші соцмережі

Серед заблокованих ініціатив — законопроєкт про оподаткування посилок, покликаний вирівняти умови для українського ритейлу та китайських маркетплейсів. Проти реформи виступають поштові оператори через ризик падіння обсягів відправлень, а також ділки, які заробляють мільярди доларів на розбитті комерційних контейнерів на дрібні безмитні посилки. Інший блок протистояння стосується збереження контролю над силовим блоком — зокрема, небажання надавати реальну незалежність ДБР та Генеральному прокурору.

Аналогічний застій спостерігається у сфері вітчизняного MilTech. Попри наявність потенційного експортного ресурсу на десятки мільярдів доларів, продаж зброї за кордон залишається фактично заблокованим.

Український оборонно-промисловий комплекс не володіє унікальними апаратними технологіями — його головною цінністю є реальний бойовий досвід і масиви даних. Якщо Україна не інтегрується в ланцюжки західних виробників через спільні підприємства з німецькими, шведськими чи французькими компаніями, вони швидко реплікують українські розробки самостійно.

Заблоковані порти та порівняльний економічний стрес з росією

З вересня дефіцит бюджету поглибився через проблеми з морським експортом, що призвело до недоотримання близько 50 млрд грн. Найбільше від закриття портів страждає металургія, оскільки її продукція потребує відвантаження «з коліс», тоді як аграрії мають змогу тимчасово призупинити продаж зерна. Україна ризикує залишити всередині країни до 50% експортного потенціалу врожаю, а росія — близько 30%.

Через це прогнози зростання ВВП України на поточний рік скориговано з 1,5% до ~1%, а на наступний рік очікується динаміка в межах падіння на 1%. Втім, втрати від російських обстрілів є на порядок меншими, ніж потенційні збитки від затримки західної допомоги.

Натомість економічний стрес росії є значно глибшим. На останньому аукціоні держоблігацій мінфін рф не продав жодного папера. Покриття дефіциту за рахунок друкарського верстата неминуче виллється в девальвацію рубля, а перерозподіл ресурсів на користь ФСБ та силовиків руйнує цивільні галузі (зокрема ринок нерухомості, де найбільші девелопери, як-от пов'язаний із шойгу «самолет», фіксують колосальні збитки). Війна на виснаження залишається єдиною правильною стратегією для України за умови збереження фінансової підтримки Заходу.

Заморожені активи росії: як залучити $250 млрд для України

Намір українського керівництва залучити авансом частину коштів з бюджету 2027 року є виправданим кроком. Це дозволить збільшити оборонні замовлення вже зараз та посилить тиск на західних партнерів щодо збільшення загального чека допомоги.

Крім того, це повертає до порядку денного питання конфіскації $200–250 млрд заморожених російських активів. Політичні перепони в ЄС слабшають: опозиція з боку Угорщини втрачає вагу, а фінансовий тиск на бюджети Франції, Іспанії та Німеччини змушує європейських лідерів шукати альтернативи грошам власних платників податків.

Економіка після війни: куди вигідно інвестувати капітал

Побоювання щодо неминучої фінансової кризи після завершення бойових дій не мають під собою підґрунтя. До повномасштабного вторгнення дефіцит бюджету України становив близько 3% ВВП, що відповідає найжорсткішим макроекономічним стандартам.

Головним драйвером повоєнного зростання стане євроінтеграція. Незалежно від того, чи займе вступ до ЄС 3 чи 10 років, вирішальною для інвесторів є незворотність цього шляху. Крім того, Євросоюз бере на себе часткове фінансування української армії як форпосту європейської безпеки.

Серед найперспективніших напрямків для інвестицій виділяються:

Затримати чи прискорити цей процес може лише швидкість проведення внутрішніх реформ, адже міжнародний капітал приходить туди, де діють зрозумілі та рівні правила гри.