До 1 травня — фінансовий дедлайн: що загрожує тим, хто не задекларує доходи
Завершується кампанія щорічного декларування доходів фізичних осіб. До 1 травня громадяни, які отримали доходи, з яких не були сплачені податки, повинні подати декларацію та сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір. В інтерв’ю телеканалу ICTV народний депутат, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев окреслив ключові правила, тенденції та ризики цієї кампанії.
Хто зобов’язаний подати декларацію
Йдеться не про зарплати і не про доходи ФОПів — це окрема процедура. Декларувати потрібно доходи, отримані не від юридичної особи і не від фізичної особи-підприємця, зокрема доходи з-за кордону, від інших фізичних осіб чи в іншій формі, якщо з них не були сплачені податки.
Декларація подається за встановленою формою до 1 травня кожного року. Нинішня кампанія стосується попереднього податкового періоду — 2025-го року.
Станом на сьогодні вже задекларовано понад 73 млрд грн доходу. Для порівняння: за минулий рік загалом було задекларовано 324 млрд грн. Із цієї суми понад 32 000 співгромадян задекларували доходи більше 1 млн грн — це офіційні мільйонери. Наразі близько 8500 осіб уже подали свої декларації до Державної податкової служби, однак очікується, що їх буде більше.
Чому держава наполягає на декларуванні
Базове правило Податкового кодексу просте: оподатковуються всі доходи незалежно від джерела їх походження, якщо вони прямо не визначені як пільговані. Це загальносвітова практика.
Частину податків утримують податкові агенти — наприклад, роботодавець під час виплати зарплати. Але існують доходи, які держава не бачить. У таких випадках саме громадянин зобов’язаний подати декларацію і доплатити податки. За словами депутата, це конституційний обов’язок.
Водночас декларація — це не лише про сплату. Вона дає право на податкову знижку. Якщо людина оплачувала навчання дітей або медичні послуги, ці витрати можна включити до декларації, і держава поверне суму податку, нарахованого на ці кошти, протягом трьох місяців із моменту подання.
+20% до бюджету: звідки зростання
Підписуйтеся на наші соцмережі
За підсумками нинішньої кампанії очікується приблизно на 20% більше надходжень, ніж торік.
Зростання пояснюється інфляцією та поступовим «відбіленням» доходів. Попри те що частина громадян і далі отримує зарплати «в конвертах», загальний тренд — на збільшення офіційних доходів.
Важливу роль відіграє посилення фінансового моніторингу. Банки дедалі частіше запитують підтвердження джерел коштів під час купівлі автомобіля чи інших дорогих активів. Фінмоніторинг стає жорсткішим рік від року — це світова тенденція. Гроші «під матрацом» і кошти з підтвердженим джерелом у банку — це різні можливості для їх використання.
Стратегія ризику: що означає не декларувати
Відмова від декларування — це особистий вибір, але він пов’язаний із ризиками. Питання про походження майна можуть виникнути не одразу, але з часом.
У публічному просторі вже з’являються розслідування щодо відомих блогерів чи власників анонімних Telegram-каналів, у яких запитують про джерела походження активів за відсутності офіційних доходів. Нездатність пояснити це стає підставою для додаткових перевірок і незручних запитань.
Криптоактиви: оподаткування діє вже зараз
Поширена думка, що доходи від криптовалют не оподатковуються через відсутність спеціального закону. Проте це не так.
Попри те що спеціальний закон щодо криптоактивів ще не прийнятий, його, за словами депутата, вже майже готові винести до зали на друге читання і прогнозують ухвалення найближчим часом. Однак у Податковому кодексі вже діє загальне правило: оподатковуються всі доходи, крім прямо визначених пільг.
Сьогодні оподатковується весь дохід від криптооперацій незалежно від витрат на придбання активів. У майбутньому законопроєкті пропонується оподатковувати прибуток — різницю між витратами та доходами. Очікування змін не звільняє від обов’язку сплачувати податки вже зараз.
Як подати декларацію без черг і паперів
Кілька років працює електронний кабінет платника податків на сайті Державної податкової служби. У кожного громадянина є власний кабінет, навіть якщо він ніколи ним не користувався.
Податкова формує попередню декларацію, яку можна переглянути. Якщо дані коректні — подати одним кліком. Якщо ні — внести зміни і подати дистанційно. Доступний також мобільний додаток «Моя податкова».
У застосунку можна побачити навіть незначні борги — 50 або 150 грн, що залишилися через давню несплату. Це дозволяє швидко врегулювати статус і уникнути накопичення проблем.
Чи є ризик автоматичних перевірок
Побоювання, що після подання декларації почнуться перевірки за попередні 10 років, не мають під собою законодавчих підстав. У жодному законі не передбачено автоматичних додаткових перевірок саме через факт декларування.
Держава фізично не має ресурсу адмініструвати всіх громадян — основна увага зосереджена на бізнесі та великих платниках податків.
Висновок
Декларування — це не формальність. Це інструмент легалізації доходів, доступу до фінансової системи та зниження майбутніх ризиків.
У ситуації, коли фінансовий моніторинг посилюється, а бюджет розраховує на зростання надходжень на 20%, стратегія прозорості стає не лише юридичним обов’язком, а й економічно раціональним рішенням. Подати декларацію до 1 травня — означає зафіксувати свій фінансовий статус у правовому полі та уникнути питань у майбутньому.