Новий фінмоніторинг і банківська таємниця: що може змінитися для українців
Заплановані зміни у сфері фінансового моніторингу викликають дедалі більше дискусій серед українців. Найчастіше громадян цікавить, чи отримає держава ширший доступ до банківської інформації, чи стане фінмоніторинг жорсткішим для всіх клієнтів та чи можуть звичайні люди зіткнутися з блокуванням рахунків або додатковими перевірками.
Про це SPEKA розповіла провідна експертка з фінансового моніторингу Глобус Банку Марина Павленко.
За її словами, майбутні зміни пов’язані з потенційним ухваленням законопроєкту №14327-д щодо адаптації українського законодавства до вимог ЄС та приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).
Марина Павленко наголосила, що головна логіка потенційних змін полягає не у тотальному контролі над усіма фінансовими операціями, а у гармонізації українських правил із європейськими стандартами та підвищенні прозорості фінансової системи.
За її словами, йдеться про перехід до більш сучасної ризикоорієнтованої моделі фінансового моніторингу, яка має швидше виявляти підозрілі схеми та запобігати фінансовим зловживанням без створення зайвих бар’єрів для доброчесних громадян.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Одним із найбільш обговорюваних положень є створення єдиного державного реєстру рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб. Водночас експертка уточнила, що до такого реєстру мають вноситися лише базові дані: номер рахунку у форматі IBAN, назва банку, дані власника та інформація про користування сейфом. Дані про залишки коштів, рух коштів або вміст сейфів до реєстру не потраплятимуть.
За її словами, подібні механізми вже давно працюють у багатьох країнах Європи та є частиною сучасної фінансової інфраструктури. Вони допомагають зробити систему більш структурованою та ефективною для виявлення ризиків.
Окрему увагу у дискусії приділяють доступу правоохоронних органів до таких даних. Марина Павленко зазначила, що законопроєкт передбачає прямий доступ правоохоронців до реєстру рахунків лише на фінальному етапі євроінтеграції — не раніше ніж за шість місяців до набуття Україною статусу держави-члена ЄС. За її словами, це питання було одним із найчутливіших під час підготовки документа.
Експертка також наголосила, що роль фінансового моніторингу полягає не у розслідуванні злочинів, а у виявленні підозрілих фінансових операцій та передачі матеріалів уповноваженим органам у разі наявності законних підстав.
За словами Марини Павленко, для більшості звичайних клієнтів банків нова логіка фінмоніторингу не повинна стати проблемою. Вона пояснила, що банки дедалі більше переходять від формального підходу, коли увага концентрувалася переважно на сумі операції, до ризикоорієнтованої моделі оцінки.
Банки оцінюють не лише суми переказів, а й загальну поведінку за рахунком: регулярність операцій, джерела надходжень, кількість контрагентів, призначення платежів та відповідність транзакцій фінансовому профілю клієнта. Саме тому навіть невеликі суми можуть привернути увагу, якщо мають ознаки ризиковості.
Окремий блок змін стосується розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників бізнесу. За словами експертки, бізнесу доведеться відповідальніше ставитися до даних про структуру власності, адже подання неповної або недостовірної інформації може спричинити труднощі у взаємодії з банками.
Також Марина Павленко назвала кілька базових правил, які допоможуть уникнути тимчасового блокування рахунків або додаткових перевірок. Зокрема, рахунок слід використовувати відповідно до його призначення, коректно заповнювати призначення платежів та уникати схем із великою кількістю дрібних переказів від незнайомих осіб.
У разі великих або нетипових надходжень бажано мати документи, які підтверджують походження коштів.
Раніше SPEKA писала про нові правила, ризики та підготовку бізнесу до фінмоніторингу у 2026 році.