ІТ після буму: як війна, ШІ та регулювання змінили український ринок

Ще кілька років тому українське ІТ символізувало безперервне зростання. Галузь масштабувалася швидше за більшість секторів економіки, формуючи новий середній клас і закріплюючи позиції України як одного з ключових постачальників технологічних послуг у Європі. У 2026 році індустрія виглядає інакше: вона втратила темп, але зберегла системну вагу. Про це йшлося у розмові з головою асоціації IT Ukraine Марією Шевчук у подкасті «Хроніки економіки» на YouTube-каналі «Економічна правда».

Війна як стрес‑тест галузі

До 2022 року сектор демонстрував 20–30% річного зростання. Це був період агресивного найму, експансії на нові ринки та швидкого підвищення зарплат. Повномасштабне вторгнення стало переломним моментом, але не обвалом.

У 2022 році ІТ залишилося єдиною великою експортною галуззю, що зросла. Проте це зростання було інерційним — результатом контрактів, укладених у 2020–2021 роках. Уже в 2023-му ринок скоротився приблизно на 8%, у 2024-му — ще на 4%. Лише у 2025 році з’явився обережний плюс — близько 4%.

Галузь перестала бути драйвером і стала стабілізатором. Обсяг українського ІТ-ринку становить 7,85 млрд доларів США, з яких понад 1 млрд припадає на внутрішній сегмент. ІТ залишається другим експортним сектором після аграрного та першим у структурі експорту послуг: кожен другий долар у цьому сегменті генерується технологічними компаніями.

Податкові надходження перевищили 50,5 млрд грн. Близько 60% сплачують компанії, майже 40% — ФОПи. Навіть у фазі сповільнення галузь зберігає фіскальну стійкість.

Іноземні клієнти: довіра без ілюзій

У 2022 році масового розриву контрактів не сталося. Компанії виконали зобов’язання, клієнти здійснили розрахунки. Цифрові продукти та послуги можна релокувати швидше, ніж фізичне виробництво, і саме це зіграло на користь сектору.

Втім, проблема виникла не з чинними контрактами, а з новими. У 2022–2023 роках залучати клієнтів стало складніше. Воєнні ризики поєдналися з глобальним охолодженням технологічного сектору. Світові компанії перейшли до режиму оптимізації витрат, що позначилося на кількості нових проєктів.

Україна зберегла імідж цифрової держави та країни з сильною defense-tech експертизою, однак зростання стало стриманішим.

Втрачене зростання: арифметика нереалізованого потенціалу

Асоціація моделювала сценарії розвитку без війни. За збереження довоєнного темпу 20% на рік кумулятивні втрати експорту вже становили б 17,8 млрд доларів. У 2025 році експорт міг би досягти 14,5 млрд дол., а не 6,6 млрд.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Навіть якщо орієнтуватися на більш консервативну динаміку країн Центральної та Східної Європи — Польщі, Румунії, Чехії, країн Балтії, які з 2021 року зросли на 50%, — український експорт міг би становити 10,5 млрд дол.

Фактичні 6,5–7 млрд дол. в умовах війни — це не провал, а індикатор адаптивності. Але це й масштаб втрачених можливостей.

Дія.City: регуляторний експеримент у воєнний час

Режим Дія.City стартував за два тижні до повномасштабного вторгнення. На кінець 2025 року резидентами були 3400 компаній, нині — понад 4000.

Модель передбачає структурування за принципами англійського права та 25-річні гарантії стабільності умов. Для інвесторів це стало сигналом передбачуваності. Понад 500 резидентів — defense-tech компанії, включно з виробниками оборонних технологій та біонічних протезів.

Водночас режим не позбавлений складнощів: імплементація окремих норм відбувається повільно, а податкові трактування, зокрема щодо відпусток гіг-контракторів, потребують узгодження.

Бронювання і кадрова стабільність

Можливість бронювання стала одним із факторів переходу компаній до Дія.City. Кількість штатних працівників у резидентів перевищує кількість гіг-контракторів. Для бізнесу це інструмент утримання ключових спеціалістів у період воєнної невизначеності.

Гіг-контракт і ФОП: баланс гнучкості та гарантій

Гіг-контракт — це проміжна модель між ФОПом і трудовим договором. Компанія сплачує ЄСВ, спеціаліст — індивідуальні податки, зокрема військовий збір. Порівняно з ФОП-моделлю, це передбачає ширші соціальні гарантії.

ФОП залишається важливою частиною екосистеми. Його використовують для проєктної роботи або співпраці з іноземними компаніями, що не структуруються в Україні. Частка ФОПів у податкових надходженнях галузі — близько 40%.

Ринок праці: кінець епохи швидкого входу

Структура зайнятості змінилася. Частка спеціалістів із понад 10 роками досвіду зросла з 12% до 27%, тоді як частка джуніорів скоротилася з 26% до 14%.

ШІ автоматизує рутинні задачі, які раніше виконували молодші спеціалісти. Після ковідного періоду масового найму компанії стали обережнішими. Водночас в Україні не було масштабних скорочень на кшталт Meta, Amazon, Google чи Oracle, де звільняли десятки тисяч співробітників — до 18% штату.

Розчарування і нова реальність освіти

ІТ більше не обіцяє швидких зарплатних стрибків і гарантованого працевлаштування. Частина молоді стикається з розчаруванням.

Втім, базова програмна інженерія — напрям, у якому працює близько 40% спеціалістів, — залишається фундаментом. Саме вона відкриває шлях до AI, data science, кібербезпеки та defense-tech.

Навіть якщо випускник не залишиться в ІТ, технічна освіта формує аналітичне мислення та цифрові компетенції, затребувані в інших галузях.

ШІ та нова конфігурація глобального ринку

Штучний інтелект не знищує ІТ-галузь, але змінює її структуру. Він підвищує продуктивність і зміщує попит у бік складніших задач. Компанії оптимізують витрати, автоматизуючи рутину.

У 2024 році CERT-UA зафіксував 6000 кіберінцидентів — майже на 30% більше, ніж роком раніше. Водночас кількість критичних інцидентів зменшується. Галузі з високою цифровізацією під час війни зросли приблизно на 20%, тоді як менш цифровізовані — лише на 4%.

95% операцій здійснюються онлайн, кожна третя банківська картка токенізована. Кібербезпека стає базовою умовою функціонування критичної інфраструктури в контексті стандартів ЄС.

Україна долучена до європейської цифрової політики через Digital Europe. Водночас регуляторне середовище ЄС залишається жорстким: за даними доповіді Маріо Драгі, близько 30% європейських «єдинорогів» перереєструвалися поза межами ЄС, переважно у США.

Українське ІТ більше не перебуває у фазі гіперзростання. Воно стало зрілою індустрією, що працює в умовах війни, глобальної конкуренції та технологічної трансформації. Попит на технології не зникає, але стає вибірковішим. І саме здатність адаптуватися, а не швидкість масштабування, визначатиме наступний етап розвитку галузі.