Vyriy Industries після обшуків: дрони, закупівлі та нові розробки

Vyriy Industries переходить від масового випуску FPV-дронів до створення цілісної екосистеми безпілотних систем. Компанія одночасно розвиває розвідники, перехоплювачі, літаки-камікадзе, наземні комплекси та важкий бомбер, перебудовує виробництво, адаптується до нової моделі державних закупівель і шукає додаткове фінансування.

Ці процеси відбуваються на тлі затримок передплат, дефіциту комплектуючих і масштабних слідчих дій, через які компанія була змушена терміново переносити виробничі майданчики. Про стан Vyriy Industries, закупівлі дронів для ЗСУ, взаємодію з державою та нові розробки CEO компанії Олексій Бабенко розповів YouTube-каналу «Militarnyi».

Виробництво дронів Vyriy після слідчих дій

Найвідчутнішим наслідком обшуків стало термінове переміщення найбільших виробництв. Компанія планувала частину переїздів на осінь, однак була змушена прискорити цей процес і паралельно відновлювати роботу ліній.

Vyriy має майданчики більш ніж у десяти містах України. Зазвичай в одному населеному пункті розміщують лише одне виробництво, щоб не концентрувати потужності й не розкривати їхнє розташування. Подальше масштабування планують зміщувати на захід країни, де можна розгортати більші лінії на більшій відстані від росії.

Через зупинку та перевезення обладнання Vyriy недовиробила близько 30 тис. дронів. За оцінкою Олексія Бабенка, ця кількість могла забезпечити приблизно 10–15 тис. уражених цілей.

Усі чинні контрактні зобов’язання компанія виконала вчасно. Втрати стосувалися додаткового виробництва, яке могло бути спрямоване підрозділам за терміновими замовленнями через DOT-Chain.

Під час обшуків виробник також заморозив внутрішні бази з адресами польових складів більш ніж 200 військових підрозділів. Потенційний витік такої інформації міг би створити серйозну загрозу для фронтової логістики.

Керівник Vyriy Industries зазначив, що компанія перебудовує систему безпеки. Раніше вона була орієнтована насамперед на захист від російської розвідки й ударів. Тепер до моделі ризиків доводиться включати можливі зупинки роботи та витоки даних унаслідок дій українських державних органів.

Справа ДБР щодо Vyriy: статус і головні питання слідства

Станом на ранок 3 серпня жодному представнику Vyriy не оголосили підозру. Працівників компанії не викликали на допити, тому Олексій Бабенко виходить із того, що вони залишаються свідками.

CEO Vyriy сам ініціював свій допит, щоб пояснити правоохоронцям структуру закупівель, роботу з постачальниками та рух коштів. Після обшуків представники компанії приблизно півтори години спілкувалися з ДБР.

Слідчих цікавили:

За оцінкою компанії, відбулося близько 60 обшуків — більше 40, але менше 70. Вони проводилися як невідкладні, без попередніх ухвал слідчих суддів. Очільник Vyriy вважає такий підхід неправомірним, однак подальшу комунікацію з ДБР характеризує як цивільну.

На фотографіях правоохоронців фігурували квартира та російський паспорт. Квартира, яку в публічному просторі пов’язували з матір’ю Бабенка, за його словами, належить працівнику компанії. Паспорт був документом його дівчини, яка народилася в Казахстані, у підлітковому віці недовго жила в росії, а понад 15 років мешкає в Україні.

Олексій Бабенко також заперечує особливий зв’язок із Петром Порошенком. За його словами, вони зустрічалися двічі — для обговорення закупівлі дронів і можливої роботи над засобами РЕБ. Продукцію Vyriy регулярно купують різні українські фонди та військові частини.

Закупівлі комплектуючих і ФОПи: чому дроновий ринок працює через Telegram

У матеріалах справи згадуються понад 150 ФОПів. Приблизно 15–20 із них, за оцінкою керівника компанії, пов’язані з працівниками Vyriy. Решта — постачальники компонентів, виробники деталей і підприємці, які виконують окремі виробничі операції.

