Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.
preview
Денис Вергун
Денис Вергун Головний редактор SPEKA
1
12 хвилин читання

Валерій Красовський: «Ідей у нас багато, а людей, які можуть перетворити ідею на бізнес, – все ще недостатньо»

Поки хтось досі сперечається, чи є AI загрозою для айтішників, Валерій Красовський вже перебудовує під нього цілу групу компаній. CEO Sigma Software Group, голова Diia.City Union і член журі конкурсу SUPER BOARD 2026 – один із небагатьох, хто одночасно веде бізнес у сервісному та продуктовому IT, інвестує у стартапи та розвиває український DefenseTech, який сьогодні тестується не в лабораторіях, а на полі бою.

У інтерв'ю для SPEKA він пояснює, чому масштабуванню українських компаній заважає не брак грошей чи людей, а брак підприємницької культури, які професії AI не замінить найближчим часом – і що потрібно, щоб Україна за десять років стала не просто країною з сильним IT, а технологічним хабом Європи.

Валерій Красовський
Валерій Красовський
CEO Sigma Software Group, голова Diia.City Union

«Всі бізнеси зараз реформуються»: чому AI – це не новий етап, а трансформація всього

Український IT-бізнес пройшов шлях від аутсорсингу до створення власних продуктів, інвестицій і технологій для оборони. Який наступний етап розвитку української tech-індустрії ви бачите?

Зараз дуже багато трансформацій відбувається і з сервісним, і з продуктовим бізнесом, тому що ми проходимо етап досить серйозних змін через розвиток AI. Тому, в принципі, всі бізнеси зараз реформуються.

Швидкість створення нових продуктів значно зросла. Для першого запуску вже не потрібно стільки інвестицій, як раніше. Тому буде більше цікавих рішень саме від українських компаній, які мають дуже хорошу експертизу в окремих бізнес-доменах – Pharmaceutical, FinTech, Healthcare та інших. Багато нових рішень буде в DefenseTech.

Не думаю, що ми переходимо до якогось абсолютно нового етапу. Скоріше, це велика трансформація поточних бізнесів – і сервісних, і продуктових. Через AI потрібно змінювати дуже багато речей: як створюються продукти, як люди отримують інформацію, як вони взаємодіють із технологіями. І, звичайно, дуже багато змін буде безпосередньо в продуктових рішеннях.

Ви очолюєте Sigma Software Group і паралельно розвиваєте напрями AI, кібербезпеки, DefenseTech та venture-інвестицій. Який із цих напрямів, на вашу думку, матиме найбільший вплив на бізнес у найближчі 3-5 років?

Всередині Sigma Software Group різні компанії вже працюють із рішеннями в DefenseTech, AI, кібербезпеці та інших напрямах. Все це сьогодні дуже тісно пов'язано між собою. AI дуже серйозно використовується в різних defense-продуктах – для ідентифікації, наведення та багатьох інших задач.

Кібербезпека стає дедалі важливішою через те, що інформаційна інфраструктура у світі ускладнюється, а разом із цим з'являється більше можливостей знаходити та використовувати вразливості.

Всі три напрями точно будуть дуже активно розвиватися. Інвестиції також відіграватимуть важливу роль: наприклад, наше інвестиційне крило активно інвестує в найбільш цікаві та перспективні для ринку рішення.

Валерій Красовський: «Ідей у нас багато, а людей, які можуть перетворити ідею на бізнес, – все ще недостатньо» зображення 1

Не гроші і не люди: що насправді гальмує масштабування українського бізнесу

Що сьогодні найбільше заважає українським технологічним компаніям масштабуватися глобально: брак людей, капіталу, менеджерських компетенцій чи недостатня кількість власних продуктів?

Я б не сказав, що українським технологічним компаніям щось конкретно заважає масштабуватися глобально. Але чого нам справді не вистачає – це підприємницької освіти. Людям потрібно краще розуміти, як оцінювати компанію, як залучати інвестиції, як швидко перевіряти різні ідеї.

Коли ти, наприклад, живеш і працюєш у США, багато речей простіше зрозуміти просто тому, що постійно перебуваєш у відповідному середовищі. Навіть такі базові речі, як вчасно прийти на зустріч, швидко відповісти на лист, виконати те, що пообіцяв, – ця культура формується роками.

В Україні вже є багато хороших освітніх проєктів – KSE, УКУ, університетські програми з менеджменту, а також програми нашого освітнього майданчика Sigma Software University. Ми також разом із партнерами намагаємося створювати освітні курси, щоб ставало більше людей із підприємницьким мисленням.

Тому що ідей у нас багато, а людей, які можуть взяти на себе їх реалізацію, зібрати команду і перетворити ідею на бізнес, усе ще недостатньо.

