ШІ не замінить фахівців із кібербезпеки. Але змінить саму професію
Я не вірю, що штучний інтелект замінить фахівців із кібербезпеки. Проте він уже забирає частину роботи, на якій роками вчилися новачки.
Сортування сповіщень. Аналіз журналів подій. Підготовка первинних звітів. Пошук типових вразливостей. Визначення пріоритетності загроз. Раніше ці завдання давали молодому фахівцю можливість побачити тисячі реальних ситуацій, навчитися відрізняти технічний шум від небезпеки та поступово перейти до складніших рішень.
Тепер значну частину цієї роботи може виконувати ШІ.
І тут виникає питання, яке значно важливіше за дискусію про скорочення людей: де компанії братимуть досвідчених фахівців через п’ять років, якщо сьогодні автоматизують роботу, на якій цей досвід формувався?
Що ШІ вже вміє робити в кібербезпеці
У сучасному центрі кібербезпеки щодня можуть виникати тисячі сповіщень. Частина з них справді вказує на атаку. Частина спричинена помилкою користувача, оновленням програми, зміною налаштувань або звичайною робочою активністю.
Перевіряти кожне сповіщення вручну довго. Саме тут автоматизація дає відчутний результат.
ШІ вже допомагає:
- аналізувати великі масиви журналів подій;
- зіставляти сигнали з різних систем;
- знаходити нетипову поведінку;
- сортувати сповіщення за рівнем ризику;
- визначати пріоритетність вразливостей;
- готувати стислий опис інциденту;
- пропонувати подальші дії;
- формувати первинні звіти.
За даними World Economic Forum, 77% опитаних організацій уже застосовують ШІ в кібербезпеці. Найчастіше для виявлення фішингу, реагування на вторгнення / аномалії та аналізу поведінки користувачів.
Водночас 63% команд, які вже використовують такі інструменти, повідомили про суттєве зростання продуктивності. Найбільший ефект очікують у моніторингу мереж, роботі центрів кібербезпеки, тестуванні захисту та управлінні вразливостями. Про це свідчить дослідження ISC2.
Для бізнесу це означає швидший аналіз і можливість обробити більше сигналів тією самою командою. Але продуктивність системи ще не дорівнює правильності її рішень.
Першими змінюються початкові посади
Найбільше автоматизація впливає на посади початкового рівня. Саме молодші аналітики зазвичай виконували повторювану, але важливу роботу: перевіряли сповіщення, збирали дані, шукали зв’язки між подіями та готували матеріали для старших колег.
У травні 2026 року ISC2 опитала 856 фахівців, які вже використовують ШІ в роботі. 56% відповіли, що протягом року він певною мірою скоротив потребу в початкових посадах. Водночас 53% вважають, що ШІ створює нові стартові ролі. ISC2 називає це перебудовою професії, а не її зникненням.
Але нові посади вимагатимуть іншого рівня підготовки. Людині вже недостатньо вміти виконати інструкцію або перенести дані з однієї системи до іншої. Від неї очікуватимуть розуміння інфраструктури, логіки атаки та обмежень самого ШІ.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Виникає ризик парадоксу: роботодавці хочуть досвідчених фахівців, але дедалі рідше готові давати новачкам роботу, на якій цей досвід можна здобути. Якщо компанії не створюватимуть нових способів входу у професію, через кілька років вони можуть зіткнутися з дефіцитом вже не початківців, а фахівців середнього рівня.
Парадокс автоматизації: менше ручної роботи, більше перевірки
Здавалося б, якщо ШІ аналізує інформацію швидше, навантаження на команду має зменшитися. Частково це справді відбувається. Проте з’являється інший вид роботи — перевірка самої машини.
За даними ISC2:
- 65% фахівців почали витрачати більше часу на рішення, коли рекомендації ШІ можна довіряти;
- 63% на перевірку його висновків;
- 89% вже стикалися з рекомендаціями ШІ, які призводили до неправильного результату;
- у 50% організацій остаточну відповідальність за таке рішення несе людина.
Отже, робота не зникає. Вона зміщується від первинного пошуку сигналу до його оцінки.
ШІ може за секунди знайти підозрілу активність серед мільйонів подій. Але фахівець повинен перевірити, чи є вона атакою, зрозуміти можливі наслідки та вирішити, як реагувати.
Чим більше рішень пропонує система, тим важливішою стає здатність людини сказати: «Цей висновок обґрунтований» або «Цю рекомендацію виконувати небезпечно».
Без людського рішення виникає небезпека
У кібербезпеці правильна технічна дія може виявитися неправильним рішенням для бізнесу. Наприклад, система виявила підозрілу активність на сервері і рекомендує негайно його відключити. З технічного погляду це логічно. Але якщо сервер керує виробничою лінією, обробляє платежі або підтримує роботу медичного обладнання, автоматичне відключення може спричинити значно більші наслідки.
ШІ не завжди знає:
- які процеси критичні саме для цієї компанії;
- чи можна зупинити систему зараз;
- як зберегти докази інциденту;
- кого необхідно повідомити;
- які договірні або регуляторні вимоги діють;
- як рішення вплине на клієнтів, партнерів і репутацію.
