Олексій Бабенко про обшуки у «Вирії», інвестиції та дрони з ШІ
Силовий тиск правоохоронців на розробників зброї, кадровий струс у Міністерстві оборони та невідворотний перехід до бойових систем зі штучним інтелектом вивели вітчизняний miltech на нову межу. Поки український оборонно-промисловий комплекс готується до автономних війн майбутнього, внутрішні бюрократичні й процесуальні бар'єри створюють ризики для обороноздатності країни. Про приховані мотиви гучних обшуків, реальний стан ринку БПЛА, облігації під 30% та автономне озброєння в інтерв'ю YouTube-каналу «LIGA Бізнес» розповів співзасновник і генеральний конструктор компанії «Вирій» Олексій Бабенко.
Кадрові струси в Міноборони: реформи Федорова, АОЗ та конфлікт через артилерію
Звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони та відставка очільника Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Арсена Жумаділова викликали чимало побоювань щодо стабільності постачання армії. Втім, операційна команда Федорова залишилася на місцях, забезпечивши тяглість процесів. Новий очільник Міноборони Євген Хмара продовжує курс на цифровізацію, лібералізацію та прозорість, додаючи до цього необхідну децентралізацію постачання. Зауважимо, що очільник МВС Ігор Клименко відмовився від пропозиції очолити оборонне відомство саме через надвисокі вимоги суспільства на тлі кадрових скандалів. Подібний спротив свого часу долав і Жумаділов, який заходив в АОЗ під шквалом критики, але зумів побудувати прозору систему DotChain та ліквідувати організаційну неспроможність у закупівлях.
За часів Федорова було впроваджено ключові ефективні рішення:
- Впроваджено алгоритм розподілу закупівель (80/20): 95% фінансування спрямовувалося компаніям із топ-рейтингу системи DotChain, що перекрило корупційні лазівки.
- Оперативно заблоковано використання терміналів Starlink російськими окупаційними військами.
- Ефективність збиття ворожих БПЛА «Shahed» доведено до 95%, де 80–90% результату забезпечують перехоплювачі та FPV-дрони.
- Євген Хмара показав високу менеджерську жорсткість, зупиняючи розробку будь-яких проєктів без визначених відповідальних та чітких дедлайнів.
Головною причиною відставки Федорова став конфлікт навколо перерозподілу оборонних видатків. Раніше бюджет на артилерію перевищував видатки на безпілотники, хоча за статистикою артилерія вражає лише 2,7% сил ворога, а дрони — 95%. Коли Федоров почав скасовувати тендери на артилерійські боєприпаси через переповнені склади та високі залишки, це викликало спротив постачальників, які вже завезли товар під закупівлі. Паралельно опоненти команди Федорова запустили дезінформацію про нібито непередавання Міноборони специфікацій (ТТХ) на зброю, намагаючись дискредитувати новостворені центри компетенцій та розставити своїх людей у міністерстві.
Анатомія обшуків ДБР: фейкові папочки, розмова з Сирським та справжні мотиви
Ранкові обшуки ДБР у помешканні Олексія Бабенка та на майданчиках компанії «Вирій» проводилися під виглядом «невідкладних», хоча жодних юридичних підстав для цього не існувало. Згодом вилучені кошти компанії повернули через суд, визнавши їх конфіскацію незаконною. Слідчі вилучили ноутбуки та нотаріальний акт щодо придбання частки видання «Бабель», який просто лежав у рюкзаку Бабенка. Щоб не затягувати процеси, засновник «Вирію» особисто ініціював власний допит.
Серед оголошених правоохоронцями версій фігурували звинувачення у завищенні цін на FPV-дрони, виведенні коштів через ФОП, а також політичні міфи про фінансування медіакампаній проти головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського або виведення капіталу для Петра Порошенка. Насправді фонд Порошенка купував у компанії «Вирій» близько 50% усіх своїх безпілотників, але у загальній структурі продажів виробника це становило лише 1–2%. Натомість «Вирій» посідав 70% усього обсягу FPV-дронів для ЗСУ через DotChain. Усі листування з Федоровим зводилися до єдиного робочого повідомлення про експорт, а з Порошенком контакту не було взагалі.
«Заряджати патрони» для обшуків допомагали дрібні конкуренти, витіснені з ринку нижчими цінами «Вирію», а також особи, які прагнули корупційних відсотків. Питання про те, хто саме натиснув на «спусковий гачок», залишається відкритим, однак після публічного розголосу та потужної підтримки військових і громадянського суспільства більшість звинувачувачів змінили позицію. Особиста зустріч Бабенка з генералом Олександром Сирським підтвердила, що главком не мав стосунку до силового наїзду, а 70% розмови було присвячено ситуації на передньому краї.
Силовий тиск на оборонку, збитки «Вирію» та відлякування інвесторів
Випадки силового тиску непоодинокі: кримінальні справи відкривають як проти малих, так і проти великих українських виробників зброї. Коли правоохоронні органи приходять із претензіями про «завищення цін» до підприємства із найнижчою вартістю продукції на ринку, це посилає руйнівний сигнал усій галузі. У день обшуків іноземні інвестори скасовують перемовини з українськими компаніями через високі ризики свавільного вилучення майна.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Прямі наслідки дій ДБР для компанії «Вирій»:
-
1
У перший місяць виробництво впало на 30%.
-
2
Компанія була змушена повністю вимкнути цифрові системи на місяць для відновлення інфраструктури, побоюючись витоку секретних даних росіянам через бази ДБР.
-
3
Довелося позачергово релокувати виробничі майданчики.