ДБР зазначало, що серед ФОПів були студенти, працівники магазинів і майстри манікюру. Бабенко пояснює це тим, що одна людина може мати десятки КВЕДів. Попередня робота у сфері послуг не означає, що підприємець не міг згодом почати імпортувати електроніку, продавати компоненти або виготовляти деталі для БПЛА.

Водночас CEO Vyriy не виключає, що серед постачальників могли бути номінальні підприємці. Якщо слідство встановить такі випадки, компанія готова надати необхідні документи.

Частину моторів, камер, радіомодулів та інших компонентів українські виробники купують через Telegram-канали. Основні причини — затримки державних передплат і нестача обігових коштів.

У нормальному фінансовому циклі виробник мав би отримати гроші щонайменше за місяць до початку кварталу. Насправді передплата може надходити наприкінці його першого місяця — приблизно на два місяці пізніше від потрібного терміну. До цього моменту частину продукції вже доводиться відвантажувати.

Великі постачальники вимагають передплату й час на доставлення комплектуючих із Китаю. Натомість продавці в Telegram уже мають товар в Україні. Він коштує дорожче, але його можна одразу встановити на дрон.

Vyriy працює з такими постачальниками за післяплатою: спочатку отримує компоненти, перевіряє їхню якість і кількість, приймає товар і лише після цього перераховує гроші на рахунок наданого ТОВ.

Схожу операцію раніше перевіряло БЕБ. Компанія передала відео з «Нової пошти», накладні, акти приймання та підтвердження фактичного постачання моторів. Після перевірки претензії до Vyriy зняли, а правоохоронці продовжили досліджувати подальший рух коштів на боці продавця.

Ціни на українські дрони та контракт майже на 7 млрд грн

ДБР повідомляло про можливе завищення вартості безпілотників, закуплених майже на 7 млрд грн. Олексій Бабенко припускає, що може йтися про рамковий контракт DOT-Chain приблизно на 6,95 млрд грн.

Рамкова угода не означає автоматичного замовлення продукції на всю зазначену суму. Вона встановлює максимальний ліміт, у межах якого військові частини можуть самостійно обирати дрони й укладати додаткові угоди. На момент підписання контракту не було ані передплати, ані гарантованого обсягу постачання.

В оборонних контрактах виробник може закладати до 25% прибутку. Vyriy вказує цей показник у плановій калькуляції, однак фактична маржинальність, за словами керівника компанії, часто нижча.

Причина полягає у затримках державного фінансування. Коли передплата надходить пізніше, комплектуючі доводиться дорожче перекуповувати в Україні, тоді як ціна готового дрона вже зафіксована в контракті.

Виконані контракти Vyriy проходили державний аудит без зауважень. CEO виробника наводить два приклади:

Нижчі за середні ціни Олексій Бабенко називає головним аргументом проти версії про завищення вартості.

Vyriy є резидентом «Дія.City». За поясненням очільника компанії, легальне виведення капіталу передбачає сплату 9%. Використання ФОПів додало б податки самого підприємця та витрати на посередників, тому потенційна схема з обготівковуванням була б дорожчою за легальну операцію.

Закупівлі дронів для ЗСУ: централізована і децентралізована моделі

Підписуйтеся на наші соцмережі

Vyriy щомісяця працює більш ніж із 200 із приблизно 250 підрозділів, які беруть участь у системі балів.

У 2025 році частка компанії становила близько 2% у централізованих закупівлях і 50–70% у децентралізованих. У 2026 році її частка централізованих закупівель, за внутрішньою оцінкою, зросла приблизно до 20%.

Різниця між двома моделями показує, наскільки відрізняється вибір центральних органів від потреб конкретних підрозділів. Коли право замовлення мають самі бригади, вони значно частіше обирають продукцію Vyriy.

