Василь Задворний про українську цифровізацію та ШІ-трансформацію держави

На YouTube-каналі SPEKA вийшло інтерв’ю з виконавчим директором ГО «Технології прогресу» та екс-гендиром ДП “Прозорро” Василем Задворним про те, як Україна пройшла шлях від революційних ідей до побудови однієї з найефективніших цифрових держав у світі. 

Як інновації, що почалися з проєкту Prozorro, стали основою для впровадження штучного інтелекту, що рухає вперед українську економіку та суспільство? Та як технічні рішення допомагають вистояти перед лицем ворога та закласти фундамент для майбутнього, де технології працюють на благо кожного громадянина.

З чого почалася цифрова революція: історія Prozorro

Українська цифровізація — це не просто модний тренд, а еволюційний стрибок, який розпочався з глибоких суспільних змін. Після Революції Гідності багато фахівців, зокрема з ІТ-сфери, вирішили, що не можуть залишатися осторонь. Шлях Василя Задворного у цій галузі почався з технічної роботи, але згодом його покликало бажання допомогти змінити країну за допомогою цифровізації. 

Проєкт Prozorro став чи не першим масштабним прикладом діджиталізації в державі. Він показав, як можна швидко та ефективно покращити прозорість державних закупівель, полегшивши життя підприємців. Задворний приєднався до команди у 2016 році, щоб перетворити державне підприємство на ефективну ІТ-компанію, яка могла б швидко реагувати на потреби ринку та суспільства. Цей досвід довів, що діджиталізація є критично важливою для виживання держави та її стійкості перед зовнішніми загрозами, бо вона підвищує ефективність державних процесів.

Чому Україна рухається швидше за Європу

Підписуйтеся на наші соцмережі

Сьогодні цифровізація в Україні демонструє стабільно позитивну динаміку. Завдяки створенню Міністерства цифрової трансформації у 2019 році, цей процес значно прискорився. Україна піднялася у світових рейтингах, показавши, що можна досягти значних результатів за відносно короткий термін.

На відміну від багатьох країн Європи, які мають застаріле регулювання та бюрократичні обмеження, Україна обрала стратегію «високого ризику». Замість того, щоб чекати ідеального законодавства, ми експериментуємо та впроваджуємо технології, щойно вони стають доступними. Це сміливий підхід, але він є єдиним правильним, якщо країна прагне наздогнати розвинені економіки, які мають значно більші фінансові та адміністративні ресурси.

Чотири кити українського прогресу

Україна має унікальні передумови для впровадження штучного інтелекту на державному рівні. Це не просто теоретичні можливості, а конкретні, сформовані роками роботи переваги:

Підводні камені та головні виклики

Попри очевидні переваги, впровадження ШІ несе в собі значні ризики. Ключовим викликом є не технічні проблеми, а інформаційна та філософська безпека. Перш за все, це питання конфіденційності даних. Всі державні та чутливі дані повинні оброблятися та зберігатися на українських серверах. Це вимагає створення потужної інфраструктури дата-центрів усередині країни, щоб уникнути залежності від закордонних хмарних сервісів.

Ще одна небезпека — це «хайп» навколо штучного інтелекту. Коли технологія стає популярною, багато хто готовий вкладати в неї значні кошти без розуміння реальних можливостей. Важливо не піддаватися ажіотажу, а впроваджувати ШІ лише там, де він дійсно приносить користь, а не просто виглядає красиво у презентаціях.

ШІ не замінить, а підсилить: як зміниться наше життя

Побоювання, що штучний інтелект зробить людей «тупішими» або забере їхню роботу, є поширеними, але значною мірою безпідставними. Колись люди боялися, що автомобілі зроблять їх менш активними, але зрештою транспорт просто звільнив час для інших справ. ШІ виконуватиме рутинні завдання, звільняючи людину для складнішої, творчої та стратегічної роботи.

Ідея, що ШІ знищить творчі професії, також є помилкою. Сучасні моделі ШІ працюють, аналізуючи мільйони творів і поєднуючи їх елементи. Але це дуже схоже на те, як працюють і люди — ми черпаємо натхнення з досвіду, книг, музики, щоб створити щось нове. Штучний інтелект стає не заміною, а новим інструментом, що відкриває нові можливості для творчості, так само як поява фотографії колись не знищила живопис, а лише змінила його.

Сьогодні штучний інтелект настільки добре імітує людську мову, що стає важко відрізнити, що написала людина, а що — машина. Це відбувається тому, що моделі ШІ навчалися на мільярдах людських текстів, засвоюючи всі нюанси нашого спілкування.

Чому українці не бояться технологій

Українці мають унікальний менталітет, що відрізняє їх від багатьох західних суспільств. Історично технології завжди покращували наше життя, від появи засобів зв’язку до банківських сервісів. Замість страху перед невідомим, українське суспільство демонструє високий рівень «технооптимізму». Ми швидше довіримось технології, ніж, наприклад, бюрократичному процесу чи корумпованому чиновнику.

Проте, варто пам’ятати, що опір технологіям, навіть у середовищі професіоналів, є небезпечним. Задворний зазначає, що багато бізнес-аналітиків та розробників досі відмовляються використовувати мовні моделі, вважаючи, що машина не зможе виконати роботу так само добре. Ця позиція схожа на поведінку луддитів, які колись руйнували машини. Якщо ми не будемо використовувати ці інструменти, нас швидко обійдуть ті, хто їх освоїть.