Андрій Чумаченко: «Тих, хто ділиться, люблять. А тих, хто не ділиться, просто не помічають»

10 хвилин читання

Понад 120 заявок, 59 фіналістів і шість номінацій – так виглядав Super Board 2026 у цифрах. За ними стоять години, які журі провело над анкетами українських C-level. Один із суддів – Андрій Чумаченко, співзасновник Netpeak і CEO агенції BASE. Він шукав у кандидатах не гучні посади, а сигнали: чи видно людину в професійних медіа, чи стоїть за нею сильна команда і чи готова вона брати відповідальність.

В інтерв'ю для SPEKA Андрій розповідає, як ззовні відрізнити стратегічне рішення від добре виконаної операційки, чому непублічність – системна слабкість навіть сильних управлінців і яку навичку українські керівники виробили там, де їхні колеги зі стабільних ринків такого досвіду не мали.

Андрій Чумаченко
Співзасновник Netpeak, CEO та засновник агенції BASE
Нам шкода, але цей блок не підтримується в AMP версії, перейдіть за посиланням,щоб побачити повну версію.
Читайте також: Журі Super Board 2026 завершило фінальний раунд оцінювання. Із майже 130 кандидатів лонгліста до фіналу вийшли 59 керівників у шести номінаціях.

Що шукав в анкетах: медіа, команда і «чи знав я цю людину раніше»

Коли ти відкрив анкети кандидатів Super Board 2026, що ти шукав у них у першу чергу? Які сигнали допомагали зрозуміти, що перед тобою справді сильний управлінець?

Це важке питання.

Ми оцінювали кандидатів за кількома параметрами: результативність, команда та вплив на індустрію. Тому перше, що мене цікавило, – як часто людина з'являється у професійних медіа: чи є в неї кейси, цікаві статті в топових виданнях.

Друге – як людина пише про себе (і чи пише взагалі), що вона пише про свою команду, чи є в цій команді відомі «зірочки», чи все замкнуто тільки на ній.

Я дивився на все це, трохи гуглив, шукав згадки й оцінював, чи траплялася мені ця людина раніше. Тобто чи знав я її без додаткового пошуку.

Нам шкода, але цей блок не підтримується в AMP версії, перейдіть за посиланням,щоб побачити повну версію.

Тактика – на рік, стратегія – на 3–5 років: як побачити стратегічне рішення ззовні

Серед критеріїв є "стратегічний вплив". Як ти відрізняєш справді стратегічне рішення топменеджера від просто добре виконаної операційної роботи?

Це складно, бо зазвичай такі рішення ухвалюються всередині компанії, і ззовні я банально не можу знати, хто саме ухвалив конкретне рішення. Але стратегічні рішення видно, бо вони робляться на певний період наперед.

Тобто ми запускаємо нову послугу або новий продукт, але реальний прибуток від нього отримаємо пізніше. Або запускаємо рекламну кампанію на кілька місяців, і в нас є стратегія, за якою ми йдемо з точки А в точку Б.

Для себе я розділяю це так. Тактика – план на найближчий рік, тобто конкретні задачі, які можна виконати й перевірити. Стратегія – план на 3–5 років, який визначає, що і навіщо ми робимо і як збираємося рости. Наприклад, відкриття нового напряму в іншій галузі, щоб диверсифікувати бізнес. І ще одна ознака: стратегія завжди фіксує, від чого компанія свідомо відмовляється.

Я оцінював саме так: якщо бачив такі стратегічні дії маркетингових команд (і не лише маркетингових) у компанії, де працює кандидат, то вважав, що людина до цього дотична, адже вона топ-менеджер, і зараховував це як плюс. Але, повторюся, на жаль, я не міг точно сказати, що це рішення ухвалила саме ця людина.

Іноді це не до кінця зрозуміло навіть зсередини. Коли я був CMO в Netpeak, команда могла місяцями запускати новий канал лідогенерації, а я підключався на кілька годин на тиждень: висував гіпотези, показував на помилки. Чия заслуга в зростанні клієнтів із цього каналу? Однозначної відповіді немає.

Успішність керівника дорівнює успішності команди

Чи побачив ти після десятків анкет спільні риси найсильніших українських топменеджерів? Що повторювалося незалежно від того, чи це маркетинг, фінанси, технології, операційка або HR?

