Українська LLM, агентний ШІ та датацентри в космосі
Штучний інтелект переходить від чатів до агентів, від хмар — до орбіти, від автоматизації — до експериментів із безсмертям. Про це йшлося у новому випуску YouTube-каналу «ЦЕ ПО РОБОТІ».
Україна обирає ім’я для власної LLM
В Україні стартувало голосування за назву національної мовної моделі, яку розробляють разом із компанією «Київстар». Модель має працювати як «мозок» для різних сервісів, краще розуміти українську мову, контекст і діалекти.
Користувачі запропонували понад 3 000 варіантів. Команда відібрала 10 фіналістів, серед яких: «Сяйво», «Дзвінка», «Говерла», «Шепіт», «Шукай», «Ядро», «Кавун», «Гомін» та інші. Голосування триває у застосунку «Дія» до 29 березня, у розділі опитувань. Назву, що набере найбільше голосів, і буде затверджено.
Дискусія навколо імені — не про маркетинг. Це про спосіб взаємодії. Чи буде це абстрактна система, чи персоналізований асистент із власним ім’ям — як Taras або Марічка — питання користувацького досвіду, який визначає довіру.
Агенти замість чатів: стратегія Anthropic і OpenAI
Anthropic розширила можливості Claude: модель може керувати комп’ютером (поки що Mac), відкривати файли, працювати в браузері, запускати інструменти й виконувати задачі локально. Команди можна надсилати навіть із телефона, якщо комп’ютер увімкнений.
Інструмент Claude Code Channels дозволяє підключати агента до Telegram або Discord і керувати ним через месенджер. Агента можна інтегрувати в робочі чати — наприклад, для звітності чи командної взаємодії.
OpenAI готує новий десктопний застосунок, у якому планують об’єднати ChatGPT, браузер і кодовий інструмент Codex в одному інтерфейсі. Проєктом керує Фіона Сімо за підтримки президента компанії Грега Брокмана. Усередині компанії прагнуть відмовитися від розрізнених сервісів на користь одного продукту з фокусом на агентні можливості.
За словами керівництва, системи зможуть самостійно виконувати задачі, писати код, аналізувати дані й працювати з інструментами. Дата релізу та вимоги поки не оголошені.
Паралельно засновник Nothing Карл Пей заявив, що додатки зникнуть: агенти виконуватимуть задачі замість користувача, а компаніям варто відкривати свої сервіси через API. Йдеться про перехід від інтерфейсу для людини до інтерфейсу для агента.
Тренд очевидний: 2026 рік стає роком агентних систем. Але їх впровадження потребує інфраструктури — векторних баз даних, автоматизацій, налаштування контексту. Без цього «проаналізуй мій звіт» залишиться ілюзією.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Токени як нова метрика продуктивності
CEO Nvidia Дженсен Хуанг запропонував радикальний підхід: вимірювати ефективність розробника через витрати на токени. Якщо інженер заробляє 500 000 доларів на рік і витрачає лише 5 000 доларів на обчислення — це сигнал шукати іншого спеціаліста. Оптимально, за його словами, спрямовувати на токени близько половини зарплати — тобто 250 000 доларів при доході в півмільйона.
Доступ до токенів стає частиною компенсаційного пакета поряд із зарплатою та бонусами. Якщо інженер не використовує AI-асистентів для коду, це викликає занепокоєння щодо його профпридатності.
На цьому тлі Сем Альтман подякував програмістам, які «писали складне програмне забезпечення символ за символом» і довели індустрію до поточного моменту. Частина аудиторії сприйняла це як натяк на скорочення ролі людини — особливо на фоні масових звільнень у техкомпаніях.
Втім, автоматизація не скасовує складність. Вона піднімає планку: завдання, що раніше займали місяці, стискаються до тижнів; тижні — до годин. Але архітектура систем і контроль якості залишаються за людиною.
