Чому деякі дерева жовтіють раніше: справа не лише в погоді

3 хвилин читання

Чому одні дерева жовтіють раніше за сусідів, навіть коли погода однакова? Нове дослідження Університету Дюка припускає, що справа не лише в коротших днях і холоді, а й у тому, що «їдять» самі листки. Вчені повʼязали ранню зміну кольору з балансом поживних речовин усередині листя, пише Earth.

Не тільки холод: що змушує листя рано втрачати зелень. Фото: Magnific 

Чому деякі дерева жовтіють раніше 

  • Коротший світловий день, прохолода й дощі справді впливають на те, коли дерева скидають зелень. 
  • Але погода пояснює не все. Команда під керівництвом Тонга Цю проаналізувала ліси по всіх США, від Аляски до Гаваїв, і помітила цікаву закономірність.
  • Там, де в листі було багато азоту відносно фосфору, дерева втрачали літню зелень раніше. Такий ефект побачили у 20 з 25 обстежених лісів. 
  • А от калій діяв навпаки: більше азоту відносно калію означало, що дерево довше лишалося зеленим. Про інші несподівані відкриття науковців про дерева ми розповідали окремо.
  • Азот, фосфор і калій потрібні листю, щоб будувати білки й хлорофіл і давати раду цукрам. Фосфор важливий для перенесення енергії всередині клітин. 
  • Коли його мало, цей процес може сповільнюватися, і листок втрачає зелень швидше. Восени дерево й так розбирає хлорофіл і витягує фосфор із листя в ті частини, що переживуть зиму.
Читайте також: Apple повідомила, що понад 100 тисяч застосунків уже оптимізували для нового складаного смартфона iPhone Duo. Водночас частина популярних сервісів досі не адаптувала інтерфейс до його внутрішнього та зовнішнього дисплеїв.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Схоже, є певна золота середина, де азот і фосфор збалансовані. Щойно її перейдено, дерева починають змінювати колір раніше.
Пояснює Тонг Цю

Він додає, що дисбаланс між азотом і фосфором шкідливий для рослин загалом.

Як вимірювали поживні речовини у листі 

Найцікавіше в самому методі. Зазвичай, щоб виміряти поживні речовини, доводиться збирати листя й везти в лабораторію. 

Тут же вчені зчитували їх дистанційно. Спеціальний прилад із літака фіксував відбите світло у 426 вузьких смугах, більшість із яких око не бачить. Ці дані звірили приблизно з 300 зразками листя з освітлених верхівок.

Дослідники охопили 25 лісових ділянок і для кожної визначили день, коли «зеленість» падала до найнижчих 15% за рік. Кожну ділянку поділили на квадрати близько 30 метрів завширшки. Аналіз враховував погоду, висоту над рівнем моря, породу дерев і висоту крон.

Наслідки виходять за межі краси осені. Якщо додати до прогнозів дані про поживні речовини, передбачати, скільки ліс лишатиметься зеленим, можна точніше. Модель, у якій врахували поживні речовини, краще описала реальність у 22 з 25 лісів.

Є й кліматичний бік. Листя, яке рано «вимикається», раніше припиняє поглинати вуглекислий газ, тож у лісу стає менше часу накопичувати вуглець за рік. Автори припускають, що подальше азотне забруднення лишатиме більше лісів із дефіцитом фосфору, а отже осінь може приходити раніше. Про те, чи зможуть технології-«пилососи» вуглекислого газу врятувати клімат, Speka писала окремо.

Про те, як сама Земля стримує потепління через прихований «термостат», можна почитати окремо.