Брифінг Михайла Федорова: дрони, Сирський і проблеми армії
Михайло Федоров провів брифінг для медіа на тлі акцій у Києві та регіонах на його підтримку і проти усунення з посади міністра оборони. У трансляції каналу «Суспільне Новини» урядовець підбив підсумки роботи в оборонній сфері, назвав головні проблеми військового управління, пояснив розбіжності з головнокомандувачем Олександром Сирським і попередив про ризики для технологічних реформ.
Виступ Федорова був не лише звітом про дрони, цифровізацію та закупівлі. Посадовець представив власний аудит оборонної системи й сформулював ключову суперечність: Україна вже створила технологічні інструменти асиметричної війни, але стара модель управління не встигає за швидкістю їх розвитку.
Головне з брифінгу Федорова: як формувалася дронова екосистема
Свою роботу в оборонній сфері Михайло Федоров відраховує від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Тоді команда Мінцифри долучилася до забезпечення України Starlink, запуску UNITED24 та першого збору «Армія дронів».
За словами урядовця, Міністерство оборони на той момент системно не закуповувало безпілотники. Перші дрони, морські безпілотні платформи та далекобійні системи фінансували завдяки зборам, а окремі напрями фактично починалися як стартапи.
Серед основних результатів Федоров назвав:
- відкриття ринку дронів і встановлення маржинальності для виробників до 25%;
- перші закупівлі морських дронів і далекобійних безпілотників;
- розвиток системи Delta;
- створення рот ударних дронів і Сил безпілотних систем;
- запуск електронних балів за підтверджені ураження;
- створення Brave1 Market;
- пряме фінансування найрезультативніших підрозділів;
- відкриття ринків дронів-перехоплювачів і наземних роботизованих комплексів.
Михайло Федоров заявив, що нині 95% уражень противника здійснюються дронами. Це оцінка, наведена самим посадовцем, а не незалежно підтверджена статистика. Водночас вона відображає головну зміну війни: безпілотники стали одним із базових інструментів бойової роботи.
Брифінг Михайла Федорова: як працюють електронні бали
Система електронних балів поєднала підтверджені ураження, фінансування та закупівлі. Після відеоверифікації результату підрозділ отримує бали, які може використати для придбання дронів через Brave1 Market.
За цією моделлю додаткові ресурси почали спрямовувати «Альфі», групі «Лазар», підрозділам «Мадяра», «Ахіллес», «Рарог», К2 та іншим командам, які демонстрували високі результати.
Федоров також заявив, що система дає змогу щомісяця фіксувати ураження 27–35 тис. російських військових. Через закритий характер бойової статистики цей показник слід сприймати як дані, озвучені урядовцем.
Логіка системи полягає у швидкості. За словами посадовця, технологічні продукти на фронті оновлюються кожні два-три місяці, тому результативні підрозділи мають отримувати сучасне обладнання без тривалого проходження централізованих процедур.
Реформа ЗСУ: спочатку дрони, потім піхота
Окремим напрямом Михайло Федоров назвав дроново-штурмові підрозділи. Їхня концепція відрізняється від традиційного штурму: безпілотники мають виявити й максимально послабити противника, після чого до роботи долучається піхота.
Модель передбачає таку послідовність:
-
1
Дрони виявляють позиції, логістику й техніку противника.
-
2
Безпілотні системи уражають вогневі точки та ізолюють поле бою.
-
3
Піхота заходить після зниження спроможностей ворога.
-
4
Основні ризики переносяться з людей на техніку.
Як приклад Федоров навів операцію «Ашан». За його словами, за кілька ночей на глибину до 50 км спрямували тисячі дронів і знищили понад 700 одиниць російської техніки. Посадовець стверджує, що після цього з травня до жовтня на відповідній ділянці не було механізованих атак.
Під час операції «Ашан-2», за наведеними ним даними, за дві ночі уразили 250 артилерійських установок. Ці приклади урядовець використав як аргумент на користь переходу від розрізненого застосування дронів до операцій на значній глибині.