DOT-Chain передає військовим частину права вирішувати, які саме засоби їм потрібні. Раніше йшлося про спрямування через цю систему до 70% бюджету на FPV-дрони. Фактична частка, за оцінкою Бабенка, залишилася близько 20% або навіть нижче.

Розвиток DOT-Chain потребує не лише збільшення бюджету. Необхідно також змінювати процедури передплат, порядок розподілу коштів між підрозділами та механізми контролю можливих зловживань.

Після обшуків Vyriy публічно підтримали близько сотні військових підрозділів. Лише шість повідомили, що не готові робити публічні заяви, хоча продовжують співпрацювати з компанією.

«Бабель», «Скеля» та зустріч Олексія Бабенка із Сирським

За кілька днів до обшуків у Telegram з’явилися повідомлення про майбутні слідчі дії. Керівник Vyriy вважає, що інформаційний тиск міг бути пов’язаний із тендерами 2025 року, зниженням цін компанією та майбутнім розподілом значного оборонного фінансування.

Водночас доказів існування конкретного замовника він не навів.

Окрема інформаційна версія стосувалася розслідування «Бабеля» про підрозділ «Скеля». В анонімних каналах стверджували, нібито Vyriy придбала видання в інтересах Михайла Федорова, щоб вести кампанію проти «Скелі» та Олександра Сирського.

Олексій Бабенко це заперечує. За його словами, особисто з Федоровим він ґрунтовно спілкувався лише один раз — за три дні до звільнення посадовця.

Після обшуків, але до відставки Федорова, CEO Vyriy зустрівся із Сирським. Метою було спростувати твердження про конфлікт компанії з Генштабом. За словами Бабенка, головнокомандувач повідомив, що не вірить у версію про спільну кампанію Vyriy, Федорова та «Бабеля».

Очільник виробника припускає, що матеріал про «Скелю» міг стати одним з елементів інформаційних довідок, які циркулювали між посадовцями. Прямих доказів зв’язку між журналістським розслідуванням і діями ДБР він не навів.

Чому зміна оборонних закупівель могла вплинути на звільнення Федорова

Олексій Бабенко вважає, що напруження навколо Михайла Федорова було пов’язане передусім зі зміною оборонних закупівель, а не з особистим конфліктом із Сирським.

За його версією, постачальники могли завозити боєприпаси під прогнозовані потреби Генштабу. Коли Міноборони переглянуло пріоритети й скоротило закупівлю частини артилерійських боєприпасів, компанії, які вже вклали гроші в поставки, втратили очікувані контракти.

Другим фактором могли бути європейські кошти. Частина учасників ринку, на думку CEO Vyriy, могла розраховувати на вплив на їх розподіл після зміни керівництва. Однак процедури ЄС побудовані так, щоб українські групи не могли самостійно перерозподіляти фінансування.

Конфлікт між Генштабом і Міноборони Бабенко називає інституційним. Генштаб звик формувати потреби та розпоряджатися значною частиною ресурсів, тоді як суб’єктне Міністерство оборони й DOT-Chain передають більше повноважень самим військовим частинам.

Керівник компанії також звертає увагу на зміну структури бойових уражень. За наведеними ним оцінками, дрони забезпечують близько 90% уражень, тоді як артилерія — близько 5%. За дефіциту ресурсів це, на його думку, має впливати на розподіл бюджетів між типами озброєння.

Дрон Slavik як українська альтернатива Mavic

Розвідувальний дрон Slavik проходить бойові випробування. Кілька підрозділів уже пройшли навчання, а один екіпаж операторів Mavic зміг почати роботу зі Slavik після дистанційних пояснень.

Це відповідало головній вимозі проєкту: оператор Mavic має швидко переходити на український дрон без тривалого перенавчання.

Slavik може перебувати в повітрі приблизно півтори години. З новими акумуляторами цей показник планують довести до двох годин.

Розрахункова місія включає:

Mavic зазвичай працює на відстані 7–10 км. Така різниця має дати змогу відсунути екіпажі розвідників далі від переднього краю.

