Іноземна компанія під управлінням з України: де виникнуть податки

Відкрити компанію в Естонії, ОАЕ, Великій Британії чи на Кіпрі вже недостатньо, щоб вважати бізнес іноземним для цілей оподаткування. Якщо ключові рішення ухвалюють в Україні, команда працює тут, а закордонна структура існує переважно на папері, податкові зобов’язання також можуть виникнути в Україні. Про головні ризики такої моделі розповіли на YouTube-каналі buh ua.

Податкові органи аналізують не лише юридичну форму, а й фактичну діяльність компанії: хто керує бізнесом, де працюють люди, хто надає послуги та чи має кожен платіж економічне обґрунтування.

Substance: що означає реальна економічна присутність компанії

Substance, або реальна економічна присутність, означає, що в країні реєстрації компанія справді веде діяльність. Там мають бути люди, які виконують роботу, відповідні функції, компетенції, управлінські процеси та підтверджуваний результат.

Компанія без команди, самостійних рішень і реальних операцій виглядає як формальний посередник. Навіть повний пакет договорів, актів і корпоративних документів не усуває ризику, якщо за ними немає фактичної роботи.

Тому модель, за якої за кордоном залишаються лише юридична адреса, директор і банківський рахунок, а продажі, управління та розробка зосереджені в Україні, потребує особливої уваги. Для податкової це може бути не міжнародна структура, а компанія без реальної економічної присутності за місцем реєстрації.

Місце ефективного управління: коли виникають податки в Україні

Підпункт 133.1.5 Податкового кодексу України передбачає, що іноземна компанія, місце ефективного управління якої розташоване в Україні, може бути визнана податковим резидентом України. У такому разі вона сплачуватиме податок на прибуток тут.

Показовий приклад — компанія, зареєстрована в Естонії. Її директор живе в Таллінні, однак власник з України веде переговори з клієнтами, погоджує бюджети, наймає працівників і керує командою.

Формально центр управління розташований в Естонії, фактично основні рішення ухвалюють в Україні. За таких обставин повноваження іноземного директора, закріплені в документах, не гарантують захисту, якщо він не керує бізнесом самостійно.

Значення мають реальні обставини: хто погоджує бюджети, наймає людей, керує командою та ухвалює ключові рішення. Папери не компенсують відсутності фактичного управління за кордоном.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Роялті та консалтинг без ділової мети: чому знімають витрати

Ще один ризик — перенесення прибутку до іноземної компанії через роялті або оплату консультаційних послуг.

Наприклад, українська компанія перераховує іноземній структурі €50 тис. за маркетингову стратегію. Водночас у виконавця немає маркетолога, робочого листування, презентації, проміжних матеріалів або готового результату. Є лише договір та акт.

У такій ситуації податкова оцінюватиме, хто фізично виконав роботу і яку економічну користь отримав замовник. Якщо послуга не має фактичного змісту й економічного сенсу, такі витрати можуть не визнати.

Ключовим стає принцип ділової мети: операція повинна мати реальний економічний зміст, а не лише зменшувати податкове навантаження. Самого правильного формулювання в договорі для цього недостатньо.

Автоматичний обмін CRS: що податкова бачить про іноземні рахунки

Припущення, що рахунок за кордоном залишається невидимим для українських органів, більше не працює. Україна приєдналася до автоматичного обміну фінансовою інформацією за стандартом CRS, а перший обмін відбувся восени 2024 року. Надалі обмін здійснюється щороку.

У межах CRS податкова може отримувати інформацію про іноземні рахунки та осіб, які їх контролюють, ще до того, як власник бізнесу почне щось пояснювати.

Показовою є структура, у якій бенефіціар перебуває в Іспанії, компанія зареєстрована у Великій Британії, розробники працюють в Україні, а рахунок відкритий у європейському необанку. Така сукупність зв’язків може стати підставою для додаткової уваги.

Правила КІК: коли потрібно звітувати про іноземну компанію

Якщо резидент України контролює іноземну компанію, діють правила контрольованих іноземних компаній — КІК. Вони передбачають окремий обов’язок подавати звіт про таку структуру, а за певних умов — сплачувати в Україні податок з її прибутку.

Правила КІК і реальна економічна присутність пов’язані між собою. Спочатку податкова може встановити, що український резидент контролює іноземну компанію, зокрема через автоматичний обмін CRS. Далі вона аналізує, де фактично ведеться діяльність і звідки здійснюється управління.

Отже, іноземна реєстрація не скасовує обов’язків контролера в Україні та не приховує зв’язок між власником, рахунками й закордонною компанією.

Як побудувати іноземну компанію з реальною економічною присутністю

Стійкість міжнародної структури визначає не складність схеми, а відповідність документів реальній діяльності. Для зниження податкових ризиків потрібні п’ять базових елементів:

Для зовнішньоекономічної діяльності також потрібні коректний ЗЕД-контракт і належні документи щодо валютних надходжень.

Податкове резидентство компанії визначає не адреса, а управління

Головне питання для міжнародного бізнесу — не країна, зазначена у реєстрі, а місце, де компанією фактично керують і де виконується робота.

Іноземна структура без людей, функцій і самостійного управління стає дедалі вразливішою. CRS робить фінансові зв’язки видимими, правила КІК розкривають контроль, а місце ефективного управління визначає, де насправді працює бізнес.

Тому найбільш захищеною є не формально бездоганна схема, а зрозуміла операційна модель, у якій документи, працівники, рішення, платежі та економічний результат узгоджуються між собою.