$27 млрд дефіциту та пільги: Гетманцев про режим економії бюджету

Українська система державних фінансів опинилася на межі критичної розбалансованості, коли власні податкові надходження покривають лише третину поточних потреб країни, включаючи сектор оборони. Решту двох третин видатків забезпечують міжнародні партнери, проте політичний саботаж і затримка ключових рішень у парламенті ставлять під загрозу подальше надходження допомоги.

Про запровадження жорсткого режиму секвестру неефективних видатків та масштабну бюджетну кризу на Radio NV розповів голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Скорочення на 70 мільярдів та військова цензура видатків

Уряд під орудою прем'єр-міністра Сергія Корецького анонсував виявлення близько 70 мільярдів гривень у бюджетних програмах, які підлягають першочерговому скороченню. Головною причиною секвестру є хронічна неефективність використання державних коштів.

Аналіз бюджетного процесу свідчить, що кожної весни близько п’ятої частини усіх державних програм першого кварталу функціонують навіть без затвердженого паспорта міністерства фінансів. Розпорядники коштів просто не доходять до міністерства для погодження кошторисів. Серед найбільших претендентів на скорочення видатків опинилися програми інформаційної політики, різноманітні формати «національних кешбеків», а також окремі напрями Мінсоцполітики.

У поточних умовах держава змушена запроваджувати так звану «військову цензуру видатків». Це означає жорстку ревізію кожної гривні та кадрово-управлінські рішення щодо розпорядників, які не здатні забезпечити належний рівень контролю за видатками. При цьому соціальні зобов'язання, виплати пенсій, зарплати медикам та вчителям скороченню не підлягають і залишаються другим пріоритетом після безпеки.

Діра у $27 мільярдів: чому оборонному бюджету не вистачає коштів

Підписуйтеся на наші соцмережі

Режим економії у 70 мільярдів гривень (близько $1,5 млрд) є лише краплею в морі порівняно з реальним розривом у фінансуванні Збройних Сил. Наразі дефіцит оборонного бюджету України досяг позначки у 27 мільярдів доларів США.

Ця цифра сформувалася внаслідок внутрішніх перерозподілів у міністерстві оборони з початку 2026 року, коли ресурси, заплановані на грошове забезпечення та утримання військовослужбовців, спрямовувалися на термінову закупівлю озброєння. Паралельно під загрозою опинилося отримання ще майже $30 мільярдів від Єврокомісії, МВФ та інших міжнародних інституцій, при тому що критичний розрив у 50 мільярдів гривень виникає вже до кінця поточного року.

Кредитна програма Євросоюзу обсягом 90 мільярдів євро на два роки покриває лише дві третини необхідних Україні видатків. Проте розраховувати на ці кошти держава може лише за умови чіткого виконання міжнародних зобов'язань. Наразі у Верховній Раді перебуває пакет із 26 законопроєктів (до яких Кабмін планує додати ще близько десятка), ухвалення яких є безпосередньою умовою подальшого фінансування. Провал голосувань у парламенті загрожує зупинкою співпраці з МВФ та втратою траншу у $1,5 млрд, який виступає «якорем» для всіх інших програм міжнародної підтримки.

Скасування пільг на посилки: чому ціна питання €4,2 мільярда

Одним із найбільш резонансних провалів у парламенті стало повторне відхилення законопроєкту про скасування податкової пільги (ПДВ) на міжнародні поштові відправлення вартістю до 150 євро. Це рішення є безпосередньою вимогою європейських партнерів, прив’язаною до виділення макрофінансової допомоги у розмірі 4,2 мільярда євро.

Україна залишається єдиною країною у світі, яка зберігає пільговий режим для закордонних посилок. На поточний момент ця норма стимулює не вітчизняного виробника, а китайських постачальників із маркетплейсів на кшталт AliExpress та Alibaba. Іноземний бізнес не сплачує ПДВ, не створює робочих місць в Україні та демпінгує ринок.

Водночас українські підприємці змушені сплачувати 20% ПДВ, а деякі з них навіть переносять власні склади до Польщі, аби ввозити товари під виглядом пільгових посилок. Крім того, механізм пільгових відправлень перетворився на тіньову схему: комерційні партії товарів (наприклад, брендове взуття) подрібнюються на сотні дрібних посилок на ім'я громадян, які навіть не підозрюють про такі замовлення. Відмова депутатів від ухвалення непопулярного рішення через острах втрати електоральних рейтингів ставить під загрозу фінансову стійкість всієї держави.

Тіньовий ринок та митниця: куди зникають 150 мільярдів гривень

Поки парламент вагається щодо скасування пільг для фізосіб, державний бюджет продовжує втрачати колосальні ресурси через контрабанду та непрозору роботу митної служби. За оцінками економічних експертів, зокрема Іллі Несходовського, щороку поза бюджетом залишається близько 150 мільярдів гривень.

Попри кадрове перезавантаження митниці, Бюро економічної безпеки (БЕБ) та НАБУ, де керівні посади обіймають вихідці з антикорупційних органів, відчутних зрушень у боротьбі з контрабандою за три місяці роботи нового керівництва митниці не відбулося. Хоча БЕБ функціонує у відновленому форматі понад рік, результати його діяльності залишаються незадовільними.

Складною залишається ситуація і з підакцизними товарами:

Додаткове напруження створює ситуація в Агенції оборонних закупівель, де після відставки керівника Арсена Жумаділова обсяг простроченої дебіторської заборгованості досяг 45,8 мільярда гривень.

Режим економії бюджету: від бруківки до жорсткого контролю

На тлі глибокого дефіциту оборонного бюджету особливого обурення набуває політика окремих місцевих громад. У той час як великі міста на кшталт Києва витрачають мільйони гривень на перекладання бруківки чи оновлення якісного асфальту, малозабезпеченим громадам не вистачає коштів навіть на базові соціальні виплати.

Відсутність системного державного рішення щодо перерозподілу ресурсів місцевих бюджетів вимагає високої свідомості від самих громад та жорсткої реакції на неефективні витрати на місцях.

Україна підійшла до межі, коли политичні маніпуляції та зволікання з реформами здатні спровокувати фінансовий колапс. Покриття дефіциту в 27 мільярдів доларів можливе виключно за умови збереження довіри та фінансової підтримки західних союзників. Виконання міжнародних зобов'язань, запровадження суворої військової цензури бюджетних видатків та реальна детінізація економіки — це єдиний шлях для збереження суверенітету та платоспроможності держави.