ПДВ для ФОПів скасовано: чому це лише перший раунд боротьби

ПДВ для ФОПів, яке планували запровадити вже з початку наступного року, скасовано після переговорів української делегації з Міжнародним валютним фондом. Про це заявила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Рішення знімає ризик демонтажу спрощеної системи, але відкриває інше питання: за рахунок чого держава наповнюватиме бюджет і чи не повернеться ця вимога в іншій формі. Подальші економічні наслідки та альтернативи бюджетної політики розібрав Віктор Галасюк на своєму YouTube-каналі.

Рішення означає відмову від кроку, який міг радикально змінити архітектуру спрощеної системи оподаткування. Однак це лише тактичний успіх — питання джерел наповнення бюджету та стратегічних стимулів для зростання залишаються відкритими.

Спрощена система як структурна реформа

Спрощена система оподаткування ФОПів названа однією з п’яти найуспішніших економічних реформ за всю історію незалежної України. Йдеться не лише про рівень податкових ставок, а про модель адміністрування.

Введення ПДВ для мікропідприємців означало б обов’язковий складний податковий облік. Об’єктивно більшість підприємців були б змушені наймати бухгалтерів. Для багатьох це непідйомні витрати. Додатково зростали б бюрократичні процедури та податкові ризики, які є неспівставними зі спрощеною системою.

Саме тому підхід до запровадження ПДВ для ФОПів був оцінений як неконструктивний. Його реалізація означала б фактичний демонтаж спрощенки та погіршення умов для мікробізнесу.

Альтернатива: податки на дискреційний імпорт

Натомість пропонується шукати інші джерела доходів бюджету. Перший напрям — оподаткування готового імпорту товарів, які не є критичними для оборони та не належать до першочергових потреб.

Ідеться про дискреційні покупки — дорогі автомобілі, нові моделі смартфонів, інші преміальні товари. Питання ставиться так: чому такі товари мають ввозитися без мита? Запровадження адекватного податкового навантаження на легальний імпорт дозволило б отримати додаткові надходження без тиску на малий бізнес.

Другий аспект — врегулювання проблеми безмитного імпорту через так звані лазівки. Як приклад наводиться політика Дональда Трампа у США. Під час першої каденції він розгорнув торговельну війну проти Китаю, а згодом, коли прийшов і додатково підвищив митні ставки, перекрив безмитний канал імпорту через de minimis-механізм, який дозволяв завозити товари до певної вартості без мита і ПДВ. Такий канал послаблював позиції національних виробників і малого бізнесу.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Експортні мита як стимул переробки

Окремий блок — експортні мита на сировину. Прикладом названо правку Дмитра Киселевського, заступника голови парламентського комітету з економічного розвитку, щодо ріпаку та сої. Після її запровадження збільшилися обсяги переробки в харчовій промисловості: сировина, яка раніше експортувалася без доданої вартості, почала перероблятися в Україні.

Логіка проста: якщо експорт сировини обкладається митом, її вивезення стає менш вигідним. Інвестори або згортатимуть діяльність, що малоймовірно, або інвестуватимуть у переробні потужності всередині країни.

Історичний приклад — індустрія переробки насіння соняшника. Запровадження 23% мита, яке згодом було знижено до 18% і поступово скасоване, стало каталізатором створення найбільшої у світі індустрії виробництва соняшникової олії. Україна перейшла від експорту насіння до експорту готової продукції з вищою доданою вартістю.

Серед додаткових резервів називається трансфертне ціноутворення, коли під час експорту аграрної сировини занижуються митні ціни.

Металобрухт і ліс-кругляк: протекціонізм у дії

Вивізне мито на металобрухт розглядається як приклад податку, що не гальмує, а стимулює розвиток. Після його запровадження металургійна індустрія збільшила обсяги виробництва, зберегла робочі місця та наростила податкові відрахування.

Пропонується продовжити нульову квоту на експорт металобрухту та запровадити на постійній основі заборону експорту лісу-кругляка. Закон про заборону експорту лісу-кругляка діяв 10 років і, за оцінкою, забезпечив мільярди доларів та євро інвестицій у деревообробку. Галузь зросла кратно і стала одним із прикладів промислового буму останнього десятиліття.

Не зрівнювати малого і великого

Ідея «податкової нейтральності», яка передбачає зрівнювання ставок для великого і малого бізнесу, критикується як руйнівна. Мікробізнес не може працювати в однакових умовах із великими корпораціями.

Зловживання — дропи чи дроблення великого бізнесу через ФОПів — пропонується вирішувати інструментами фінансового моніторингу, Національного банку та спеціальних служб. Механізм перекриття схем існує, але він не повинен підміняти собою економічну політику.

Стратегічний крок: компенсація капітальних інвестицій

Скасування ПДВ для ФОПів — тактичний успіх. Стратегічне завдання — запровадження пакета законів про компенсацію капітальних інвестицій через податкові звільнення. Законопроєкти, ініційовані Дмитром Киселевським і групою співавторів, передбачають механізм податкового вирахування.

Якщо інвестор вкладає 20 млн євро у новий завод, цех чи модернізацію виробництва, то до моменту, коли сума його податків перевищить 10 млн євро, він звільняється від їх сплати. Фактично йдеться про компенсацію половини інвестицій через податковий механізм.

Режим не обмежується регіоном чи статусом індустріального парку. Інвестиції можуть становити і 100–500 тисяч доларів, і 1 млн, і 20 млн євро. Це більш гнучкий інструмент, ніж режим «інвестиційних нянь», де мінімальна планка становить 12 млн євро.

Пакет охоплює всі індустрії переробної промисловості — від виробництва продуктів харчування до машинобудування, приладобудування та мікроелектроніки.

Дохідність проти воєнного ризику

В умовах війни повністю знизити ризики неможливо. Якщо їх не можна швидко усунути, держава має компенсувати їх підвищеною дохідністю інвестицій.

За словами Галасюка, десятки виробників прийшли в Україну під час повномасштабного вторгнення, хоча до цього не інвестували. Це свідчить: покращення інвестиційного клімату дає результат навіть у кризових умовах.

Працююча економіка створює робочі місця, податкові надходження та стійкість. А без стійкої економіки неможлива й оборона країни.

Скасування ПДВ для ФОПів знімає один із ризиків для малого бізнесу. Але довгострокова відповідь на бюджетні та безпекові виклики лежить у площині структурної податкової політики, протекціоністських інструментів та системної підтримки капітальних інвестицій.