Головна Підприємництво

Правила ризику: які штрафи чекають на КІК у разі неподання звітності

Наталія Гайкалова Засновниця та CEO фінансово-правової компанії FINEVOLUTION

5 квітня 2024 12:45 7 хвилин читання

Від сотень тисяч до мільйона гривень — саме такі ймовірні штрафи для власників контрольованих іноземних компаній, які не подадуть звіти або протермінують подання. Це перша глобальна податкова кампанія, оскільки раніше подача звітів у 2023 році за 2022 рік була добровільною. Тож розберімося у цифрах та основних нюансах подання звітності про КІК у цій колонці.

Строки подання звіту про КІК

КІК, або контрольована іноземна компанія, — це будь-яка юридична особа, зареєстрована в іншій країні та перебуває під контролем фізичної або юридичної особи резидента України. Тепер щодо них потрібно буде формувати звітність щороку.

1 травня 2024 року — дедлайн не тільки щодо подання звіту про КІК за 2022 та 2023 роки, але й щодо подання річної декларації про майновий стан і доходи. У разі неподання інформації на порушників очікують чималі штрафні санкції, про які я розповім далі.

Читайте також: Культ продуктивності закінчується. Починається ера результативності

Наразі у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт №8137, який має на меті відтермінувати подання звітів за 2023 рік. Але станом на середину березня його ще не ухвалили. Тому радимо не зволікати й активно готуватися до подання звітів уже зараз.

Хто має подавати звітність?

Фізичні особи, які:

володіють часткою в іноземній компанії у розмірі понад 50%;
мають частку понад 10% (на 2022-2023 роки мовиться про частку 25%, якщо інші співзасновники з України володіють понад 50% компанії загалом);
здійснюють фактичний контроль окремо або разом з іншими резидентами.

Тому звіти про КІК потрібно подавати тим підприємцям, які живуть в Україні, але ведуть бізнес за кордоном та мають іноземні компанії або володіють у них часткою. Або ж виїхали за кордон, заснували бізнес, проте залишилися податковими резидентами України (з погляду законодавства України).

Підписуйтеся на наші соцмережі

Наприклад, підприємець чи підприємиця живе у Польщі. Вони можуть бути певні, що не мають жодних зв’язків з Україною, оскільки понад 183 дні проживають за її межами. Пізніше з’ясовується, що з погляду законодавства вони досі вважаються податковими резидентами України, а тому мають зобов’язання звітувати та платити податки в Україні. Адже наявність зареєстрованого ФОП та частини родини в Україні можуть стати маркером податкового резидента України.

Тому важливо чітко розуміти, чи підпадає ваша компанія під тлумачення КІК. Якщо маєте сумніви щодо визначення свого податкового резидентства, тоді краще звернутися до фахівців, які розбираються у міжнародних податкових нормах.

Підприємцям, які мають статус ІП (індивідуального підприємця) на території ЄС/США, подавати звітність не потрібно, адже вони не підпадають під категорію КІК. Якщо ви продали компанію, вона була відчужена або ліквідована до 01.01.2022 року, вам теж не потрібно подавати КІК-звітність.

Які передбачені штрафи за неподання звітності

Варто звернути увагу на основні:

302 800 грн — неподання контролюючою особою звіту про КІК (100 розмірів прожиткового мінімуму (ПМ) для працездатних осіб, що встановлений на 1 січня податкового (звітного) року);
до 151 400 грн — несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про КІК (1 ПМ за кожен календарний день неподання, але не більше ніж 50 розмірів ПМ);
до 908 400 гривень — за неподання звіту про КІК протягом 30 днів від наступного граничного строку сплати фінансових санкцій.

Якщо у підприємця є декілька компаній, ця сума помножується на їхню кількість. Сплата цих штрафів не звільняє від обов’язку подати звітність.

Які є приховані нюанси звітності КІК

Копії документів, що складені іноземною мовою, потрібно перекладати на українську з нотаріальним засвідченням. Виняток наразі становлять документи англійською.

Звіт КІК також подається щодо компанії, яка не має активних бізнес-операцій чи доходу, оскільки вона досі може бути зазначена як діюча у відповідних реєстрах. Якщо компанія була ліквідована в середині 2022 року, то КІК-звіт також потрібно підготувати. Крім цього, потрібно було подати повідомлення про ліквідацію КІК протягом 60 днів з дати ліквідації.

Якщо ви думаєте, що податкова не дізнається про ваш бізнес “на холді” або ліквідований бізнес, то ми вас трохи розчаруємо. В Україні ДПС вже використовує відкриті реєстри юридичних осіб різних країн. А також не забуваємо про існування Автоматичного обміну інформацією (CRS) з іншими країнами. Фактично для ДПС не буде проблемою побачити всі ваші компанії.

Етапи КІК-звітування: яку форму обрати

Розпочати процес КІК-звітування варто з аналізу діяльності іноземної компанії за попередні роки, визначення податкового резидентства власників компанії та формування плану подання звітності. Далі потрібно зібрати всю необхідну інформацію і звернути увагу, що важливою частиною є подання звітів в іноземній юрисдикції за 2022-2023 роки.

Оскільки звіт за останній рік може бути відсутній у деяких підприємців, важливо тісно співпрацювати з бухгалтерами аби встигнути все підготувати до 1 травня 2024 року, або ж подавати скорочений звіт та до 31 грудня сформувати й надіслати у ДПСУ його повну форму.

Скорочену форму звіту слід подавати тоді, коли контролююча особа не може скласти фінансову звітність КІК та/або здійснити розрахунок скоригованого прибутку КІК до 1 травня. Тоді у формі потрібно заповнити такі поля, як назва компанії, місце реєстрації, податковий номер, розмір частки у відсотках, що належить контролюючій особі та інші.

Повна форма звіту складається більш ніж з 30 пунктів, зокрема:

інформація про розмір доходу КІК, прибутки від операційної діяльності до оподаткування згідно з фінансовою звітністю;
розрахунок скоригованого прибутку;
суми дивідендів, отриманих контрольованою компанією безпосередньо чи опосередковано через ланцюжок підконтрольних юридичних осіб від українських юридичних осіб;
кількість працівників КІК на кінець звітного року;
інформація про підстави для звільнення від оподаткування прибутку;
суми прибутку КІК, які були фактично сплачені на користь контролюючої особи;
перелік операцій КІК із пов’язаними нерезидентами, а також з нерезидентами з Переліку №143 (йдеться про так звані «переліки офшорних зон»);
інформація про суми прибутку КІК, отриманих від постійного представництва в Україні.

І пам'ятайте, що КІК-звіт не можна скласти за один день або навіть за тиждень. Залежно від складності та обсягу даних, які потрібно обробити, цей процес може тривати два тижні і довше. Тому раджу не відкладати підготовку та розпочинати її вже зараз.

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.