Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Експорт зброї під час війни: чому українському ОПК потрібні закордонні ринки

Світлана Овсієнко
Світлана Овсієнко Копірайтер SPEKA
Підписатися на нас
0
8 хвилин читання
Експорт зброї під час війни: чому українському ОПК потрібні закордонні ринки зображення 1 Експорт зброї під час війни: чому українському ОПК потрібні закордонні ринки. Фото: hromadske.talk

Щоденні повітряні атаки та інтенсивні бої на лінії фронту формують переконання, що кожна виготовлена в країні одиниця озброєння має негайно спрямовуватися до Сил оборони. Проте український оборонно-промисловий комплекс опинився в парадоксальній ситуації: потужності вітчизняного мілтеку зросли у десятки разів, але державний бюджет не здатен повністю викупити виготовлену продукцію. Під час конференції «Гарт», відео з якої було опубліковано на Youtube-каналі hromadske_talk, представники оборонного сектору, українського бізнесу та НАТО детально розібрали, чому розблокування експорту зброї — це не про втрату ресурсів, а про єдиний шлях до збереження інженерних кадрів та технологічного випередження ворога.

Парадокс ОПК: чому 55% навантаження вимагає експорту зброї

Виробничий потенціал українського оборонно-промислового комплексу зробив вражаючий стрибок — від 1 мільярда доларів у 2022 році до потенційних 50 мільярдів доларів поточного року. Однак медіанне завантаження підприємств, за даними опитувань асоціації «Технологічні сили України» (ТСУ), становить лише близько 55%. Як пояснює виконавча директорка ТСУ Анастасія Мішкіна, виникла суттєва прогалина між спроможностями приватного ринку та фінансовими можливостями держави: внутрішніх бюджетів бракує для повного викупу того, що вже здатні виробляти українські заводи.

Керівник (СЕО) кластеру Brave1 Андрій Гриценюк наголошує, що в цьому питанні необхідне чітке розмежування категорій озброєння. На внутрішньому ринку зберігається критична дефіцитність за окремими номенклатурами, але по багатьох інших позиціях утворився суттєвий надлишок:

  • Критичний дефіцит (пріоритет для Сил оборони): засоби глибоких ударів (deep strike), мікроударні комплекси та перехоплювачі нового покоління для боротьби з реактивними БПЛА.
  • Профіцит виробничих потужностей: розвідувальні БПЛА, стандартні FPV-дрони, наземні логістичні платформи та базові безпілотні перехоплювачі.

За словами технічного директора компанії «Девіро» Дениса Чумаченка, технологічні лінії, розробники та кваліфіковані робітники вимагають постійних фінансових вливань. Якщо державне замовлення на певний тип БПЛА зупиняється, компанія опиняється перед вибором: звільняти людей чи виходити на зовнішні ринки. Отриманий від експорту прибуток — це єдине джерело для приватного R&D, без якого створити новітні засоби протидії ворожим технологіям у реальному часі просто неможливо.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Конвенційне озброєння та дрони: де чекає ринок «Укроборонпром»

Для сегмента конвенційної зброї експорт — це насамперед питання збереження робочих місць та присутності в глобальній екосистемі. Заступник генерального директора АТ «Українська оборонна промисловість» із міжнародного співробітництва Андрій Пахучий підкреслює, що швидка зміна тактики на фронті регулярно створює тимчасовий профіцит окремих потужностей. Наприклад, через високу щільність ворожих засобів ураження класичні механізовані штурми стали рідкістю, що вивільнило потужності з виготовлення бойових броньованих машин (ББМ).

«Укроборонпром» будує експортну стратегію на двох ключових стовпах:

  • 1
    Традиційні ринки (Близький Схід, Південно-Східна Азія, Африка): підтримка боєздатності та модернізація бронетехніки й ракетних систем, поставлених за попередні десятиліття.
  • 2
    Компонентна кооперація із західними гігантами: експорт високотехнологічних вузлів. Уже зараз майже вся турецька військова авіація — від вертольотів ATAK 2 та БПЛА Akinci і Kizilelma до перспективного винищувача Kaan — літає на українських турбінних двигунах.

Водночас в Україні сформувався потужний кластер із понад 300 компаній, які виготовляють компоненти non-China: електродвигуни, гімбали, системи зв'язку та антени. Оскільки світовий ринок прагне позбутися китайських складників, українські компоненти мають колосальний експортний потенціал завдяки бойовій перевірці та вигідній ціні.