Zoom-зустрічі перетворюють на подкасти
Сервіс Webinar TV шукає відкриті посилання на Zoom-зустрічі, підключається до дзвінків і записує їх. Далі записи перетворюють на подкасти за допомогою ШІ та публікують на сайті. У компанії заявляють, що вже мають понад 200 000 таких записів.
У низці випадків учасники дізнавалися про це лише після листа з повідомленням, що їхня розмова стала подкастом. Один із прикладів — викладач Том Радемахер, який проводив закриту зустріч на чутливу політичну тему й свідомо не вмикав запис. Згодом він отримав повідомлення, що розмова оприлюднена.
У Zoom заявили, що це не злам платформи: якщо користувачі публічно поширюють посилання, до зустрічі може приєднатися будь-хто. У Webinar TV наполягають, що діють законно та видаляють контент за запитом.
Фактично відкритий лінк означає потенційну публічність. Для бізнесу це новий ризик: внутрішні Zoom-обговорення можуть перетворитися на публічний контент без наміру учасників.
Китайська модель: компанія з однієї людини
У Китаї набирає обертів формат One Person Companies (OPC) — бізнеси з одним засновником і працівником. Влада активно підтримує такі ініціативи: у деяких містах підприємцям надають безкоштовне житло й оплачують токени для обчислень.
Тренд стартував у 2025 році в місті Сучжоу, де створили спільноти для таких стартапів і планують довести їх кількість до тисячі. У Ханчжоу відкрили простір для розробки AI-рішень для гаджетів, у Шеньчжені планують підтримати десятки проєктів.
Маруй Пен, який залишив роботу програміста й будує продукт самостійно, поки живе за рахунок заощаджень. Його позиція проста: поки він працює з ШІ, ШІ його не замінить.
Інвестори скептичні: більшість таких компаній не виростуть у великий бізнес. Але бар’єр входу знижується, а цінність ідеї зростає.
Датацентри на орбіті: 51 600 супутників
Blue Origin Джеффа Безоса подала заявку на запуск до 51 600 супутників у межах проєкту Sunrise. Вони мають працювати як орбітальні центри обробки даних, живитися від сонячної енергії й обмінюватися даними між собою.
Для зв’язку із Землею планують використати проєкт TerraWave — супутникову мережу нового покоління. У компанії вважають, що це зменшить витрати на обчислення та збільшить потужності для ШІ.
Втім, технологій для таких датацентрів поки не існує. Ракети New Glenn запускали лише двічі, супутники TerraWave ще не стартували. Частину документів регуляторам ще навіть не подали.
Паралельно Ілон Маск говорить про нестачу енергії на Землі й необхідність виносити обчислювальні потужності в космос. Аргумент простий: більше сонячної енергії, менше атмосферних втрат.
Роботи і мозок після -320°F
В університеті Осаки створили робота, який збирає помідори, аналізуючи положення плоду, стебло й перешкоди. У тестах система показала 81% успіху; приблизно чверть вдалих зборів відбулася після зміни тактики.
У Китаї McDonald’s тестує людиноподібних роботів від Kinon Robotics, які зустрічають гостей, допомагають із замовленням і приносять їжу.
А в університеті Ерлангена-Нюрнберга вчені вперше повністю відновили роботу замороженого мозку миші. Використали метод вітрифікації — швидке заморожування без утворення льоду. Зразки охолоджували до -320°F у рідкому азоті й зберігали від кількох хвилин до семи днів.
Після розморожування мембрани нейронів і синапсів залишилися цілими, довгострокова потенціація була збережена, нейрони реагували на електричні сигнали з невеликими відхиленнями. Уже є попередні дані щодо життєздатності тканини кори мозку людини, але до клінічного застосування ще далеко.
Висновок
Агенти стають інтерфейсом до реальності, токени — новою валютою ефективності, космос — наступною серверною, а межа між автоматизацією і автономією стрімко стирається. Роботу не забирають. Її ускладнюють. І в цьому — головний виклик нового технологічного циклу.