3% з ПДВ чи 5% без ПДВ у 2026 році: що реально вигідніше ФОПу

240 000 грн на рік — саме стільки може коштувати різниця між 3% з ПДВ і 5% без ПДВ при обороті 1 млн грн на місяць. Для одних підприємців це чиста економія, для інших — додаткова звітність і ризик перевірок.

У розборі на YouTube-каналі BuhUA показано, коли ставка 3% реально знижує податкове навантаження, а коли навіть при доході понад 1 млн грн вигідніше залишитися на 5% без ПДВ.

Хто може бути платником ПДВ на єдиному податку

Не всі платники єдиного податку мають право працювати з ПДВ. На спрощеній системі це дозволено лише:

Перша група, друга група та третя група зі ставкою 5% без ПДВ зареєструватися платником ПДВ не можуть.

Таким чином, якщо підприємець перебуває на 1-й або 2-й групі, питання «як стати платником ПДВ» фактично не має практичного рішення — така можливість законодавством не передбачена.

Перехід на 3% з ПДВ можливий у трьох випадках.

Перший спосіб — перехід із загальної системи. Якщо бізнес уже був платником ПДВ на загальній системі оподаткування і вирішив перейти на спрощену, він автоматично застосовує ставку 3% плюс ПДВ. Іншого варіанта немає: або 3% з ПДВ, або перехід на спрощену неможливий.

Другий спосіб — зміна ставки з 5% на 3%. Якщо підприємець уже працює на третій групі зі ставкою 5% і приймає рішення стати платником ПДВ, подається відповідна заява до податкової. З наступного кварталу відбувається перехід на 3% плюс ПДВ.

Третій спосіб — реєстрація нового ФОП або юрособи. У кварталі державної реєстрації застосовується лише ставка 5%. Лише з наступного кварталу дозволено перейти на 3% з ПДВ. Одразу з першого дня працювати на 3% плюс ПДВ закон не дозволяє.

Ставка 3% з ПДВ: де виникає економія

Ключова вигода — зменшення ставки єдиного податку на 2%. На обороті 500 000 грн на місяць це 10 000 грн щомісячної економії або 120 000 грн на рік: замість 25 000 грн сплачується 15 000 грн.

При доході 1 млн грн на місяць різниця становить 20 000 грн щомісяця або 240 000 грн на рік.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Другий фактор — робота у форматі B2B. Великі компанії, ТОВ та корпорації зацікавлені в постачальниках, які формують податковий кредит. Якщо постачальник не є платником ПДВ, клієнт такого кредиту не отримує. Це знижує конкурентність у сегменті великого бізнесу.

Третій аспект — податковий кредит у власних закупівлях. Якщо товар купується за 120 000 грн (у тому числі 20 000 грн ПДВ) і продається за 240 000 грн (у тому числі 40 000 грн ПДВ), до бюджету сплачується лише 20 000 грн, адже 20 000 грн вже сплачені постачальнику.

Якщо сума податкового кредиту перевищує зобов’язання, виникає від’ємне значення і можливо бюджетне відшкодування. Водночас сума понад 100 000 грн автоматично тягне позапланову перевірку з повною перевіркою договорів, накладних та первинних документів.

Окремий випадок — експорт IT-послуг або товарів. Експорт оподатковується за нульовою ставкою ПДВ. У такій моделі підприємець користується ставкою 3% замість 5% і економить 2% без додаткового ПДВ-навантаження. При доході 1 млн грн на місяць економія 2% становить 20 000 грн щомісяця або 240 000 грн на рік.

Коли 3% не дає вигоди

Якщо клієнти — фізичні особи, роздріб або сегмент B2C, податковий кредит для них не має значення. У такій моделі ПДВ створює додаткове адміністративне навантаження без конкурентної переваги.

ПДВ означає щомісячну декларацію, реєстрацію податкових накладних, роботу через електронний кабінет та витрати на облік. Якщо економія від 2% не перекриває витрати на адміністрування та ризики перевірок, перехід втрачає сенс.

Орієнтиром виступає маржинальність. За рентабельності приблизно від 15–17% перехід на 3% плюс ПДВ частіше дає економічний ефект. За нижчої маржі додаткові обов’язки можуть нівелювати вигоду.

Ставка 5% без ПДВ: простота та обмеження

Головна перевага — спрощений облік. Відсутність ПДВ означає відсутність податкових накладних, щомісячних декларацій і пов’язаних процедур.

Ключовий нюанс: правило обов’язкової реєстрації після перевищення 1 млн грн не поширюється на єдинників третьої групи зі ставкою 5%. Підприємець може мати 2, 3 або 5 млн грн доходу на рік і залишатися без ПДВ, якщо не перевищено ліміт третьої групи.

У 2026 році ліміт третьої групи становить 10 млн грн.

Недоліки очевидні: ставка вища на 2%, відсутність податкового кредиту для клієнтів та неможливість зарахувати ПДВ, сплачений постачальникам, до власного податкового зобов’язання.

Ліміт у 1 млн грн і обов’язкова реєстрація

Якщо за будь-які 12 календарних місяців поспіль обсяг продажів перевищив 1 млн грн, виникає обов’язок зареєструватися платником ПДВ. Відлік ведеться не за календарним роком, а за будь-яким послідовним періодом у 12 місяців.

Це правило не поширюється на платників третьої групи зі ставкою 5% без ПДВ.

Перевищили ліміт: варіанти дій

Після перевищення 1 млн грн можливі два варіанти. Перший — зареєструватися платником ПДВ і працювати на ставці 3%. Другий — перейти на 5% без ПДВ (якщо це відповідає обраній моделі). Після переходу можна мати 3–7 млн грн обороту на рік і залишатися без ПДВ, поки не перевищено ліміт третьої групи.

Що обирати?

Рішення базується на чотирьох факторах.

Перше — структура клієнтів. Якщо основні замовники — великі компанії або держзамовлення, ставка 3% плюс ПДВ зазвичай вигідніша. Якщо клієнти — фізичні особи або роздріб, 5% без ПДВ зменшує навантаження.

Друге — рентабельність. За маржі від 15–17% перехід частіше дає економію.

Третє — обсяг витрат з податковим кредитом. Чим більші витрати з ПДВ, тим більше значення має механізм його зарахування.

Четверте — готовність до адміністрування: щомісячна звітність, реєстрація накладних, наявність РРО, поданої форми 20-ОПП та програмного забезпечення для роботи з ПДВ.

Висновок

Ставка 5% виграє в простоті. Ставка 3% — у можливостях і масштабуванні. За маржі від 15–17% і роботі з платниками ПДВ перехід частіше дає економію. За роботи з фізособами та невеликої витратної частини ставка 5% зберігає час і знижує ризики.

Рішення не універсальне. Його визначають структура клієнтів, обсяг витрат, рентабельність і готовність працювати з повним ПДВ-обліком. Правильний розрахунок на старті дозволяє уникнути років переплат або зайвого адміністрування.