І, звичайно, потрібен капітал. Він необхідний і для того, щоб пробувати нові ідеї, і для масштабування рішень, які вже показали результат.

Ви очолюєте Diia.City Union. Наскільки нинішня модель Дія.City відповідає реальним потребам технологічного бізнесу? Що в ній ви б змінили, якби мали можливість почати реформу зараз?

Модель Дія.City була дуже добре пропрацьована завдяки серйозній спільній роботі Міністерства цифрової трансформації та бізнесу.

Якщо говорити про її подальший розвиток, бізнес, звичайно, зацікавлений у меншому податковому навантаженні. Якщо подивитися на успішні міжнародні юрисдикції для бізнесу, конкурентні податкові умови часто є одним із факторів їхньої привабливості.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Водночас Україна сьогодні перебуває у стані повномасштабної війни, є військовий збір та об'єктивно високі потреби держави. Але в довгостроковій перспективі рух у бік дерегуляції та конкурентного податкового навантаження буде збільшувати зацікавленість бізнесів працювати та розвиватися в Україні.

$6-7 млрд експорту – це лише початок: чи стане Україна технологічним хабом Європи

Чи може Україна після війни стати не просто країною з сильною IT-екосистемою, а одним із європейських технологічних хабів? Що для цього потрібно зробити вже зараз?

Абсолютно точно може, і ми всі для цього багато робимо.

Український IT-сектор уже генерує близько $6-7 млрд експорту на рік. DefenseTech-індустрія може стати ще однією такою рушійною силою економіки і потенційно генерувати співставні або навіть більші обсяги. При цьому в DefenseTech є дуже серйозна частка програмного забезпечення, а отже, там є місце і для продуктового, і для сервісного технологічного бізнесу.

Українці сьогодні мають неймовірний практичний досвід. На жаль, ми отримали його через війну, але цей досвід є, і його потрібно використовувати.

Валерій Красовський
Валерій Красовський
CEO Sigma Software Group

Чого сьогодні недостатньо – це венчурного капіталу, особливо в DefenseTech. Уже є різні механізми підтримки, зокрема Brave1, який дуже багато зробив для формування української defense-екосистеми.

Але потрібно більше коштів на акселераційні програми, щоб компанії на ранніх стадіях могли пробувати, будувати, масштабувати свої рішення та залучати наступних інвесторів.

Також хотілося б бачити більше західних компаній, які готові інвестувати в українські DefenseTech-компанії та створювати з ними joint ventures. Це важливо і для розвитку української технологічної індустрії, і для посилення обороноздатності Європи.

Кого AI не замінить: несподівані професії, які виграють від автоматизації

AI сьогодні одночасно називають найбільшою можливістю та найбільшою загрозою для IT-ринку. Які професії та бізнес-моделі, на вашу думку, AI змінить першими?

Ніхто до кінця не знає, як буде розвиватися AI, тому що зміни зараз відбуваються дуже швидко. Але використання AI-інструментів точно стає базовою компетенцією практично для будь-якого IT-спеціаліста.

При цьому бачимо цікаві речі. Наприклад, професія Senior QA залишається дуже важливою, хоча можна було припустити, що тестування буде одним із напрямів, де AI швидко замінить значну частину роботи. Досвідчений тестувальник точно знає, що і де потрібно перевірити в системі, щоб знайти потенційну проблему.

Якщо намагатися повністю проганяти все через AI, це може виявитися дуже дорогим через вартість токенів. В окремих випадках ефективніше залучити досвідченого професіонала.

Значно посилюються позиції бізнес-аналітиків. Вони вже можуть разом із замовником продумувати майбутнє рішення і фактично створювати застосунки або системи прямо під час зустрічей. Поруч із ними з'являються нові професії, наприклад, Forward Deployed Engineer – інженер, який впроваджує AI-рішення безпосередньо разом із замовником.

Важливою залишатиметься роль сильних керівників, які вміють думати не тільки про delivery, а й про бізнес. Так само потрібні Senior Architects, які розуміють, як будуються складні системи. AI може значно швидше допомогти реалізувати концепцію, але хтось має розуміти, якою вона має бути, як систему розгорнути та інтегрувати з іншими компонентами. І, звичайно, дуже затребуваними будуть cybersecurity-спеціалісти.

Досвід, здобутий у війні: чому DefenseTech може стати конкурентною перевагою України

Як ви оцінюєте перспективи DefenseTech як окремої української індустрії? Чи може досвід війни перетворитися на конкурентну перевагу України на глобальному ринку оборонних технологій?

Я вже вище говорив про потенціал українського DefenseTech, необхідність інвестицій та міжнародних партнерств. Але я б окремо відзначив унікальну перевагу, яку сьогодні мають українські розробники: можливість тестувати свої рішення в надзвичайно складних реальних умовах, швидко отримувати зворотний зв'язок і вдосконалювати технології.