Підписуйтеся на наші соцмережі

Я вважаю, що сильний топ-менеджер – це людина, яка вміє знаходити класних людей, ставити їм правильно сформульовані задачі й контролювати так, щоб вони класно працювали разом. Тому сильний топ-менеджер, мабуть, досить довго працює на одній позиції. Довго – це, наприклад, щонайменше три роки.

І в нього є стала команда, яка показує результати. Тоді я можу вважати, що це реально заслуга цього топ-менеджера і що він сильний.

Андрій Чумаченко
Співзасновник Netpeak, CEO та засновник агенції BASE

Жоден керівник не впливає на успіх компанії самостійно – це завжди результат роботи його команди. Тобто успішність керівника дорівнює успішності команди.

Системна слабкість: сильні, але непублічні

Що виявилося системною слабкістю українських управлінців? Чого бракувало навіть у сильних кандидатів?

Не знаю, мені важко тут сказати однозначно. Мабуть, багато сильних кандидатів – зовсім не публічні люди. І від цього втрачає ринок, бо вони не діляться знаннями.

А ще втрачають вони самі, бо ринок їх не знає і, відповідно, не хоче. Але я розумію, що це суперіндивідуальна штука: далеко не всі готові публічно щось вести й розповідати.

Хоча, як на мене, побічний ефект від того, що ти ділишся знаннями, – повага й розвиток бренду: і твого, і компанії. Тих, хто ділиться, люблять. А тих, хто не ділиться, просто не помічають. Кожна публічна розповідь про те, як ти працюєш, – найкращий піар, який можна придумати.

Це ще й дуже практична штука. З мого досвіду, пост в особистому фейсбуці часто допомагав закрити складну вакансію в рази швидше, ніж робота команди рекрутерів. І кандидати теж дивляться: за дослідженням Brunswick Group, 82% працівників великих компаній вивчають онлайн-присутність CEO, коли вирішують, чи йти до компанії.

82%
працівників великих компаній вивчають онлайн-присутність CEO, перш ніж прийти в компанію

«Не навчився. І, в принципі, не навчиться»: чому бізнес залежить від людей

Після перегляду великої кількості управлінських кейсів – наскільки український бізнес сьогодні залежить від окремих сильних людей, а наскільки вже навчився будувати системи, які працюють не завдяки одній людині?

Не навчився. І, в принципі, не навчиться.

Бо бізнес (звісно, не весь) досі дуже сильно залежить від людей. Поки нас усіх не замінив штучний інтелект, саме люди ухвалюють рішення, які можуть повернути бізнес на незвичну дорогу. І ця дорога виведе його до результату швидше, ніж планувалося, або до більшого результату, ніж оцінювали спочатку. Тому бізнес усе ще залежить від окремих сильних людей, і, як на мене, це непогано.

Робота бізнесу – знаходити таких людей, давати їм те, чого вони хочуть (гроші й цікаві задачі), і, відповідно, утримувати їх у себе.

При цьому побудувати систему можна. Система – це коли рішення ухвалюються без тебе, але в межах визначених тобою правил.

Netpeak, співзасновником якого я є, у свої 20 років – це понад 600 спеціалістів у 20 відділах, і агенція вже давно не залежить від кількох ключових людей.

20 років
Netpeak на ринку
600+
спеціалістів у команді Netpeak
20
відділів, які працюють без прив'язки до кількох ключових людей

Навичка, якої немає в менеджерів зі стабільних ринків

Українські керівники останні роки працюють у середовищі постійної невизначеності. Чи бачиш ти в них управлінські навички, які сформувалися саме через український контекст і яких може не бути у менеджерів зі стабільніших ринків?

Звичайно, абсолютно точно так. Це вміння працювати в нестабільному середовищі.

Буквально кожен день ти прокидаєшся і можеш утратити роботу, бо на склади твого бізнесу прилетіло: складів більше немає, і бізнес просто закривається. За оцінкою RDNA5 (її спільно готують уряд України, Світовий банк, Європейська комісія та ООН), лише на відновлення комерції та промисловості Україні знадобиться понад $63 млрд. Можеш утратити роботу ще раз, бо через економічну ситуацію в бізнесу впали продажі і просто немає грошей платити зарплати. Можеш утратити життя, бо прокинувся, а до тебе прилетів шахед.