У Slavik також додають режим різкого маневрування для ухилення від інших БПЛА. Масштабування готують на тлі дефіциту Mavic та ускладнення їх закупівлі.

Zirka: автономний дрон-перехоплювач

Zirka розвиває окрема компанія, у якій Vyriy належить 30%. Це квадрокоптер-перехоплювач з автономним наведенням, виявленням і ураженням цілі.

Система вже продемонструвала автономне перехоплення реактивного «шахеда». Під час одного із застосувань оператор перебував більш ніж за 3000 км від місця ураження та працював через Starlink.

Команда розвиває інтеграцію Zirka з радарами Saab. У перспективі повний цикл може включати виявлення цілі радаром, автоматичний запуск дрона, самостійний вихід у район перехоплення та автономне ураження.

Наступним технологічним етапом можуть стати крилаті ракети й керовані авіабомби. Для цього знадобляться точне радіолокаційне супроводження, розрахунок зустрічного курсу та, ймовірно, групове застосування перехоплювачів.

«Блискавка» масштабує далекобійні літаки-камікадзе

Vyriy передає 10% частки в компанії «Блискавка» партнерам, які після угоди матимуть 59%. Компанія також планує залучати в проєкт додаткове фінансування.

Літаки-камікадзе «Блискавки» вже працюють на дальностях, близьких до 200 км. Олексій Бабенко стверджує, що поєднання дальності, корисного навантаження та ціни робить цей виріб нетиповим для свого класу.

Команда також готує потужніші проєкти в тій самій ніші. Конкретні технічні характеристики нових систем поки не розкривають.

НРК «Джанкой» і новий дизельний комплекс

Наземний роботизований комплекс «Джанкой» мав успішні й невдалі бойові застосування. Поки система не відповідає внутрішнім вимогам Vyriy для серійного виробництва, тому її продовжують доопрацьовувати.

Керівник компанії наголошує, що Vyriy не планує запускати НРК лише для формальної присутності в цьому сегменті. Серійне виробництво розпочнуть лише після позитивної оцінки військових за результатами нових випробувань.

Паралельно команда створює більший дизельний наземний комплекс. За словами Бабенка, йдеться про новий для українського ринку клас, детальні характеристики якого поки не розголошують.

«Сокіл» має стати масовим українським розвідником

Літак-розвідник «Сокіл» від першого місяця продажів став лідером у своєму сегменті через DOT-Chain.

Він коштує менш як $5000 і, за оцінкою Олексія Бабенка, може на рівних або краще конкурувати із системами вартістю близько $50 тис. Нижча ціна змінює тактику: підрозділи можуть використовувати розвідник у зонах, де раніше не ризикували дорожчими апаратами.

Час польоту «Сокола» збільшили з 2,5 до чотирьох годин. Технічно його можна наблизити до п’яти годин, однак це суттєво підвищить собівартість.

До кінця року Vyriy планує стати найбільшим українським виробником літаків-розвідників за кількістю випущених систем. Потреба в таких апаратах, за оцінкою компанії, зараз закрита приблизно на 20%, попри завантаження потужностей інших виробників.

«Сокіл» запускається з руки, не потребує складного розгортання та має відносно просту програму навчання. Якщо централізовані закупівлі затримуватимуться, Vyriy планує фінансувати масштабування розвідника з доходів від виробництва FPV-дронів.

БПЛА «Вересень» і сумісна екосистема Vyriy

«Вересень» пройшов бойові випробування та переходить до малої серії. Він може використовуватися як розвідник і як носій FPV-дронів.

Апарат складніший і дорожчий за «Сокіл», тому його виробництво, навчання екіпажів і впровадження відбуваються повільніше. Водночас обидва безпілотники використовують спільну наземну станцію, камери й систему зв’язку.

Екіпажі, навчені працювати із «Соколом», можуть швидко перейти на «Вересень». Така сумісність стає частиною ширшої продуктової стратегії Vyriy.