Дрони-перехоплювачі та 50 тисяч наземних роботів
Ще одним результатом Федоров назвав допуск приватних компаній до бойового тестування дронів-перехоплювачів. Виробники могли інтегруватися в регіональні системи ППО, випробовувати техніку проти Shahed і отримувати винагороду за успішне застосування.
Підписуйтеся на наші соцмережі
За оцінкою посадовця, перехоплювачі збивають 70–90% дронів на ділянках, де їх застосовують. Він не називав єдиного показника для всієї системи ППО, тому ці цифри не можна поширювати на всю територію України.
Торік, за словами Михайла Федорова, держава законтрактувала 12 тис. наземних роботизованих комплексів, а цього року планує закупити 50 тис. НРК.
Головна ідея такого масштабування — заміщувати людей технікою у найнебезпечніших операціях. Україна не може залучати такий самий людський ресурс, як росія, тому має посилювати технологічну асиметрію.
Федоров про Starlink для росіян і мале ППО
Михайло Федоров розповів, що після появи над Києвом Shahed із терміналом Starlink виникла загроза керованих оператором дронів, здатних обходити засоби радіоелектронної боротьби та змінювати маршрут.
За його словами, після відеорозмови Ілон Маск погодився запровадити систему «білих списків». Українські термінали довелося оперативно реєструвати через ЦНАПи та цифрову інфраструктуру держави.
Іншим пріоритетом стало створення малого ППО. Його заявлена мета — перехоплювати щонайменше 95% Shahed і крилатих ракет завдяки новій організації, дронам-перехоплювачам та іншим відносно дешевим засобам.
Федоров визнав, що повністю реалізувати цю модель не вдалося. Однією з перешкод він назвав відсутність чіткої відповідальності за протиповітряний захист окремих регіонів.
Проблеми армії, які назвав Михайло Федоров
Найгостріша частина брифінгу стосувалася системи управління. Після аудиту посадовець описав кілька взаємопов’язаних проблем.
По-перше, українська армія тривалий час залишалася зосередженою переважно на тактичному рівні, тоді як росія доктринально працює на оперативну глибину.
По-друге, корпусна система запрацювала нерівномірно. Частина корпусів має зрозумілу вертикаль, стабільне командування та власну культуру, а в інших постійно змінюються керівники або зосереджено до 12–13 бригад.
По-третє, батальйони можуть вилучати з однієї бригади й передавати іншій. Це руйнує цілісність підрозділів і розмиває відповідальність за результат.
Федоров також вказав на інші системні вади:
- постійну заміну командирів;
- ручний розподіл ресурсів;
- тиск на результативних офіцерів;
- недостатнє використання даних про втрати, СЗЧ і бойову ефективність;
- блокування організаційних змін;
- складність переведення потрібних фахівців;
- тривале погодження навіть базових рішень.
За словами урядовця, за п’ять місяців держава закупила більше дронів, ніж за весь попередній рік, але значна частина підрозділів цього не відчула. Причиною він назвав ручний розподіл, через який бригади й корпуси не можуть прогнозувати свої можливості.
Конфлікт Федорова і Сирського: у чому були розбіжності
Федоров заперечив, що ставив Володимиру Зеленському умову «або я, або Сирський». Після рішення президента не змінювати головнокомандувача посадовець, за власними словами, погодився працювати в чинній конфігурації.
Водночас урядовець звинуватив військове керівництво у блокуванні ініціатив, кулуарній боротьбі та небажанні прямо обговорювати проблеми. Він заявив, що ситуація зрештою дійшла до ультиматуму з боку Сирського.
Це позиція самого Федорова. Відповідь головнокомандувача або Генерального штабу під час брифінгу не наводилася.
Михайло Федоров водночас визнав роль Сирського в обороні Києва, Харківській операції та інших кампаніях 2022 року. Його аргумент полягав у тому, що попередні заслуги не скасовують необхідності адаптувати систему до війни, у якій технології змінюються кілька разів на рік.
