Ярослав Лазор з Railsware — про недоліки сервісних компаній, ChatGPT та IT-тренди
Ярослав Лазор, CEO української продуктової студії Railsware, почав свій шлях в IT в 11 років. Писав на Basic, потім Pascal, а свою першу комерційну програму створив і продав у 1997 році. Ярослав заснував Railsware у 2006 році разом із кількома однодумцями, відтоді він CEO компанії.
Сьогодні серед продуктів Railsware — платформа доставлення імейлів Mailtrap, платформа для дата-менеджменту Coupler.io та тулкіт для проджект-менеджменту TitanApps. Це понад 5 млн користувачів, більшість із США та Великої Британії. Загалом у портфоліо Railsware понад 60 продуктів для різних бізнесів.
Ярослав Лазор розповів SPEKA про поєднання продуктової й сервісної частин, залучення клієнтів, технологічні тренди та улюблені застосунки. Читайте, чому CEO IT-компанії не сидить у соцмережах і які подкасти слухає.
Що ви вважаєте головним викликом для українських аутсорсних IT-компаній і чому?
Найбільший виклик сервісних компаній — це їхня бізнес-модель. І ця проблема поставатиме дедалі гостріше. Бо загалом вони так само експортують сировину, як і сільське господарство, лише сировиною у цьому разі є робочий час інженерів. Тому ми у Railsware ще на старті почали розвивати продуктовий напрям.
З одного боку, сервісні бізнеси допомогли українському ІТ стати на ноги та зробити наші таланти відомими по всьому світові. З іншого — фокус лише на написанні коду на замовлення блокує розвиток суміжної експертизи. А це продуктові компетенції, зокрема продакт-інжиніринг та продакт-менеджмент, а також маркетинг і аналіз даних тощо.
Війна, на жаль, стала серйозним уроком: сьогодні сервісний бізнес почувається добре, а завтра втрачає кілька великих замовників і ледь тримається на плаву. Це впливає на фахівців: десятки і навіть сотні ІТ-талантів можуть раптово втратити роботу. Важливо розвивати незалежні навички, щоб ІТ-фахівці могли створити програмний продукт, а не лише брати участь у командах, які створюють продукти.
Наша модель продуктової студії — поєднання власних продуктів та сервісу створення продуктів — доводить свою стійкість протягом років. Так, розроблення своїх software-рішень потребує часу та зусиль, але це гра в довгу й шлях у майбутнє для всієї індустрії.
Ставка на гру в довгу спроможна зробити українську ІТ-індустрію в десятки та навіть сотні разів сильнішою завдяки незалежності й можливості створювати продукти для всіх ринків — як внутрішнього, приватного та державного, так і глобального.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Скільки іноземних клієнтів втратила ваша компанія через повномасштабне вторгнення?
Вторгнення не спричинило припинення контрактів. Звісно, сервісній частині бізнесу Railsware торік було складніше залучати нових клієнтів через глобальну турбулентність в ІТ. Але у 2022-му вдалося укласти більше угод, ніж за рік до того.
Чи працює ваша компанія з гіг-контрактерами?
Наразі ні, оскільки у цьому немає актуальної потреби бізнесу.
Як ви ставитеся до режиму «Дія.City»?
Цей проєкт ще на ранньому етапі свого існування. Але позиція Мінцифри щодо важливості розвитку продуктового ІТ в Україні резонує з нашим баченням, і ми підтримуємо ці зусилля.
Які тренди світового IT-ринку ви бачите?
Один тренд не зникає нікуди, лише змінює обгортку. Це пошук next big thing, наступного «мегапрориву». Ми вже бачили це з майнінгом, потім з блокчейном, потім з AI.
Але справді проривного застосування штучного інтелекту ще не багато, адже більшість рішень обертаються довкола «прикрученого» ChatGPT. Фактично це контекстний Prompt Engineering, який в ідеалі має створювати якісні відповіді в обмеженому полі запиту.
Google робить напівпублічні експерименти (Bard to Google Apps, Google Assistant with Bard чи VertexAI). Також Copilot і його найбільш відомий примірник GitHub Copilot. Ще один приклад — Duolingo Max, який має стати персональним AI-репетитором. Також у Khan Academy обіцяють, що у кожного студента буде «розумний» тренер.
Утім, обмеження в кількості токенів для ChatGPT, а також непередбачуваність результатів лімітує стабільність якості на виході. Це потребує людини-оператора.
Хотілося б бачити глибшого застосування у прикладах вище.
Також серед трендів я назву де-SaaS-изацію бізнесів. Коли SaaS лише починався, виникли тисячі інструментів, часто — для розв’язання вузького завдання.
Зараз такі рішення втрачають свої ніші, позаяк компанії прагнуть мати більш консолідовані і багатофункціональні тули. Статистика свідчить, що компанії використовують у середньому від 130 до 300 SaaS-інструментів. Утім, кожна друга вже прагне зменшити цю кількість удвічі, тому розробникам варто сфокусуватися на розширенні рішень.
Із цим повʼязана і ситуація на M&A-ринку після торішнього струсу ІТ-індустрії: нині невеликі компанії активно скуповують їх, «збираючи» у більших структурах.
Три мобільні застосунки, без яких ви не уявляєте свій день?
- Slack — ключовий інструмент комунікації у Railsware. Завдяки зручній автоматизації там можна отримувати інформацію з інших джерел, не перемикаючись між застосунками.
- YouTube часто використовую як подкаст-епку — слухаю виступи, лекції чи шоу.
- ChatGPT — у дещо несподіваній ролі кухонного помічника. Коли у тебе багато дітей і у кожного свої вподобання, достатньо розповісти про них АІ та перелічити, що маєш у холодильнику. Він ще й допоможе у процесі приготування та підкаже, коли, що і в якій кількості покласти. В результаті всі щасливі й ситі.
Три людини, на яких ви підписані у соцмережах?
Я не фанат соцмереж. Іноді заходжу в Twitter або у LinkedIn, де бувають цікаві дописи, а в Instagram тільки лайкаю дописи дружини.
Зізнаюсь, якщо хтось підсуне мені стрічку, згенеровану алгоритмом соцмереж, то я можу так само залипнути на неї, тому туди ніколи не ходжу.
Краще почитати книжки, поспілкуватися з близькими, приділити час дітям, послухати подкасти. У моїх фаворитах серед них — Tom Bilyeu та Huberman Lab Podcast. Також багато корисного у The Diary Of A CEO.