Можеш утратити дім, поки ти на роботі. І це постійне життя з відчуттям, що все навколо ти можеш утратити будь-якої секунди. І при цьому будувати, керувати, покращувати, робити кейси, отримувати нагороди на світових преміях і навіть рости.

Узимку 2022-го ми в Netpeak проводили стратегічні сесії в довгих зум-дзвінках, з перервами на пошуки коворкінгів із генераторами та старлінками. Бо навіть коли твій власний горизонт планування рідко перевищує тиждень, бізнесу потрібні цілі та плани, щоб розвиватися, заробляти гроші, платити податки й зарплати. А в 2022–2024 роках виручка Netpeak у доларах зростала щороку: на 18%, 50% і 70%.

+18%
зростання доларової виручки Netpeak у 2022 році
+50%
зростання доларової виручки Netpeak у 2023 році
+70%
зростання доларової виручки Netpeak у 2024 році
Це нереально крута навичка. І, звичайно, вона крутіша, ніж у всіх. Може, схожі навички є в топ-менеджерів десь у Сирії чи ще десь, але я таких не знаю.

Головний урок 125 управлінських історій: цінуйте тих, хто бере відповідальність

Якщо прибрати рейтинги, номінації та нагороди – який головний урок із цих 125 управлінських історій ти б виніс для власника або CEO українського бізнесу?

Це складне питання.

Головний урок із 125 управлінських історій – умійте чути й бачити людей. Інколи рішення найняти конкретну людину може значно покращити ситуацію у вашому бізнесі. А інколи значно покращити стан бізнесу може рішення втримати когось на роботі.

Не розкидайтеся людьми, розумійте їхню цінність і оточуйте себе тими, хто бере на себе відповідальність. Бо справжній топ-менеджер – це той, хто не боїться прийти й сказати: «Дайте мені більше відповідальності, я хочу зробити А і Б».

Людей, які не готові брати відповідальність і хочуть бути просто виконавцями, – купа. Типу: «Скажи мені, що робити, і я це зроблю». Або: «У нас немає результату, але я робив, як ти сказав, тож винний ти». Їх і шукати не треба, вони всюди.

Я колись описував цю різницю через грейди. Джуніору треба писати: «Зроби X ось так і Y ось так, а потім відпиши мені». Міддлу достатньо: «Зроби X та Y». А синьйору – «Нам потрібно досягти Z», і він сам розуміє, що і як робити. Синьйор бере на себе відповідальність за досягнення мети будь-якими доступними засобами.

Грейд Джуніор
Як ставити задачу «Зроби X ось так і Y ось так, а потім відпиши мені»
Грейд Міддл
Як ставити задачу «Зроби X та Y»
Грейд Синьйор
Як ставити задачу «Нам потрібно досягти Z» – і він сам розуміє, що і як робити
Цінуйте тих, хто бере на себе відповідальність.

Хто увійшов до складу журі Super Board 2026

  • Валерій Красовський – CEO та співзасновник Sigma Software Group, президент Diia.City Union;
  • Ганна Мікулицька – керівна директорка SAP Ukraine;
  • Юлія Згеєва – засновниця Zgeyeva Consulting, експертка з Executive Search;
  • Олена Лоєнко – операційна директорка Kharkiv IT Cluster;
  • Наталія Микольська – відповідає за глобальний розвиток оборонної компанії Sine Engineering, ексвиконавча директорка Diia.City United;
  • Сергій Бондаренко – CEO Scale Academy, співвласник CEO Club;
  • Анна Дерев’янко – виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації;
  • Андрій Чумаченко – CEO та засновник агенції BASE, співзасновник Netpeak;
  • Дмитро Попінако – CEO та засновник Innoware;
  • Вірослава Новосильна – засновниця та CEO SLOVA Tech PR;
  • Володимир Озірний – засновник Dizz Agency;
  • Денис Вергун – шеф-редактор об'єднаної редакції SPEKA / MC.today / The Page.

Детальніше ознайомитися з усіма членами журі можна за цим посиланням, а з переможцями в усіх номінаціях – у підсумковому матеріалі.

Раніше SPEKA розповідала, як журі обрало 59 фіналістів Super Board 2026 серед понад 120 C-level управлінців, які подали заявки на участь.