Вчені навчилися вирощувати рослинне мʼясо в листі салату: яким чином
Вчені вбудували ген свинячого білка в листя салату. У листі виріс справжній тваринний білок, який відповідає за смак м'яса. Вчені Імперського коледжу Лондона на чолі з докторкою Алексією Грофф змусили рослини робити те, що зазвичай роблять тварини — виробляти міоглобін. Саме цей білок дає стейку червоний колір і той самий м'ясний смак, пише IFLScience.
Як вчені навчили рослини виробляти міоглобін
- Спочатку вчені тренувалися на тютюні, його часто беруть для дослідів із генами. За допомогою «генної гармати» вони скопіювали гени свинячого міоглобіну і поклали їх у хлоропласти — маленькі частинки в клітині, які відповідають за фотосинтез.
- Коли з тютюном все вийшло, взялися за салат. У листі салату знайшли міоглобін, приблизно одну десяту від того, що є у звичайному стейку.
- Небагато, але для першого досліду це хороший результат. До цього науковці пробували перенести ті самі гени іншими способами, через віруси або в зелені водорості. Виходило гірше.
- Міоглобін — це білок із залізом, який робить м'ясо м'ясом. Він дає смак і колір. Виробники рослинних бургерів уже давно намагаються імітувати його за допомогою бактерій.
- Грофф каже, що новий білок можна очищати і додавати в готові рослинні продукти. За її словами, він ідентичний тваринному, тож і працює так само.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Навіщо вчені вирощують рослинне мʼясо
Тваринництво дає близько половини всіх викидів у сільському господарстві. При цьому опитування IPSOS у 28 країнах показало, що веганів і вегетаріанців у світі лише 8%.
Решта людей від м'яса відмовлятися не збирається, переважно через смак. Тому вчені і шукають способи зробити рослинні продукти схожими на справжній стейк.
Раніше Speka писала, як у Києві відкрився перший KFC із повністю рослинним меню, а вся харчова індустрія переживає велику трансформацію через food-tech.
За словами Грофф, хлоропласти краще підходять для виробництва білка, ніж ядро клітини, бо у них бактеріальне походження, і білка вони роблять багато. У теорії один гектар таких рослин може дати більше білка, ніж ферма з коровами.
Води при цьому витрачається менше. Ще один плюс: гени з хлоропластів майже не потрапляють у дикі рослини через пилок, тож ризик «втечі» ГМО у природу мінімальний.
Що поки заважає? По-перше, рослинний міоглобін гірше утримує залізо, ніж той, що роблять бактерії. Це треба доопрацьовувати. По-друге, багато людей узагалі не довіряють генно-модифікованій їжі. По-третє, це сильно оброблений продукт.
І навіть попри те, що дослідники шукають природні способи знизити апетит, частина покупців обиратиме простіші й натуральніші продукти.