Головна Оперативка

Бактерії на язику можуть впливати на ваше мислення: яким чином

12 жовтня 2026 12:59 3 хвилин читання

Вчені знайшли зв'язок між кількістю певних бактерій на язиці та швидкістю, з якою людина обробляє інформацію. Про це йдеться в новому дослідженні Ексетерського і Брюссельського університетів, повідомляє Science Alert.

Бактерії на язику можуть впливати на ваше мислення: яким чином зображення 1

Бактерії на язиці пов'язали зі швидкістю мислення. Фото: Magnific

Як бактерії на язиці впливають на мислення

Команда вчених залучила 60 здорових дорослих. У Британії та Бельгії взяли по 15 молодших і 15 старших учасників. Молодшим було переважно за двадцять, а старшим у середньому за шістдесят або сімдесят.
Учасники проходили тести на пам'ять, увагу, розпізнавання емоцій і швидкість обробки інформації. Їм також міряли тиск і брали кров, слину та мазки з язика. Усі були некурцями. Людей, які нещодавно приймали антибіотики або мали захворювання ротової порожнини, до дослідження не включали.
Вчені визначили, які бактерії живуть на язиці в кожного, і порівняли це з результатами тестів.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Читайте також: Маніфест 38-річного: як рішення у 20–30 років формують свободу, гроші й життєву траєкторію

В обох країнах люди з більшою кількістю бактерії Prevotella histicola швидше відповідали в деяких тестах, хоча завдання в країнах були різні.
Із Haemophilus parainfluenzae картина неоднозначна. У Бельгії її було більше в тих, хто швидше розпізнавав емоції, швидше виконував завдання на візуальне навчання та точніше — на робочу пам'ять. У Британії вона пов'язувалася зі швидшими відповідями в частині тестів, але повільнішим розпізнаванням емоцій.
Найпомітніше на результати впливав вік: у старших людей в обох країнах були нижчі загальні бали й повільніша реакція.
17 видів бактерій відрізнялися за кількістю між молодшими й старшими. Роди Treponema і Tannerella, до яких належать види, пов'язані із захворюваннями ясен, частіше траплялися у старших учасників.
Склад бактерій відрізнявся між британцями та бельгійцями.

Чи справді буряк може допомогти думати краще

Дослідження пов'язане з відомим процесом: нітрат, наприклад із буряка, потрапляє в кров, частково повертається до рота, і бактерії язика допомагають перетворити його на речовину, з якої організм утворює оксид азоту. Ця молекула розширює судини. Саме тому вчені перевіряють, чи пов'язані мікроби рота з пам'яттю, увагою та швидкістю обробки інформації.

Хімічні показники теж виявилися неоднозначними. У Британії вищий рівень нітрату в плазмі пов'язували з кращим результатом в одному тесті, але з гіршою точністю розпізнавання емоцій. Вищий рівень нітриту пов'язували лише з повільнішими відповідями.

Робота продовжує дослідження цієї самої групи в PNAS Nexus 2025 року. Воно вивчало мікроби рота й показники оксиду азоту в старших людей, зокрема з легкими когнітивними порушеннями.

Автори кажуть, що результати слід сприймати обережно. Наразі можна лише сказати, що певні бактерії трапляються разом із відмінностями в мисленні. Чи вони самі формують ці відмінності, чи є якісь інші спільні чинники, невідомо.