Мобілізація потребує нового суспільного договору
У питанні мобілізації Федоров змістив акцент із роботи ТЦК на стан самої армії. На його думку, нові контракти не переконають людей служити, якщо суспільство бачить невизначені терміни служби, проблеми з переведеннями, хаотичне управління та відсутність відповідальності.
Як позитивні приклади посадовець назвав Третій армійський корпус і «Хартію», де є власна доктрина, стабільна вертикаль і відповідальність за визначену ділянку.
Федоров також визнав помилку першого етапу контрактної реформи: команда недостатньо обговорила пропозиції з військовими, депутатами, експертами та суспільством.
Наступний етап, за його оцінкою, має починатися з відкритої розмови про державну стратегію у війні. Лише після визначення цілей можна встановлювати необхідну чисельність війська, обсяг мобілізації, терміни служби та співвідношення витрат на людей і технології.
Оборонні закупівлі: конкуренція замість ручного вибору
Михайло Федоров заявив, що в Міноборони почали переходити до закупівель на основі даних. Запропонована модель передбачала:
- 80% дронів закуповувати серед десяти найрезультативніших виробників у кожній категорії;
- враховувати бойову статистику, електронні бали та замовлення через Brave1 Market;
- 20% продукції купувати через відкриті тендери.
За словами урядовця, на тендері з придбання далекобійних 155-мм боєприпасів одна компанія знизила ціну на $1000 за снаряд. Загальну економію він оцінив у понад $100 млн.
На тендер із закупівлі приблизно 150–160 тис. дронів середньої дальності подалися 59 компаній. Очікуване зниження ціни Федоров оцінював у 20–30%.
Посадовець також повідомив про можливі зв’язки окремих працівників міністерства з приватними компаніями та витік інформації із закритих нарад. Ці твердження залишаються заявами Федорова й потребують окремої перевірки компетентними органами.
Реєстр військовослужбовців наповнений на 95%
Окремим результатом цифровізації Михайло Федоров назвав створення реєстру військовослужбовців, який, за його словами, наповнений на 95%.
Система на базі SAP та «Імпульсу» має охоплювати шлях людини у війську: вручення повістки, навчання, місце служби, бойові виходи, доплати, переведення та закріплене озброєння.
На основі реєстру планували запустити електронний документ військовослужбовця за аналогією з цифровими документами у «Дії».
Водночас Федоров наголосив, що цифровізація не замінює управління. Дані мають цінність лише тоді, коли стають основою кадрових, логістичних і командних рішень.
Відставка Федорова і розмова із Зеленським
Михайло Федоров повідомив, що Володимир Зеленський пропонував йому залишитися в команді як раднику або знайти іншу роль. Від посади радника урядовець відмовився.
За словами посадовця, президент не навів конкретного переліку претензій до його роботи. Федоров пов’язав кадрове рішення із невдоволенням військового керівництва, представники якого нібито вважали, що він заважає або недостатньо допомагає.
Акції на свою підтримку урядовець трактував не як виступ за конкретного міністра, а як реакцію громадян на ризик зміни курсу. Він заявив, що «український народ вийшов за себе» — за збереження підходів, які суспільство вважає важливими.
Головний висновок із брифінгу Федорова
Україна вже створила низку елементів армії нового типу: масові дрони, морські безпілотники, далекобійні удари, дрони-перехоплювачі, наземні роботи, електронні бали, цифрову аналітику та конкурентні закупівлі.
Однак технологічний прорив не гарантує сталої переваги. Без зрозумілої вертикалі відповідальності, стабільних корпусів, прогнозованого постачання та кадрових рішень на основі даних інновації залишатимуться окремими успішними проєктами.
Саме тому головне з брифінгу Федорова — не лише його конфлікт із Сирським або питання відставки. Йдеться про межу, якої досягла українська технологічна модель війни: подальший успіх залежить уже не стільки від кількості нових дронів, скільки від здатності держави перебудувати під них систему управління.