За оцінкою World Economic Forum, основними перешкодами для використання ШІ в кібербезпеці залишаються нестача відповідних знань і навичок — 54%, потреба в людському контролі — 41% та невизначеність ризиків — 39%.
Тому особливо небезпечно автоматизувати критичні дії без чітких меж. Компанія має заздалегідь визначити, що система може виконувати самостійно, що потребує підтвердження фахівця, хто відповідає за рішення і як його можна перевірити після інциденту.
У роботі SHERIFF Кібербезпека ми вже бачимо цю зміну на практиці. ШІ допомагає швидше опрацьовувати великі масиви даних і відсівати частину технічного шуму. Але оцінка реальної загрози, вибір способу реагування та відповідальність за наслідки залишаються за фахівцем. Особливо коли рішення може вплинути на безперервність роботи всього бізнесу.
Як ШІ одночасно посилює атакувальників
Ті самі можливості, які допомагають захисникам, вже використовують зловмисники. ШІ пришвидшує розвідку, пошук слабких місць, підготовку переконливих фішингових повідомлень, створення шкідливого коду та аналіз викраденої інформації. Він знижує поріг входу: частину завдань, для яких раніше були потрібні глибокі технічні знання, тепер можуть виконувати менш досвідчені атакувальники.
Британський Національний центр кібербезпеки прогнозує, що до 2027 року ШІ збільшуватиме частоту та інтенсивність кібератак. Особливо помітним буде його вплив на пошук і використання вразливостей. Час між оприлюдненням слабкого місця та спробами його використати скорочуватиметься.
Водночас повністю автоматизовані складні атаки до 2027 року центр вважає малоймовірними. Досвідчений зловмисник все ще залишатиметься всередині процесу: визначатиме ціль, змінюватиме тактику та ухвалюватиме рішення.
У захисті діє та сама логіка. ШІ дає швидкість і масштаб, людина — контекст, стратегію та відповідальність.
Крім того, самі системи ШІ створюють нову поверхню для атак. Вони отримують доступ до корпоративних даних, внутрішніх програм та робочих процесів. Отже, захищати потрібно вже не лише сервери й облікові записи, а також моделі, дані для їх роботи, права доступу та всі підключення до інфраструктури.
У кому буде потреба через кілька років
Цінність механічного виконання поступово зменшуватиметься. Натомість зростатиме цінність людей, які розуміють, що саме робить система і до яких наслідків може призвести її помилка.
Потрібні будуть фахівці, здатні:
- розуміти будову корпоративної інфраструктури;
- бачити повний ланцюг атаки;
- перевіряти висновки ШІ за першоджерелами;
- працювати в умовах неповної інформації;
- оцінювати не лише технічний, а й бізнесовий ризик;
- пояснювати складні рішення керівництву;
- визначати правила безпечного використання ШІ;
- брати відповідальність за остаточне рішення.
73% учасників дослідження ISC2 очікують появи більш спеціалізованих навичок, 72% — зростання потреби у стратегічному мисленні, а 65% у комунікаційних навичках.
Тобто майбутній фахівець із кібербезпеки має поєднувати технічну підготовку, критичне мислення та розуміння бізнесу. Вміння користуватися ШІ стане базовою вимогою. Але ще важливішим буде вміння не погодитися з ним, коли дані, контекст або наслідки вказують на інше рішення.
Як перебудовувати навчання
Найгірше, що можна зробити, — навчати майбутніх фахівців лише натискати кнопки в конкретній системі. Інструменти змінюються швидше, ніж завершується навчальна програма. Підготовка має починатися з основ: мереж, операційних систем, цифрових ідентичностей, управління доступами, журналів подій, логіки атак і реагування на інциденти. Без цієї бази людина не зможе перевірити висновок ШІ. Вона лише повторюватиме його рекомендації.
Друга умова — практика. Якщо частину початкової роботи автоматизовано, навчальні програми мають штучно повертати новачкові досвід, який раніше давав роботодавець. Це робота на кіберполігоні, розбір реальних сценаріїв, моделювання атак, аналіз помилкових сповіщень і рішення в умовах обмеженого часу.
Саме за таким принципом побудоване навчання у КІБЕРАКАДЕМІЇ SHERIFF. Значна частина програми присвячена практиці: роботі на кіберполігоні, розбору сценаріїв атак, аналізу сповіщень і реагуванню на інциденти. Завдання студента — не просто отримати відповідь від системи, а перевірити її, пояснити своє рішення та оцінити можливі наслідки для бізнесу.
Третя умова — робота із ШІ має бути вбудована в навчання. Студент повинен уміти поставити завдання системі, перевірити відповідь, знайти помилку, пояснити рішення та визначити, коли автоматизацію необхідно зупинити.
І нарешті відповідальність. У кібербезпеці недостатньо отримати правильну технічну відповідь. Треба розуміти, що станеться з бізнесом після її виконання.
ШІ не скасує потребу у фахівцях. Але він зробить професію вимогливішою, а вхід до неї складнішим. Тому сьогодні потрібно думати не лише про те, скільки операцій можна автоматизувати. Не менш важливо зберегти шлях, на якому початківець стає досвідченим фахівцем. Бо якщо віддати машині всю початкову роботу, через кілька років може виявитися, що перевіряти її рішення просто нікому.