Український оборонно-промисловий комплекс: від виживання до глобального ринку / hromadske.talk 

Інтеграція в НАТО та бюрократичні пастки Постанови № 875

Міжнародні партнери проявляють високу зацікавленість в українському досвіді. Офіцер з оборонного планування штаб-квартири НАТО Філіп Керот зазначає, що Альянс вивчає українські методи швидкого розгортання виробництва: наземні роботизовані комплекси в Україні проходять шлях від креслення до бойового застосування за 3 місяці проти 2 років у країнах Заходу. Заступниця старшого представника НАТО в Україні Таня Гардман додає, що зв'язок між Україною та Альянсом став двостороннім — НАТО не зможе ефективно розвивати оборонну промисловість без вивчення українських уроків.

Проте практична інтеграція та міжнародна співпраця блокуються українським регуляторним полем:

  • Пауза проєкту Brave NATO (Brave Tinder): спільна програма Brave1 та НАТО зібрала понад 150 спільних заявок від українських та іноземних розробників для створення спільних продуктів при паритетному фінансуванні 50/50. Проєкт зупинився через неможливість отримати експортні дозволи.
  • Правові суперечності: за словами Андрія Гриценюка, передача іноземного дрона військовій частині для тестування з наступним наданням письмового відгуку інженерам юридично підпадає під «надання експортної послуги з тестування» без ліцензії.
  • Кабальні умови Постанови КМУ № 875: нормативна база вимагає від підприємства сплатити 20% від суми майбутнього контракту до спеціального комітету ще до укладання угоди. Якщо контракт зривається, повернути кошти з бюджету майже неможливо.
  • Втрата цінової переваги: за оцінкою Дениса Чумаченка, українські дрони розробляються на доступних мікроконтролерах (як-от Raspberry Pi) і не мають інтеграції з натівськими системами керування боєм (BMS) чи кліматичних сертифікатів на мінус 50°C. Західний покупець готовий купувати український продукт дешево та сертифікувати його самостійно, але додатковий податковий набір у 20–30% зрівнює ціну українських БПЛА з готовими сертифікованими аналогами з Ізраїлю чи США.

Французький досвід (агентство DGA) доводить можливість іншого підходу: дозвіл на проведення переговорів із закордонним партнером надається за 1 тиждень, а ліцензія на контракт — за 1–2 тижні. В Україні ж із близько 400 поданих заявок, 90% яких були схвалені РНБО, за останні місяці компанії не отримали жодного реального дозволу.

Єдиний регулятор та прозорі правила: як відкрити експорт зброї

Щоб вітчизняний мілтек не втратив сформований темп розвитку, учасники обговорення виділили чотири прикладні реформи, які необхідно реалізувати на державному рівні:

  • 1
    Створення «єдиного вікна» регулювання: замість проходження виснажливого «ВЛК для бізнесу» крізь десятки кабінетів СБУ, ДСЕКУ, Міноборони та Мінекономіки, рішення має ухвалювати один регуляторний орган у чітко регламентовані терміни.
  • 2
    Скасування збору за Постановою № 875: перехід до нульової або прозорої мінімальної експортної ставки, яка не вимиватиме обігові кошти та R&D-бюджети компаній.
  • 3
    Дерегуляція цивільних компонентів: виведення складників загального призначення (електродвигунів, антен, корпусних елементів) із суворого списку товарів подвійного використання (dual-use).
  • 4
    Орієнтація на міжурядові угоди (G2G): перехід від продажу окремих залізяк до експорту комплексних рішень через державні рамкові домовленості («дрон-діли»), передачу технологій локального збирання та забезпечення 10-річного циклу підтримки (life-cycle management).

Майбутнє ринку мілтек: чому експорт зброї змінить хід війни

Відкриття експорту зброї під час війни — це не про розпродаж необхідних фронту ресурсів, а про створення самоокупної та технологічно незалежної оборонної індустрії. Без зовнішніх контрактів українські виробники втратять інженерний потенціал та фінансову спроможність створювати засоби протидії новим загрозам. Запровадження прозорих правил гри та адаптація до стандартів НАТО дозволять перетворити український ОПК з режиму ситуативного «гасіння пожеж» на стійку галузь, що забезпечуватиме економіку валютною виручкою та гарантуватиме довгострокову безпеку держави.

0
Icon 0

Підписуйтеся на наші соцмережі