Компанія прагне уніфікувати наземні станції, пульти, інтерфейси й навчання для різних типів дронів. Це має скоротити час підготовки операторів і спростити експлуатацію систем у підрозділах.

Новий бомбер Vyriy нестиме до 10 кг

Vyriy розробляє спеціалізований 15-дюймовий гексакоптер-бомбер. Попередні характеристики передбачають транспортування 8–10 кг на відстань 25–30 км.

Система має бути дешевшою й складнішою для перехоплення, ніж великі бомбери, а також зручнішою для транспортування на позиції. Пульт та інтерфейс планують уніфікувати зі Slavik.

Концепція частково походить від розробки 2022 року. Раніше компанії бракувало людей, коштів і компонентів, щоб довести її до повноцінного продукту.

Тепер Vyriy розраховує швидко завершити розробку й перейти до масштабування. Олексій Бабенко вважає, що попит на такий клас бомберів залишається одним із найбільших незакритих запитів фронту.

Підтримка виробників, військових і міжнародних партнерів

Після обшуків Vyriy підтримали не лише військові підрозділи, а й окремі виробники — як публічно, так і приватно.

Водночас реакцію частини профільних мілтек-асоціацій CEO компанії оцінив критично. На його думку, галузеві об’єднання мають захищати не конкретну компанію, а загальні правила роботи індустрії, оскільки масштабні слідчі дії проти одного виробника створюють ризик для всього ринку.

Vyriy планує тісніше координуватися з компаніями, які готові спільно відстоювати інтереси галузі. Формального створення нової асоціації поки не анонсують, однак юридична та публічна взаємодія між виробниками має посилитися.

Міжнародна співпраця після слідчих дій не зупинилася. Приблизно через тиждень Vyriy запросили стати однією із засновниць українсько-європейського об’єднання виробників зброї. Від України до нього увійшли дев’ять компаній.

Представники посольств і військові аташе також зверталися до виробника. За словами керівника Vyriy Industries, міжнародна увага до компанії після подій лише зросла.

Публічні інвестиції у Vyriy Industries

Для масштабування виробництва компанії потрібні значні обігові кошти. Банківські кредитні можливості вже використані, а обсяг доступного українського приватного капіталу недостатній для запланованого розширення.

Західні кредити й інвестиції можуть надати необхідні суми, але потребують тривалих процедур і часто накладають обмеження на операційну діяльність.

Тому Vyriy готує механізми залучення коштів від громадян України. Конкретну юридичну модель, прибутковість та умови Олексій Бабенко не розкрив, однак заявив, що інвестиційні інструменти планують зробити доступними широкому колу людей.

Для компанії це не лише спосіб залучення фінансування. Ідеться про спробу включити громадян у розвиток оборонної індустрії, перетворивши приватні заощадження на обіговий капітал для виробництва розвідників, перехоплювачів, ударних дронів і наземних систем.

Vyriy створює екосистему дронів для нової моделі війни

Vyriy Industries уже не обмежується масовим виробництвом FPV-дронів. Компанія формує взаємопов’язану лінійку систем, які мають закривати різні рівні фронтових потреб.

Slavik розробляють як українську альтернативу Mavic для тактичної розвідки. Zirka має посилити дешеву протиповітряну оборону. «Сокіл» і «Вересень» масштабують літакову розвідку, «Блискавка» — далекобійні удари, а новий бомбер і наземні комплекси розширюють можливості підрозділів на передньому краї.

Головним обмеженням для цього розвитку стають не лише технології. Вирішальне значення мають своєчасні передплати, доступ до обігового капіталу, стабільне постачання компонентів, зрозумілі правила державних перевірок і здатність військових самостійно обирати необхідні засоби.

Саме від узгодженості цих процесів залежить, чи зможуть перспективні українські військові дрони перейти від окремих успішних випробувань до масового застосування на фронті.