Облаштування однієї локації (ремонт, вентиляційні системи, випробувальні стенди) коштує від 40 до 80 млн грн. Щоб уберегтися від ракетних ударів ворога, «Вирій» відмовився від великих об'єктів на 10–15 тис. кв. м, створивши мережу невеликих децентралізованих цехів, нищення яких для рф дорожче за вартість самої балістичної ракети.
Державна допомога, корупція та розподіл замовлень
Відповідаючи на запитання щодо нерівних умов, Бабенко підтверджує, що держава може надавати окремим виробникам більше сприяння. Наприклад, компанія FairPoint отримала специфічну документацію на ракети (С-300), хоча цю можливість пропонували сорока виробникам у залі. Так само західним діячам рівня Еріка Шмідта урядовці можуть довіряти більше, ніж локальним розробникам.
Утім, у 99% випадків йдеться не про корупцію, а про обмежений державний ресурс. Преференції виникають тоді, коли конкретний виконавець доводить свою спроможність вирішити критичне завдання Міноборони в найкоротші терміни.
Фінанси «Вирію», оцінка в $5 млрд та народні облігації Inzhur
У 2025 році загальний оборот «Вирію» сягнув 10 млрд грн, а за перші шість місяців 2026 року цей показник уже перевищено. Попри те, що на початку діяльності Ерік Шмідт пропонував викупити компанію за $25 млн, сьогодні оцінка 100% «Вирію» становить від $2 млрд до $5 млрд. Це пояснюється високою прибутковістю та потенціалом європейського ринку переозброєння, чий бюджет у 200 разів перевищує український.
Для розширення виробництва «Вирій» залучає капітал українців через фонд Inzhur (Інрмітек):
- Поріг входу — від 1000 грн.
- Прогнозована дохідність — до 29–30% річних у гривні.
- Повернення коштів гарантується коротким фінансовим циклом: залучені кошти обертаються у виробництві від 5 до 10 разів на рік.
- Виплата відсотків відбувається кожні 35 днів із залученням складного відсотка.
Загальний ліміт випуску становить 4 млрд грн, із яких майже 1 млрд грн уже залучено. Первинне розміщення на 5 млрд грн стало абсолютним рекордом для корпоративних облігацій в Україні, перевершивши показники «Нової пошти».
Компоненти, Telegram-канали та законодавчий абсурд локалізації
У разі термінових запитів від військових на дрони зі специфічними частотами «Вирій» закуповує дефіцитні відеопередавачі через Telegram-канали, OLX та Prom.ua. Це коштує у півтора раза дорожче за прямі поставки з Азії, проте забезпечує необхідну на війні оперативність.
Зараз рівень локалізації у продукції «Вирію» становить 70–80%. Одна автоматизована SMT-лінія з 5 працівниками виготовляє польотні контролери та плати для 100 000 дронів на місяць. Повна незалежність від Азії неможлива через монополію Китаю на 90% світового ринку магнітів. Водночас вітчизняні виробники стикаються з нормативним абсурдом:
- Імпорт готових деталей із Китаю звільнений від ПДВ та мита.
- Завезення сировини, чипів та магнітів для виробництва компонентів в Україні оподатковується ПДВ і митом за повною ставкою.
Купівля українських компонентів наразі залишається виключно соціальною відповідальністю бізнесу, оскільки законодавство створює вигідніші умови для китайського імпорту.
Міжнародний ринок, «Молнія», «Бандероль» та ракети
«Вирій» має прямі контракти з 4–5 іноземними урядами, які купують безпілотники для потреб ЗСУ. Вихід на ринки Близького Сходу можливий за ціною x3 від базової або в обмін на дефіцитні ракети. Будувати важкі ракети компанія поки не планує, проте вивчає проєктування крилатих ракет класу російської «Бандеролі» (боєголовка до 120 кг, ціна $60–70 тис.).
Щодо ліквідації ворожих засобів:
- Статистика збиття російських «Молній» дещо викривлена, адже підрив кількох дронів поруч із ціллю зараховується одразу 5 екіпажам, хоча реальний випуск цих БПЛА у рф значно менший.
- Протидія реактивним «Shahed» та ракетам «Бандероль» поки покладається на винищувальну авіацію. Створення дронів-перехоплювачів, здатних системно їх наздоганяти, є завданням номер один на найближчі місяці для уникнення критичної ситуації взимку.
Штучний інтелект та автономні дрони у війнах майбутнього
Штучний інтелект та автономність безпілотників мають компенсувати виснаження людського ресурсу й зниження рівня підготовки нових операторів. Дрони мусять самостійно виконувати місії, розпізнавати цілі та здійснювати наведення.
Сценарії розвитку подій є безкомпромісними:
-
1
Україна першою впроваджує повну автономію дронів із чітким розрізненням цивільних та військових об'єктів.
-
2
Україна блокує розробки з етичних міркувань, після чого ворог застосовує автономні системи першим і знищує нас.
Суперечки про етичність ШІ у зброї нагадують поведінку динозаврів перед падінням метеорита. Спроба ігнорувати прогрес призведе до поразки, як це сталося з тими, хто відмовлявся від вогнепальної зброї на користь шляхетних мечів. У війнах майбутнього дрони зі штучним інтелектом повинні перебрати на себе всі бойові функції, звільнивши людей для цивільного життя.
Підсумок: виклики оборонного сектору та війна технологій
Приклад «Вирію» показує, що український miltech здатен створювати технологічні гіганти світового рівня, залучати мільярдні приватні інвестиції та розробляти автономний ШІ для фронту. Головним завданням держави залишається реформування регуляторних норм, скасування мита на складники для локального виробництва та надання правового захисту оборонним підприємствам від неаргументованого тиску силових структур.