Ми бачимо дуже сильні розробки в різних напрямах. Наприклад, Buntar Aerospace розробляє кілька продуктів, зокрема fixed-wing VTOL дрони, здатні виконувати складні автономні місії в екстремальних умовах. Maxon System створює автономні системи ППО для перехоплення ворожих безпілотників, зокрема Shahed, де понад 95% процесу виявлення та захоплення цілі виконується за допомогою AI.

Сьогодні навколо Defence Builder, екосистеми, яку ми співзаснували з партнерами, об'єднано близько 30 DefenseTech-компаній на різних стадіях розвитку. Деякі українські DefenseTech-компанії вже наближаються до рівня unicorn і відкриті до створення joint ventures із компаніями країн-союзників.

Тому так, досвід, який сьогодні отримує український DefenseTech, може стати серйозною конкурентною перевагою України. Наступний крок – прискорювати міжнародну співпрацю, розвивати спільне виробництво та joint ventures, щоб українські технології могли масштабуватися на глобальному ринку.

Швидкість замість стабільності: які якості керівника цінуються в часи невизначеності

Український бізнес зараз фактично працює в режимі постійної невизначеності. Які якості керівника стали набагато важливішими за останні чотири роки – і які, навпаки, втратили значення?

Не думаю, що якісь якості керівника втратили значення. Але набагато важливішими стали швидкість прийняття рішень, підприємницьке мислення, вміння швидко зрозуміти, що працює, що не працює, і відповідно змінювати свої рішення. Значно більше значення сьогодні має і risk management.

Тобто скоріше не якісь управлінські якості перестали бути потрібними, а до них додалися нові вимоги, пов'язані зі швидкістю змін та рівнем невизначеності.

Як інвестор ви бачите багато різних компаній та команд. Який сигнал сьогодні змушує вас сказати: «У цього бізнесу справді є шанс стати великим»?

Особливо на ранніх етапах головне – це команда, яка разом закриває ключові напрями: стратегію, технології, продажі та розуміння клієнта.

Один із головних скілів такої команди – вміння вчасно зробити pivot, якщо щось не працює. На ранніх етапах майже ніколи не вдається одразу знайти правильну модель, тому важливо швидко перевіряти гіпотези, реагувати на те, що говорить ринок, і шукати свою нішу.

У результаті ключовим сигналом стає product-market fit – момент, коли вже видно, що ринок справді приймає продукт. І тоді важливо, щоб саме рішення можна було масштабувати без пропорційного збільшення зусиль і витрат.

Україна через 10 років: що може завадити технологічному буму

Якщо подивитися на Україну через 10 років: якою ви хотіли б бачити українську економіку і роль технологічного бізнесу в ній? І що може завадити цьому сценарію?

Перше, що може завадити, – це війна. Ми не знаємо, скільки вона ще триватиме, і всі прагнемо сталого та якомога швидшого миру і перемоги.

Але майбутнє української економіки дуже сильно залежатиме і від рішень, які прийматимуть держава і парламент. Дуже багато залежить від умов ведення бізнесу. Бізнес любить передбачуваність. В довгостроковій перспективі потрібні передбачувані правила, щоб компанії могли планувати свою роботу та інвестиції на багато років вперед.

Також дуже важлива реформа судової системи. Для бізнесу та інвесторів це справді серйозне питання.

І конкурентні податкові рішення, які будуть заохочувати не лише українських підприємців розвивати бізнес тут, а й підприємців з інших країн стартувати та будувати свої компанії в Україні.

Якщо нам вдасться створити такі умови, технологічний бізнес може стати однією з ключових складових української економіки.

Хто увійшов до складу журі Super Board 2026:

  • Валерій Красовський – CEO та співзасновник Sigma Software Group і президент Diia.City Union;
  • Ганна Мікулицька – керівна директорка SAP Ukraine;
  • Юлія Згеєва – засновниця Zgeyeva Consulting та експертка з Executive Search;
  • Олена Лоєнко – операційна директорка Kharkiv IT Cluster;
  • Наталія Микольська – виконавча директорка Diia.City United;
  • Сергій Бондаренко – CEO Scale Academy та співвласник CEO Club;
  • Анна Дерев’янко – виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації;
  • Андрій Чумаченко – CEO та засновник агенції BASE;
  • Дмитро Попінако – CEO та засновник Innoware;
  • Вірослава Новосильна – засновниця та CEO SLOVA Tech PR

Детальніше ознайомитися з усіма членами журі можна за цим посиланням.

Раніше SPEKA розповідала, що інвестиції в український defence tech перевищили $100 млн у 2025 році.

1
Icon 0

Підписуйтеся на наші соцмережі